Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №742/6366/24 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-др/742/18/26

Єдиний унікальний № 742/6366/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Короткої А.О.,

при секретарі судового засідання – Бурмаці Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Фесика Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат по справі, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.03.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення коштів були задоволені частково, зокрема з відповідача стягнуто 26320,00 грн грошових коштів, списаних у рахунок погашення заборгованості за кредитним лімітом та нарахованими процентами за картковим рахунком № НОМЕР_1 унаслідок проведення 02.03 2024 платіжних операцій з переказу кредитних коштів, а також 1331,20 грн судового збору.

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Фесик І.А. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій зазначив, що у зв`язку з розглядом даної справи позивач поніс судові витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких відповідно до акту наданих послуг по договору про надання правничої допомоги від 09.07.2024 становить 28250,00 грн.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені своєчасно та належним чином, проте представник відповідача АТ «Державний ощадний банк України» - адвокат Ковальчук Р.В. подав до суду заперечення на заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що адвокатом Фесиком І.А. не надано ні суду, ні АТ «Ощадбанк» жодного документа, який би підтверджував оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформленого у встановленому законом порядку, зокрема квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документа, касових чеків чи посвідчення про відрядження, крім того, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду було надано лише акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.04.2026 та детальний опис робіт (наданих послуг), водночас позивачем не подано розрахунку витрат та інших документів, що підтверджують обсяг і вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги. Також зазначив, що інформація, яка міститься в акті та детальному описі робіт, зокрема перелік наданих послуг і фіксований розмір гонорару, не може вважатися належним розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та витрат часу за кожним видом робіт), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, неподання стороною такого розрахунку позбавляє іншу сторону можливості спростувати ймовірну неспівмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1, 2 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 ЦПК України. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.3, 4 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Зі змісту ст.58 ЦПК України слідує, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Згідно ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Частиною четвертою статті 62 ЦПК визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Так, у відповідності до ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.03.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення коштів були задоволені частково, зокрема з відповідача стягнуто 26320,00 грн грошових коштів, списаних у рахунок погашення заборгованості за кредитним лімітом та нарахованими процентами за картковим рахунком № НОМЕР_1 унаслідок проведення 02.03.2024 платіжних операцій з переказу кредитних коштів, а також 1 331,20 грн судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування представник позивачки подав такі документи: ордер на надання правничої допомоги, копію договору про надання правничої допомоги від 09.07.2024, акт наданих послуг до договору про надання правничої допомоги від 09.07.2024, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг склала 28250,00 грн.

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Верховний Суд у цій справі зазначив, що згідно зі ст.134 КАС витрати на правничу допомогу не мають граничної межі. Таким чином, розмір суми, що підлягає сплаті, в порядку компенсації витрат адвоката, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів та можуть дорівнювати будь-якій сумі, визначеній в договорі про надання таких послуг. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду від 20.11.2020 року у справі №910/13071/19 виклала наступний правовий висновок: «Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору».

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 року у справі 640/18402/19 зробив правовий висновок, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про те, що оскільки рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 30.03.2026 позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів та стягнення коштів були задоволені частково, а представництво інтересів позивачки ОСОБА_1 здійснювалось адвокатом Фесиком І.А. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 09.07.2024 та сума витрат відповідно до акта виконаних робіт від 09.07.2024 становить 28250,00 грн, то подана представником позивачки у цивільній справі №2/742/43/26 (№742/6366/24) заява про винесення додаткового рішення щодо вирішення питання стосовно стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат на професійну правову допомогу підлягає до задоволення у повному обсязі.

На підставі наведеного та Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», керуючись ст.10, 12, 81, 133, 141, 247, 264, 265, 270, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву за заявою представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Фесика Ігоря Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат по справі – задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ-00032129, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати на професійну правову допомогу у розмірі 28250 (двадцять вісім тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 14.05.2026.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Анна КОРОТКА