Рішення від 25 березня 2026 р. у справі №207/396/26 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/396/26

№ 2/207/1359/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді Юрченко І.М.,

при секретарі Сівачук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Кам`янська міська рада (Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади міста) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Звертаючись до суду, позивачка в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що вона - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є зареєстрованою з 15.11.1987 року в квартирі АДРЕСА_1 та є власником особового рахунку № НОМЕР_1 . Квартира є неприватизованою.

Також, крім неї в квартирі на день подачі позову зареєстровані: її чоловік - ОСОБА_3 та її брат- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_2 в 2004 році попросив позивачку зареєструвати його в квартирі для працевлаштування, в квартирі пожив десь місяць, після чого 07 серпня 2004 року одружився та виїхав з квартири та почав проживати разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 за адресою її реєстрації: АДРЕСА_2 . Факт не проживання відповідача підтверджується Актом № 29 від 04.02.2026 року наданий КП КМР «Добробут».

Відповідач за вказаною адресою не мешкає з 2004 року, не користується житлом, не зберігає в приміщенні належне йому майно, фактично змінив місце проживання, однак дотепер не припинив попередньої своєї реєстрації згідно із законодавством України. Постійно проживає у Франції (виїхав ще до початку війни в Україні). В Україні має у власності 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_3 , будинок було збудовано у шлюбі з ОСОБА_4 , тобто відповідач має у власності житло.

Позивачка самостійно, як фактичний власник особового рахунку, здійснює виконання обов`язків щодо утримання зазначеного житлового приміщення в належному стані, сплачує комунальні платежі, виконує інші обов`язки, пов`язані з використанням нерухомості.

Позивачка та відповідач з 2004 року не пов`язані між собою спільним побутом, останній не сплачує комунальні послуги, не надає кошти на утримання майна, не має з позивачем спільного бюджету, тобто не є членами сім`ї позивача в розумінні житлового законодавства України за вказаною адресою, не цікавиться житловим приміщенням за місцем своєї реєстрації, не мешкаючи у ньому без поважних причин та за відсутності вчинення йому будь-яких перешкод у проживанні, тобто добровільно залишив місце своєї реєстрації і вибув за власною ініціативою на інше постійне місце проживання, що свідчить про відсутність у відповідача інтересу та потреби у вказаному житловому приміщенні за місцем його реєстрації.

Реєстрація відповідача за вище зазначеною адресою без проживання порушує її право на вільне розпорядження і користування майном, тому вона вимушена звернутися з позовом до суду.

На підставі зазначеного позивачка просить: визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням (житлом) квартирою АДРЕСА_1 , судові витрати покласти на позивачку.

В судовому засіданні представник позивачки пояснила, що відповідач ОСОБА_2 в 2004 році попросив позивачку зареєструвати його в квартирі для того щоб мати можливість отримати роботу, в квартирі пожив десь місяць, після чого 07 серпня 2004 року одружився та виїхав з квартири та почав проживати разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 за адресою її реєстрації: АДРЕСА_2 . На даний час відповідач проживає у Франції, приблизно десь 18 років. Всі витрати по утриманню майна несе лише позивачка.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Заяви про слухання справи за його відсутністю не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ч. 6, п. 2 ч. 7, ч. 11 ст. 128, ч. 9, 10 ст. 130 ЦПК України, судовими повістками про виклик та через оголошення на сайті.

Представник третьої особи - Кам`янської міської ради в особі Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади міста, в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_4 . Вона з позивачкою ОСОБА_6 є сусідами, проживають на одному сходовому майданчику. За вказаною адресою вона проживає з народження. Брата ОСОБА_1 не знає і ніколи не бачила. Вона буває у позивачки в квартирі, чужих речей та речей брата там не бачила.

Вона підтверджує, що ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає, ніколи там його не бачила.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_5 . Він є рідним братом чоловіка позивачки, знає їх родину давно. Йому відомо, що у позивачки ОСОБА_1 є брат, який довгий час проживає у Франції. Про те, що відповідач проживав у ОСОБА_1 йому невідомо.

Його рідний брат ОСОБА_3 проживає з позивачкою. Він часто ходить до них в гості, і тому знає, що ОСОБА_2 з ними не проживає, його особисті речі в цій квартирі відсутні. Йому навіть не було відомо, що ОСОБА_2 зареєстрований в цій квартирі, бо ніколи не бачив, щоб ОСОБА_2 там проживав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до довідки № 001362414 про склад сім`ї, виданої 30 грудня 2025 року спеціалістом з обслуговування населення ТОВ «Абонент ХХІ» за адресою: АДРЕСА_6 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (арк.с.10).

Особовий рахунок № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_1 належить позивачці ОСОБА_1 (ар.с.9)

Матеріалами справи також підтверджено, що відповідно до протоколу від 13 листопада 1987 року №13 засідання виконавчого комітету Баглійської районної ради народних депутатів м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, рішення від 13.11.1987 №422 було дозволено обмін житлового приміщення та видано ордер на право поселення ОСОБА_1 на одну кімнату в двокімнатній квартирі по АДРЕСА_7 .

Інша кімната в двокімнатній квартирі по АДРЕСА_8 була надана позивачці відповідно до протоколу від 19 лютого 1988 року №2 засідання виконавчого комітету Баглійської районної ради народних депутатів м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, рішення від 19.02.1988 348 «Про затвердження рішення сумісного засідання адміністрації та комітета профспілки монтажно-будівельного управління №104 «Спецхіммонтаж» виробничого об`єднання «Придніпровський хімічний завод», управління механізації будівництва №6 виробничого об`єднання «Азот», управління житлового господарства, другого загону воєнізованої пожежної охорони, загону пожежної охорони-26, Придніпровської залізниці…»(ар.с.43-44).

Факт реєстрації відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 підтверджено відповіддю з єдиного державного демографічного реєстру № 2329191 від 11 лютого 2026 року (арк.с. 28).

Відповідно до Акту № 29 про не проживання затвердженого начальником юридичного відділу КП КМР «Добробут» від 04 лютого 2026 року, за адресою: АДРЕСА_6 фактично не проживає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2004 року по теперішній час (арк.с. 17).

Факт того, що відповідач ОСОБА_2 07 серпня 2004 року одружився з ОСОБА_4 підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться виключно в судовому порядку (згідно статті 72 Житлового кодексу України).

При тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом (частини перша та друга статті 71 ЖК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2021 року у справі № 521/5887/17 (провадження № 61-7894св20) зроблено висновок, що: «аналіз норм статей 71, 72 ЖК Української РСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням за одночасної наявності двох умов: непроживання особи в житловому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин на це. Підставою для визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, може слугувати лише свідома поведінка такої особи, яка свідчить про втрату нею інтересу до такого житлового приміщення. Вичерпного переліку поважних причин непроживання в житловому приміщенні законодавством не встановлено, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи і правил ЦПК України щодо оцінки доказів».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року в справі № 203/1665/19-ц (провадження № 61-11593св21) міститься висновок про те, що процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності".

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Висновки суду.

Оскільки збереження або втрата права користування житлом за відсутнім мешканцем, у будь-якому випадку, прямо залежить від причин відсутності, то під час вирішення цієї категорії справ з`ясуванню підлягають обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності особи.

Тож у правових спорах щодо визнання особи такою, що втратила право користування житлом, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту відсутності відповідача понад встановлені строки у жилому приміщенні без поважних причин.

При розгляді справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає у помешканні понад двадцять років.

Суд враховує, що при тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу суд ретельно дослідив обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності відповідача, з яких слідує, що відповідач у спірній квартирі не проживає, він втратив інтерес до квартири, не має наміру у подальшому користуватися цією квартирою. Позивачка не чинить відповідачеві перешкоди у користуванні квартирою.

Окрім того, відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 344/7064/16-ц (провадження № 61-15204св20) зазначено, що «у справах про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, на позивача покладається обов`язок із доведення відсутності відповідача у спірному приміщенні понад строк, із яким законом пов`язана можливість збереження права користування житлом за відсутнім наймачем (користувачем), а на відповідача, відповідно, покладається обов`язок із доведення поважності причин відсутності у спірному приміщенні понад встановлений законом строк. Оскільки при відсутності у спірному житлі понад встановлений законом строк, цей строк може бути продовжений за заявою відсутнього та з поважних причин лише у передбачених випадках, тому звернення із заявою про продовження такого строку, а також доведення наявності підстав для продовження такого строку, є правом відповідної особи».

В ході розгляду справи відповідач відзиву на позовну заяву не подавав, з пояснень позивача та свідків встановлено, що відповідач не мешкає в спірній квартирі з 2004 року. В ході розгляду справи не встановлено будь-яких даних про наявність перешкод в користуванні квартирою. Суд погоджується із доводами позивача щодо втрати права користування квартирою відповідачем, оскільки в квартирі речі відповідача відсутні, участі в утриманні квартирі він не несе, будь-якої зацікавленості щодо користування квартирою не виявляє. Всі витрати по утриманню майна несе позивачка. У зв`язку із наведеним суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

За таких обставин, слід вважати доведеними факти, на які посилається позивачка як на підставу своїх вимог, у тому числі факт не проживання відповідача у вказаній квартирі більше двадцяти років без поважних причин та свідома поведінка відповідача, яка свідчить про втрату ним інтересу до такого житлового приміщення.

Отже, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач більше двадцяти років не користується спірним житлом та не виявляє інтересу до цього житла, тобто не проживає в ньому без поважних причин понад шести місяців, що також підтвердили допитані свідки, суд вважає можливим позов задовольнити, визнавши відповідача таким, що втратив право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_6 .

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем на підставі її заяви.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 258, 259, 263-265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 до ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 , третя особа: Кам`янська міська рада (Відділ формування та ведення реєстру територіальної громади міста), знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, майдан Петра Калнишевського, буд. 2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням (житлом) квартирою АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачкою.

Заочне рішення може бути переглянуто Південним районним судом міста Кам`янського за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Юрченко