Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №650/3675/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/3675/25 Головуючий в І інстанції: Хомик І.І.

Номер провадження: 22-ц/819/789/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді (судді-доповідача): Базіль Л.В.

суддів: Приходько Л.А., Радченка С.В.,

секретар судового засідання: Сорокіна В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»

на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Хомик І.І., відомості про дату складення повного тексту рішення відсутні, у справі № 650/3675/25 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник, адвокат Іщук Надія Ростиславівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У червні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Іщук Н.Р. звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (далі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»), Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» (далі ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС») про розірвання договору оренди землі.

Представник зазначав, що 26 липня 2006 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс –Агропродукт» укладено договір оренди належної позивачеві земельної ділянки площею 6,6100 га (кадастровий номер 6520685200:04:070:0035), в якому 27.02.2015 року на підставі договору про заміну сторони у договорі оренди було змінено орендаря

на Приватне підприємство «ЮТС-Агропродукт Плюс».

28 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством

«ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та новим орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» була укладена додаткова угода № 700742 до договору оренди землі № 4АА002118-040671500018 від 26.07.2006 року, за якою право оренди належної позивачеві земельної ділянки перейшло до нового орендаря, а договор оренди в цілому викладено в новій редакції, строк дії договору продовжено до 31 грудня 2027 року.

29.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» було укладено додаткову угоду № 700742-7 до договору оренди землі, відповідно до якої в оренду передається земельна ділянка загальною площею 6,6100 га з кадастровим номером 6520685200:04:070:0035, що розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Визначено строк дії договору до 31.12.2031 року, встановлено, що орендна плата складає 6,63% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15783,29 грн за повний рік оренди та вноситься в строки до 31 грудня кожного року. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 238058,74 грн.

В порушення умов договору орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» плата за оренду належної позивачеві земельної ділянки за 2022-2024 роки не здійснювалась, через що утворився борг у сумі 47349 грн 87 коп.

Позивач вказував, що систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання укладеного сторонами договору оренди.

17.04.20205 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі договору відчуження права оренди № 1704/25-24 передав право оренди належної позивачу земельної ділянки новому орендарю ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

З урахуванням викладеного просив розірвати договір оренди землі від 26 липня 2006 року зареєстрований № 4АА002118-040671500018 зі змінами, в редакції додаткової угоди

від 29.10.2021 № 700742-7 укладений між орендарем ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»

та ОСОБА_1 з урахуванням переходу права оренди, згідно договору від 17.04.2025

№ 1704/25-24 до ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» та припинити право оренди земельної ділянки (номер запису про інше речове право:9932792), що належить позивачу площею 6,6100 га

з кадастровим номером 65206852000:04:062:0007, розташованої за межами села Новорайськ на території Новорайської ОТГ Бериславського району Херсонської області; стягнути

з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь позивача витрати понесені на сплату судового збору в сумі 968,96 грн.

Короткий рішення суду першої інстанції

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Суд вирішив: розірвати договір оренди землі від 26.07.2006 року, зареєстрований за

№ 4АА002128-0406715000118, зі змінами в редакції додаткової угоди від 29.10.2021 року

№ 700742-7, номер запису в Державному реєстрі речових прав про інше речове право 9932792, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «ЮТС- АГРОПРОДУКТ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:070:0035, загальною площею 6.6100 га., з урахуванням договору відчуження права оренди, укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17.04.2025 року № 1704/25-24.

Стягнути з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами склалися договірні відносини з приводу оренди належної позивачу на праві власності земельної ділянки, та орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в порушення умов існуючого договору оренди не сплатив орендну плату позивачу за 2022-2024 роки і не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у порушенні цього зобов`язання та прийняття заходів направлених на його виконання.

За таких обставин судом зроблено висновок про те, що оскільки ТОВ

«ЮТС-АГРОПРОДУКТ» систематично не сплачував позивачу орендну плату за землю, а саме в 2022-2024 роках, то наявні правові підстави для розірвання цього договору.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГПРОДУКТ» Журик А.Л. просить скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області

від 09.02.2026 року по справі № 650/3675/25 та ухвалити нове, яким відмовити позивачу

у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, стягнути з позивача на користь ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» судовий збір за подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Вказує, що у ТОВ

«ЮТС-АГРОПРОДУКТ» відсутня вина за невиконання обов`язку зі сплати орендної плати

за 2022-2024 роки, оскільки орендар не міг користуватися у цей час орендованим майном із незалежних від нього причин, зразу через тимчасову окупацію рф території, на якій розташована орендована земельна ділянка, а в подальшому через ймовірне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, такі обставини з урахуванням положень ч. 6 ст. 762 ЦК України є підставою для звільнення відповідача від обов`язку зі сплати орендної плати за вказаний період.

Апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які полягають у тому, що, розгляд справи проведено за відсутності співвідповідача - ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», яке не зареєструвало електронний кабінет, та матеріали справи не містять доказів належного повідомлення співвідповідача; а також судом в порядку спрощеного позовного провадження розглянута справа, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, порушення процесуального розгляду заяви про відвід судді.

Явка учасників справи.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи та їх представники в судове засідання не з`явилися.

07.05.2026 року від представника ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ" через систему "Електронний суд" надійшла заява, в якій просить розглянути справу без участі скаржника та його представника.

Згідно зі ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вказане апеляційний суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи на наявних матеріалах справи.

Позиція апеляційного суду.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

В процесі розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим № 6520685200:04:070:035 загальною площею 6.6100 га, яка розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Дана обставина підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії 1-ХС №035080. Право власності зареєстроване в державному реєстрі речових прав за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 652147865206, номер відомостей про речове право 9932674.

26.07.2006 року позивач, у групі орендодавців, уклав договір оренди земельної ділянки, з ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ». Договір було зареєстровано у Бериславському районному відділі Херсонської регіональної філії центру ДЗК, про що

у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.07.2006 року № 4АА002118-040671500018.

27.02.2015 року сторони уклали договір про заміну сторони у договорі оренди, за якою право оренди земельної ділянки перейшло до нового орендаря ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».

28.12.2017 року на підставі додаткової угоди № 700742 до договору оренди сторони залучили нового орендаря, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», виклавши договір оренди у новій редакції. Відповідно до нової редакції договору оренди строк дії договору продовжено

до 31 грудня 2027 року.

29.10.2021 року сторони уклали додаткову угоду № 700742-7, якою продовжено термін дії договору оренди до 31.12.2031 року. Згідно п. 4.1. додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6.63% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 15783.29 грн., за один рік оренди. Нормативна грошова оцінка на момент укладення додаткової угоди складала 238058.74 грн. Орендна плата обчислюється з урахуванням індексів інфляції і вноситься орендарем до 31 грудня кожного року.

У подальшому ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі договору відчуження права оренди від 17.04.2025 року №1704/25-24 передав право оренди вказаної земельної ділянки новому орендарю ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Незважаючи на умови договору, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не здійснило сплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 47349,87 грн.

У відзиві на позовну заяву ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не заперечуючи факту несплати орендної плати позивачу, вказує на неможливість виконання цього зобов`язання у період тимчасової окупації території, на якій розташована орендована земельна ділянка, а в подальшому через потенційне замінювання земельної ділянки.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем систематично порушуються умови договору оренди землі щодо сплати орендної плати,

що є підставою для дострокового розірвання цього договору.

Суд вказав, що у матеріалах справи відсутні докази, що несплата орендної плати

за період 2022-2024 роки була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов`язань.

Проте повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна

з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття 11 ЦК України).

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У п. «д» ч.1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

(ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 3 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не оспорюючи факту порушення ним зобов`язання щодо несплати орендної плати за 2022-2024 роки, посилається на те, що таке порушення сталося внаслідок непереборної сили, а саме тимчасової окупації території Херсонської області, де розташована спірна земельна ділянка; визначення земельної ділянки не придатною до її використання через потенційне забруднення, а тому на підставі положень ч. 6 ст.762 ЦК України відповідач не може бути притягнутий до відповідальності, передбачену договором оренди чи законом.

Апеляційний суд частково погоджується з такими доводами апеляційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Відповідно до ч. 6 ст.762 ЦК України, положення якої застосовуються до відносин з оренди землі, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, оскільки має місце випадок та непереборна сила.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено військовий стан, який триває дотепер.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22 лютого 2025 року № 376, Новорайська сільська територіальна громада, де розташована орендована земельна ділянка, перебувала з 10.03.2022 року по 11.11.2022 рік під тимчасовою окупацією, наразі належить до територій можливих бойових дій.

Вказана обставина не була належним чином оцінена судом першої інстанції, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про можливість орендаря користуватися спірною земельною ділянкою в 2022 році і наявність обов`язку щодо сплати орендної плати за вказаний період.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що порушення зобов`язання щодо несплати орендної плати позивачу за 2022 рік сталося внаслідок існування форс-мажорних обставин, бойових дій та тимчасової окупації Новорайської сільської територіальної громади Херсонської області.

Верховний Суд у постанові від 25.06.2025 року у справі 610/941/24 вказав, що тимчасова окупація населеного пункту, в якому розташована спірна земельна ділянка, впливає на можливість орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, проводити посівну кампанію, збирати врожай тощо.

Таким чином, орендар не допустив умисне порушення умов договорів. Вина орендаря у не сплаті орендної плати за 2022 рік відсутня.

Враховуючи, що з 10.03.2022 року по 11.11.2022 рік Новорайська сільська територіальна громада Херсонської області на території якої розташована орендована земельна ділянка, перебувала під тимчасовою окупацією рф і відповідач не міг користуватися землею з обставин, за які він не відповідає, колегія суддів дійшла висновку про те, що в силу ч. 6 ст.762 ЦК України відповідач звільнений від обов`язку сплати орендної плати за вказаний період.

За викладеного доводи апеляційної скарги в зазначеній частині є прийнятними, а тому посилання суду першої інстанції на можливість використання відповідачем орендованої земельної ділянки в 2022 році, як обставину, встановлену судом, слід виключити з мотивувальної частини рішення.

Разом з тим, районний суд по суті вирішення спору дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі за вимогою позивача, підставно врахувавши факт не сплати відповідачем орендної плати за період

2023-2024 роки, що є істотним порушенням умов договору та правомірно вказав, що

у матеріалах справи відсутні докази того, що несплата орендної плати за вказаний період була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б унеможливлювали виконання зобов`язань.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції по суті вирішення спору, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати.

Суд констатував, що відповідач не виконав свого обов`язку зі сплати орендної плати за 2023 та 2024 рік, і доказів того, що несплата орендної плати за 2023-2024 роки була спричинена форс-мажорними обставинами або іншими незалежними від відповідача причинами, які б не уможливлювали виконання його зобов`язання суду не надано.

Так, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області, на який посилається скаржник, не містить висновку про те, що спірна земельна ділянка визнана небезпечною для сільськогосподарського використання або на її використання накладено санітарні, техногенні чи екологічні обмеження. Таким чином, наданий документ не дає підстав для безумовного висновку того, що орендована земельна ділянка є забрудненою вибухонебезпечними предметами, що позбавляє відповідача можливості користуватися нею.

Доводи апеляційної скарги (посилання на витяг з ЄРДР № 42022232090000075

від 12 квітня 2022 року; посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1; посилання на розпорядження органів місцевого самоврядування щодо надання податкових пільг) були предметом судового розгляду суду першої інстанції, яким суд надав достатньо аргументовану оцінку, з якою погоджується

і апеляційний суд, а тому вважає, що повторно відповідати на ті самі аргументи заявника необхідності не має.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачем не доведено існування форс-мажорних обставин, які б перешкоджали йому виконати передбачений договором сторін обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2023 та 2024 роки.

Щодо доводів апелянта про розгляд судом в порядку спрощеного позовного провадження справи, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, апеляційний суд у складі колегії суддів звертає увагу на наступне.

Вбачається, що ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 22 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання з огляду на відсутність підстав для загального позовного провадження, передбачених ч. 4 ст.274 ЦПК України ( а.с.41).

Згідно ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки(пені)за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3)щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, ухвалене у справі про розірвання договору оренди землі.

За змістом пункту 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди)

житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.

Ціна позову у цій справі становить 47349,87 грн, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на день подання позову

(757000,00 грн), а тому ця справа могла бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

Неприйнятними є доводи апеляційної скарги і про те, що суд порушив вимоги процесуального закону розглянув справу за відсутності співвідповідача ТОВ

«ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про повідомлення якого в матеріалах справи відсутні відомості, оскільки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не наділений повноваженнями представництва

ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС».

Доводи апеляційної скарги про порушення порядку визначення судді для розгляду справи та не розгляд заяви про відвід судді є неприйнятними з таких підстав.

Вбачається, що протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2025 року для розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ

«ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА ПЛЮС» було визначено суддю

Хомик І.І.(а.с.37).

11.07.2025 року представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Журик А.Л. звернувся до суду із заявою, в якій просив відвести суддю Хомик І.І. від розгляду цієї справи, посилаючись на те, що розподіл судової справи виконаний раніше реєстрації позовної заяви.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 серпня 2025 року (а.с.82) зазначена заява про відвід судді залишена без розгляду з посиланням на положення ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Як свідчать дані комп`ютерної програми Д-3, яка забезпечує автоматизацію технологічних процесів обробки інформації в суді, позовна заява позивача до ТОВ

«ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ "ПЕРЕМОГА ПЛЮС" про розірвання договору оренди землі, яка сформована в системі «Електронний суд», була зареєстрована судом першої інстанції 10.06.2025 року, створена реєстраційна картка з автоматичним присвоєнням єдиного унікального номеру справи. Розподіл судової справи був здійснений в день її реєстрації 20.06.2025 року, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.06.2025 року.

За таких обставин доводи скаржника на порушення порядку визначення судді

є безпідставним, а посилання відповідача на виконання розподілу судової справи раніше реєстрації позовної заяви як суб`єктивні та такі, що не відповідають фактичним обставинам справи підлягають відхиленню.

В подальшому заява відповідача про відвід судді Хомик І.І. від 17.08.2025 року (а.с.86), яка були аргументована притягненням судді до дисциплінарної відповідальності та наявністю в її провадженні більше ніж 100 судових справ, де відповідачами виступає ТОВ

«ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а рішення, які ухвалює суддя не містять належного зазначення мотивів їх ухвалення та не відображають причин відхилення аргументів відповідача так

і причин прийняття аргументів позивача, залишено без розгляду з посиланням на положення ч. 3 ст. 44 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечить завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявленя завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

За змістом ч.3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

На підставі викладеного з урахуванням відсутності обставин, які б не уможливлювали розгляд справи суддею Хомик І.І. підстав для скасування рішення з зазначених апелянтом підстав не має.

Зважаючи на те, що апеляційним судом частково прийнято до уваги доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення суду першої інстанції посилання на можливість використання відповідачем об`єкту оренди у 2022 році, як обставину встановлену судом.

В іншій частині рішення суду слід залишити без змін, як таке що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Повний текст постанови складено 14 травня 2026 року.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» задовольнити частково.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 09 лютого 2026 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду на можливість використання відповідачем об`єкту оренди у 2022 році.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді: Л.А. Приходько

С.В. Радченко