Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №203/3619/20 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа №203/3619/20

Провадження №2/0203/23/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Гапоновій К.В.,

з участю:

-представника позивачки ОСОБА_1 ;

-представника відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виділення частки майна в натурі, поділ нерухомого майна, припинення права спільної сумісної власності,

у с т а н о в и в:

1. 07 жовтня 2020 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про виділення частки майна в натурі, поділ нерухомого майна, припинення права спільної сумісної власності. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторонам на праві спільної сумісної власності належать нежитлові приміщення №231 площею 592,1 м2, ХХVII-6 площею 22,1 м2, ХХVII-7 площею 347,7 м2, №232 у житловому будинку літ. А-25 на другому поверсі площею 649,4 м2, розташовані в офісно-апартаментному комплексі за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка планує виділити свою частку у майні для розпорядження нею, проте відповідачка перешкоджає їй у реалізації цього права. Викладене стало причиною звернення позивачки до суду з позовом (з урахуванням уточнення позову) про виділ їй в натурі приміщень, розташованих на другому поверсі, приміщення 1 площею 15,5 м2, розташованого на першому поверсі (для облаштування доступу до другого поверху), а також частину підвального приміщення (т. 1 а.с.а.с. 1 – 6, 22, 123 – 130).

2. 13 січня 2021 року суд за клопотанням представника позивачки призначив у справі судову будівельно-технічну експертизу з метою встановлення варіантів поділу в натурі спірного нерухомого майна, поставивши перед експертом такі питання (т. 1 а.с. 45):

-чи є технічна можливість згідно з вимогами нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити в натурі спірні нежитлові приміщення по 1/2 частини?;

-які можливі варіанти поділу в натурі спірних нежитлових приміщень?

3. 14 липня 2022 року відповідачка подала відзив на позов, у якому, у тому числі, зазначила, що під час проведення у справі будівельно-технічного дослідження експерт формально поставився до нього, оскільки, незважаючи на рівність часток сторін у спільній власності, допустив значне відхилення від такої рівності (т. 1 а.с.а.с. 142 – 144).

4. 11 серпня 2022 року позивачка подала відповідь на відзив, у якій, зокрема, зазначила, що відхилення від рівності часток при поділі майна не порушує права та охоронювані законом інтереси співвласників, оскільки передбачає відповідну грошову компенсацію (т. 1 а.с.а.с. 160 – 170).

5. 15 серпня 2022 року суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження, призначення справи до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 176).

6. 10 січня 2023 року суд за клопотанням представника відповідачки призначив у справі додаткову судову будівельно-технічну експертизу з метою встановлення варіантів поділу в натурі спірного нерухомого майна, поставивши перед експертом такі питання (т. 1 а.с.а.с. 201, 202):

-які можливі варіанти поділу в натурі спірних нежитлових приміщень (крім визначеного у попередньому висновку)?;

-чи є технічна можливість згідно з вимогами нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити в натурі спірні нежитлові приміщення по 1/2 частині – так, щоби кожному із співвласниць було виділено частини підвального приміщення, першого та другого поверхів?

7. У судових засіданнях представник позивачки заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, пояснивши, що сторонам на праві спільної сумісної власності належать нежитлові приміщення №231 площею 592,1 м2, ХХVII-6 площею 22,1 м2, ХХVII-7 площею 347,7 м2, №232 у житловому будинку літ. А-25 на другому поверсі площею 649,4 м2, розташовані в офісно-апартаментному комплексі за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка планує виділити свою частку у майні для розпорядження нею, проте відповідачка перешкоджає їй у реалізації цього права. Запропоноване позивачкою відхилення від рівності часток при поділі майна не порушує права та охоронювані законом інтереси відповідачки, оскільки передбачає відповідну грошову компенсацію. Сторони намагалися розв`язати спір шляхом укладення мирової угоди, проте перешкодою для цього стало питання облаштування окремого входу до другого поверху, на який претендує позивачка. У судовому засіданні 04.05.2026 представник позивачки повідомив, що останню влаштовує виділ їй приміщень, розташованих на другому поверсі, приміщення 1 площею 15,5 м2, розташованого на першому поверсі (для облаштування доступу до другого поверху), та режим спільної часткової власності (без поділу в натурі) на підвальні приміщення.

8. Представник відповідачки у суді заперечував проти задоволення позовних вимог за варіантом, запропонованим позивачкою, лише в частині виділу позивачці приміщення 1 площею 15,5 м2 (для облаштування доступу до другого поверху), оскільки такий доступ уже фактично існує. У судовому засіданні 04.05.2026 представник відповідачки повідомив, що останню влаштовує виділ їй приміщень, розташованих на першому поверсі, та режим спільної часткової власності (без поділу в натурі) на підвальні приміщення.

9. Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

10. Судом встановлено, що сторонам на праві спільної сумісної власності належать нежитлові приміщення №231 площею 592,1 м2, ХХVII-6 площею 22,1 м2, ХХVII-7 площею 347,7 м2, №232 у житловому будинку літ. А-25 на другому поверсі площею 649,4 м2, розташовані в офісно-апартаментному комплексі за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.а.с. 8, 9, 14 – 19).

11. 25 жовтня 2021 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок №355/356-21 (т. 1 а.с.а.с. 53 – 78), згідно з яким було запропоновано один (оптимальний, на думку експерта) варіант поділу спірного майна поповерхово, а саме:

11.1. Першому співвласникові:

- приміщення на першому поверсі 1 площею 573,1 м2 – 15,5м2 (площа під сходову клітку для другого поверху) = 557,6 м2;

- приміщення 2 на першому поверсі (частина приміщення вхідного тамбуру) площею 8,1 м2;

- частина підвального приміщення;

- загальна вартість виділених приміщень становить 6 088 661,00 грн, що на 303 379,00 грн більше за ідеальну частину.

11.2. Другому співвласникові:

- у приміщенні на першому поверсі 1 приміщення площею 15,5м2 (площа під сходову клітку для другого поверху);

- у приміщенні 2 на першому поверсі (частина приміщення вхідного тамбуру) площею 10,9 м2;

- приміщення 1 на другому поверсі площею 21,7 м2;

- приміщення 2 на другому поверсі площею 627,7 м2;

- загальна вартість виділених приміщень становить 5 481 903,00 грн, що на 303 379,00 грн менше за ідеальну частину.

12. 16 червня 2025 року Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок експерта №817-23 (т. 2 а.с.а.с. 4 – 19), згідно з яким:

- поділ в натурі спірних нежитлових приміщень (крім визначеного у висновку від 25.10.2021 №355/356-21) неможливий;

- технічна можливість згідно з вимогами нормативно-правових актів у галузі будівництва поділити в натурі спірні нежитлові приміщення по 1/2 частині – так, щоби кожному із співвласниць було виділено частини підвального приміщення, першого та другого поверхів, відсутня.

13. Відповідно до частин першої, другої статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

14. Згідно з частинами 1, 2 статті 355 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

15. За правилами, встановленими частиною 1 статті 317 ЦК, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

16. Частинами 1, 2 статті 319 ЦК визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

17. За приписами статті 370 ЦК співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

18. Відповідно до частин 1 – 3 статті 364 ЦК співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

19. За змістом наведених норм виділ частки із спільного майна – це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення такого права на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна власність на нього, і особа стає власником виокремленого майна.

20. Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об`єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об`єкта у самостійний об`єкт.

21. Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об`єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК. Унаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об`єкта майна.

22. Таким чином, ураховуючи зміст приведених норм у їх системному взаємозв`язку та встановлені судом факти та обставини (зокрема, бажання сторін поділити в натурі належні їм нежитлові приміщення), суд вважає за необхідне ухвалити рішення про поділ в натурі спірного майна (з визнанням за сторонами права власності) за варіантом, згідно з яким позивачці виділяється в натурі приміщення на другому поверсі, а відповідачці – на першому (тобто, за варіантом, фактично узгодженим сторонами протягом розгляду справи в суді, крім приміщення 1 на першому поверсі площею 15,5 м2).

23. При цьому суд, попри невідповідність такого варіанту проведеним у справі будівельним дослідженням, виходить з того, що поділ спірного майна в натурі в такий спосіб є абсолютно можливим з технічної точки зору. Приміщення, що розташовані на першому та другому поверхах, технічно є окремими об`єктами нерухомого майна, і внаслідок їх виділу кожній із співвласниць, утворюється два самостійних об`єкта майна.

24. Такий висновок цілком узгоджується і з висновками експертів, що містяться в обох проведених у справі дослідженнях.

25. Розв`язуючи позов у частині виділу позивачці приміщення 1 на першому поверсі площею 15,5 м2, необхідного їй для облаштування окремого входу на другий поверх, суд виходить з того, що такий вхід фактично вже існує, отже створення ще одного за рахунок приміщень, що виділяються відповідачці, по суті порушить баланс майнових прав сторін, дотримання яких є завданням суду. Існування такого входу об`єктивно підтверджується поясненнями представників сторін з цього приводу та технічним паспортом, складеним за результатами інвентаризації спірного нерухомого майна (т. 1 а.с.а.с. 14 – 20).

26. При цьому суд вважає за необхідне стягнути з позивачки на користь відповідачки грошову компенсацію у зв`язку з відхиленням від рівності часток при поділі майна в натурі в сумі 464 801,00 грн, згідно з таким розрахунком:

(649,4 м2 – 592,1 м2) х 8111,7445 грн = 464 801,00, де:

-649,4 м2 – площа приміщення №232 (другий поверх);

-592,1 м2 – площа приміщення №231 (перший поверх);

-8111,7445 грн – вартість 1 м2 згідно з висновком від 25.10.2021 №355/356-21.

27. З огляду на задоволення позову про поділ майна суд, керуючись приписами частини 3 статті 364 ЦК, вважає за необхідне задовольнити позов і в частині припинення права спільної сумісної власності сторін на спірні приміщення.

28. Згідно з частинами 1, 3 статті 372 ЦК майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

29. У судовому засіданні 04.05.2026 сторони фактично зняли свої претензії на поділ в натурі підвального приміщення й погодились на встановлення режиму спільної часткової власності на нього.

30. З огляду на це суд вважає за можливе задовольнити позов про поділ підвального приміщення частково, виділивши в окремий об`єкт нерухомого майна приміщення у підвалі житлового будинку літ. А-25 (приміщення ХХVII-6 площею 22,1 м2 та приміщення ХХVII-7 площею 347,7 м2 (загальною площею 369,8 м2), установивши на нього режим спільної часткової власності і визначивши за кожною із сторін по 1/2 частці.

3 1. Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 209 – 211, 213, 228, 229, 258, 259, 263 – 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3 (РНОКПП – НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_4 (РНОКПП – НОМЕР_2 ; АДРЕСА_3 ) про виділення частки майна в натурі, поділ нерухомого майна, припинення права спільної сумісної власності задовольнити частково.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на об`єкти нерухомого майна, розташовані в АДРЕСА_1 , а саме:

-приміщення №232 площею 649,4 м2, розташоване на другому поверсі житлового будинку літ. А-25 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна/номер реєстраційної справи – 68475112101);

-приміщення №231 площею 592,1 м2 та приміщення у підвалі ХХVII-6 площею 22,1 м2, ХХVII-7 площею 347,7 м2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна/номер реєстраційної справи – 68473512101).

Виділити ОСОБА_4 в натурі в окремий об`єкт права приватної власності приміщення №231 площею 592,1 м2, розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на приміщення № НОМЕР_3 площею 592,1 м2, розташоване на першому поверсі житлового будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити ОСОБА_3 в натурі в окремий об`єкт права приватної власності приміщення №232 площею 649,4 м2, розташоване на другому поверсі житлового будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на приміщення № НОМЕР_4 площею 649,4 м2, розташоване на другому поверсі житлового будинку літ. А-25 за адресою: АДРЕСА_1 .

Виділити в окремий об`єкт нерухомого майна приміщення у підвалі житлового будинку літ. А-25 у АДРЕСА_1 , а саме: приміщення ХХVII-6 площею 22,1 м2 та приміщення ХХVII-7 площею 347,7 м2 (загальною площею 369,8 м2), установивши на нього режим спільної часткової власності, визначивши за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/2 частці за кожною.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію у зв`язку з відхиленням від рівності часток при поділі майна в натурі в сумі 464 801,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду є підставою для закриття реєстраційних справ №№68475112101, 68473512101 та відкриття нових розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та державної реєстрації права власності на новостворені об`єкти.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складене 15 травня 2026 року.

Суддя М.О. Католікян