Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №202/4238/26 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/4238/26

Провадження № 2-о/202/162/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу № 202/4238/26 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Індустріальний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа - Індустріальний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що вона є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла природньою смертю, в результаті тривалої хронічної ішемічної хвороби мозгу; підкоркової судинної деменції.

Заявник вказує, що з метою отримання свідоцтва про смерть, вона звернулась до Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро). Заявнику було відмовлено у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявником було надані документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження та які не є підставою для державної реєстрації смерті.

З метою державної реєстрації факту смерті ОСОБА_2 у відповідності до чинного законодавства України, заявник просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 на окупованій території.

Заявниця надала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник заінтересованої особи – Індустріального відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, заперечень не надав.

Суд, відповідно до ст.ст. 223, 247 ЦПК України розглядає справу за відсутності заявника і представника заінтересованої особи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та надані суду докази у їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення факту смерті особи у певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного факту смерті.

Особливості провадження у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України визначені ст. 317 ЦПК України.

Відповідно ч. 3 ст.17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.

Згідно пункту 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року N 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є:

а) лікарське свідоцтво про смерть (форма N 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 р. N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за N 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть);

б) фельдшерська довідка про смерть (форма N 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 р. N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за N 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть);

в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть;

г) рішення суду про оголошення особи померлою;

ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;

д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;

е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Ясинувата, Донецької області, що підтверджується паспортом громадянина України, серія НОМЕР_1 , виданий 21 серпня 2001 року Ясинуватським ГУ УМВД України в Донецькій області.

Суд встановив, що заявник ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження номер НОМЕР_2 ( прізвище заявниці змінено внаслідок укладення шлюбу).

Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 28 лютого 2025 року № 376 (зі змінами) визначено території які перебувають під окупацією в тому числі місто Ясинувата.

Медичним свідоцтвом про смерть серія № 21 № 213400212 від 09 квітня 2026 року та довідкою про смерть № С-00796 від 10.04.2026 зафіксовано факт смерті ОСОБА_2 . Причина смерті: Підкоркова судинна деменція. Хронічна ішемічна хвороба мозгу. Церебральний атеросклероз. Гіпертонічна хвороба.

При розгляді цієї справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Так, у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republico f Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.

Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті особи для реалізації особистих немайнових прав заявника, суд оцінюючи докази у їх сукупності, в тому числі з урахуванням медичних документів, які видані медичною установою, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить заявник, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

За таких обставин, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки вона є громадянкою України, її відносини із померлою громадянкою України ОСОБА_2 підтверджені документами, які є в матеріалах справи.

Таким чином, заявник не має документу, передбаченого діючим законодавством України, для реєстрації смерті її матері, що унеможливлює отримання свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 має для заявника юридичне значення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Ясинувата, Донецької області. Місце народження місто Ясинувата, Донецька область. Місце проживання АДРЕСА_1 . Причина смерті: Підкоркова судинна деменція. Хронічна ішемічна хвороба мозгу. Церебральний атеросклероз. Гіпертонічна хвороба.

Рішення суду допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя О. В. Маринін