Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №736/296/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 736/296/26 Головуючий у 1 інстанції Кутовий Ю. С.

Провадження № 33/4823/502/26

Категорія - – ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

Цією постановою:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 ,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, та на нього накладено стягнення, із застосувань положень ст.36 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665,60 грн. судового збору.

Місцевим судом встановлено, що 06 лютого 2026 року, о 12 год 27 хв, по вул. Вокзальна, у м. Корюківка Чернігівської області, ОСОБА_1 , повторно протягом року, керував автомобілем марки ВАЗ 2111, д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху.

06 лютого 2026 року, о 12 год 27 хв, у місті Корюківка, по вул. Вокзальна, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2111, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну, а провадження в справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на порушення працівниками поліції Порядку направлення водіїв для проведення огляду, так як такий був проведений без залучення двох свідків, відеозапис вівся частково. Крім того, він не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, але поліцейські не запропонували йому пройти такий огляд та не надали направлення. Посилаючись на норми ст.17 КУпАП, яка виключає адміністративну відповідальність особи, яка перебувала в стані неосудності, апелянт вказує, що він перебуває на обліку у лікаря-психіатра, його стан у день складання протоколу був зумовлений загостренням хвороби, що поліцейським помилково оцінено як ознаки сп`яніння. Зазначає, що за ч.5 ст.126 КУпАП, у його діях відсутня повторність вчинення адміністративного правопорушення, так як на момент складання протоколу попередня постанова не набрала законної сили. Вказує, що він є військовослужбовцем, тому втрата водійських прав позбавить його можливості виконувати службові обов`язки.

Також просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин.

У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином. При цьому, надіслав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно зі ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду.

Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Проте, зазначені вимоги судом першої інстанції виконано не в повному обсязі.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як слідує з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №584468 від 06.02.2026, згідно якого 06 лютого 2026 року, о 12 год 27 хв, у м. Корюківка, по вул. Вокзальна, ОСОБА_1 керував автомобілем марки ВАЗ 2111, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, почервоніння обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

За змістом ст.266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1413/27858, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння відповідно до п.3 Розділу І Інструкції є запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я.

Із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, що працівниками поліції 06 лютого 2026 року, о 12 год 27 хв, у м. Корюківка, був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 . Перед пропозицією водію пройти огляд на стан сп`яніння, працівники поліції не зазначили ОСОБА_1 ознак сп`яніння, які б давали правові підстави для проведення такого огляду. При цьому, на пропозицію поліцейського пройти такий огляд на місці зупинки, ОСОБА_1 повідомив, що залишить транспортний засіб та керувати ним не буде. Незважаючи на неконкретність у діях водія щодо розуміння процедури освідування, поліцейські не роз`яснили, яке саме правопорушення вчинив ОСОБА_1 та які наслідки вчинення даного адміністративного правопорушення і прийняли рішення про складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, перед пропозицією водію пройти огляд на стан сп`яніння, поліцейські належним чином не виявили та не зазначили ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які б давали правові підстави для проведення такого огляду.

Відтак, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не може становити складу адміністративного правопорушення, оскільки дії працівників поліції не відповідали вимогам закону, які не роз`яснили водію наслідки невиконання вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, а саме наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Наведене свідчить про те, що працівниками поліції не дотримані вимоги закону щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Підстав вважати, що водій дійсно умисно, усвідомлено ухилився від проходження обов`язкового огляду на стан алкогольного сп`яніння, апеляційним судом не встановлено.

Аналіз переглянутого судом відеозапису свідчить про упередженість дій поліцейських, які, вимагаючи від водія дотримання вимог законодавства, самі нехтували цими вимогами, не зважали на те, що окрім права вимагати (при тому що таким правом вони наділені виключно за умови, що такі вимоги є законними та ґрунтуються на об`єктивних даних), вони наділені ще рядом обов`язків, як то обов`язку виявити та повідомити підстави, які дають право судити, що особа перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає, оскільки працівниками поліції не були оголошені водію ознаки алкогольного сп`яніння та не роз`яснено, яке він вчиняє правопорушення та які наслідки відмови від проходження огляду, що свідчить про порушення працівниками поліції Інструкції та вказує на відсутність підстав проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, тому всі докази по справі за ч.1 ст.130 КУпАП слід вважати недопустимими.

Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ч.ч. 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух», право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Частина 5 ст.126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 584477 від 06.02.2026, ОСОБА_1 06 лютого 2026 року, о 12 год 27 хв, у місті Корюківка, по вул. Вокзальна, 8, повторно протягом року, керував автомобілем марки ВАЗ 2111, д.н.з. НОМЕР_1 , без посвідчення водія, тобто не маючи права керування транспортним засобом, чим порушив п.2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.

Згідно з інформацією, яка міститься у довідці Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області, щодо повторності, ОСОБА_1 був притягнутий Корюківським РВП ГУНП в Чернігівській області до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн (постанова № ЕНА 6621120 від 06.02.2026).

Водночас, повторним, відповідно до вимог ст.35 КУпАП, визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно із п.3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 №1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною 3 статті 130 КУпАП).

У той же час, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, як повторність, а саме: до матеріалів справи не додано копії постанови посадової особи поліції, яка набрала законної сили, на підтвердження факту повторності правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП протягом року.

Довідка інспектора з адміністративної практики сектору взаємодії з громадянами Корюківського РВП ГУНП в Чернігівській області про те, що ОСОБА_1 06 лютого 2026 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, із застосуванням стягнення у виді штрафу, не є постановою, яка набрала законної сили.

Отже, те, що правопорушення вчинено повторно, має бути перевірено та доведено особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, так як ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Відтак, апеляційним судом встановлено, що місцевий суд під час розгляду справи не перевірив дотримання поліцейським зазначених вимог закону та підзаконних нормативних актів під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, а його висновки в постанові про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.

У відповідності до ст.7 КУпАП, ст.62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку встановлених законом, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанову суду першої інстанції не можна визнати законною та обґрунтованою, вона підлягає безумовному скасуванню, а провадження у справі - закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.36 КУпАП - скасувати, а провадження у справі - закрити, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяВ. М. Заболотний