Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №650/356/26 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/356/26

Номер провадження: 22-ц/819/857/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Приходько Л. А.,

суддів: Базіль Л.В.,

Радченко С.В.,

секретар Андреєва В.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суд Херсонської області від 23 лютого 2026 року, у складі головуючого судді Сікори О.О.,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 , від імені якої діяв адвокат Ковальчук М.О., звернулася до суду з позовом до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі.

В обґрунтування вимог представник позивача посилався на те, що позивачка є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6520685200:04:017:0022 площею 6,6093 га, розташованої на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області.

19 червня 2006 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 4АА002118-040671500011. Згодом сторона орендаря змінювалася додатковими угодами: від 25.09.2015 – на ПП «ЮТС-Агропродукт ПЛЮС», від 30.07.2017 – на ТОВ «ЮТС-Агропродукт», від 16.06.2021 – встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 238 058,74 грн та розмір орендної плати 5,48 % від НГО, що становить 13 045,62 грн на рік. Строк дії договору – до 31 грудня 2030 року.

У 2021 році позивач отримала орендну плату авансом до 2023 року включно. Проте за період 2024–2025 років орендна плата не сплачувалася взагалі. Загальна сума заборгованості становить 26 091,24 грн.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не виходило на зв`язок з позивачем, не повідомляло про причини несплати та не здійснювало жодних платежів на погашення заборгованості.

З відкритих даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що 17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» уклало з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307) договір № 1704/25-24 про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок, до переліку яких увійшла й спірна земельна ділянка. Згідно з пунктом 2.3 зазначеного договору до покупця (ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС») перейшли всі права та обов`язки орендаря, включаючи зобов`язання зі сплати заборгованості з орендної плати.

Представник позивача вказує на ознаки пов`язаності між відповідачами. Кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» є TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC та громадянин США ОСОБА_2 (100 % непрямого вирішального впливу). Засновником та бенефіціаром ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є ОСОБА_3 , яка одночасно обіймає посаду директора Роменської філії ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО», кінцевими бенефіціарами якого є ті самі TNA CORPORATE SOLUTIONS LLC та ОСОБА_2 . Директором ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є ОСОБА_4 , який також керує Чорнухинською філією того ж ПрАТ «РАЙЗ-МАКСИМКО».

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про штучне відчуження права оренди з метою уникнення відповідальності за несплату орендної плати та дострокового розірвання договору.

Крім того, земельна ділянка з 24 лютого 2022 року не обробляється, перебуває в сильно забур`яненому стані, що призводить до погіршення якісних властивостей ґрунту та зниження родючості. Це підтверджується листами-довідками Новорайської селищної військової адміністрації від 03.03.2025 № 01-12/432/25 та від 05.05.2025, в яких зазначено, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на території Новорайської громади не здійснює господарської діяльності, обстеження земель на забруднення не проводилося, розпоряджень про визнання ділянок потенційно забрудненими не приймалося, пільг зі сплати ПДФО та військового збору з орендної плати за землі приватної власності відповідач не отримував.

Водночас нотаріально посвідчені заяви колишніх працівників ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» підтверджують, що у 2023–2024 роках товариство здійснювало обробіток земельних ділянок на території Бериславського району Херсонської області, залучаючи техніку та працівників. Це свідчить про вибіркове нехтування обов`язками щодо спірної ділянки та про добросовісність орендаря.

Систематична несплата орендної плати за 2024–2025 роки, невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням (ведення товарного сільськогосподарського виробництва), погіршення стану ґрунту та відсутність будь-яких повідомлень позивачу про причини невиконання договору є істотним порушенням умов договору оренди земл та є підставою для його розірвання і стягнення заборгованості в розмірі 26 091,24 грн.

Посилаючись на систематичну несплату орендної плати протягом строку дії договорів, що є достатньою правовою підставою для їх розірвання, а також на відсутність підстав для звільнення від орендної плати, представник позивача просив суд:

- розірвати договір оренди землі від 19 червня 2006 року №4АА002118-040671500011 (з урахування додаткової угоди від 25 вересня 2015 року, додаткової угоди від 30 липня 2017 року та додаткової угоди від 16 червня 2021 року), укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 42770481, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:017:0022, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17 квітня 2025 року №1704/25-24;

- стягнути з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати у сумі 26 091,24 грн.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі від 19 червня 2006 року №4АА002118-040671500011 (з урахування додаткової угоди від 25 вересня 2015 року, додаткової угоди від 30 липня 2017 року та додаткової угоди від 16 червня 2021 року), укладеного між ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» та ОСОБА_1 , номер запису про право (в державному реєстрі прав) 42770481, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:017:0022, з урахуванням Договору про відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» від 17 квітня 2025 року №1704/25-24.

Стягнуто з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 26 091,24 грн, та витрати на судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Стягнуто з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

27 березня 2026 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журик А.Л. подав апеляційну скаргу, сформувавши її в системі «Електронний суд», в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом фактичних обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалите нове судове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказував на те, що суд першої інстанції належним чином не оцінив докази та обставини по справі, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Зокрема скаржник зазначив, що відповідач не заперечує факту несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, але причиною такої несплати спочатку була неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 року, а в подальшому через забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не заперечує факту несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, але причиною такої несплати спочатку була неможливість використання земельної ділянки, переданої в оренду, у зв`язку із перебуванням її в межах тимчасово окупованої рф території у 2022 року, а в подальшому через забруднення (можливе забруднення) вибухонебезпечними предметами.

Зазначає, що згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року №376, Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області, в межах якої знаходиться спірна земельна ділянка, з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року була територією України, тимчасово окупованою російською федерацією. З 11 листопада 2022 року і по сьогоднішній день Новорайська селищна територіальна громада Бериславського району Херсонської області (за винятком с-ще Червоний Маяк, с. Крупиця) є територією на якій ведуться (велися) бойові дії територією можливих бойових дій. Внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації, ТОВ «ЮТС АГРОПРОДУКТ», яке здійснювало діяльність на цій території, було позбавлене можливості здійснювати свою господарську діяльність у повному обсязі та використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням.

Внаслідок бойових дій територія, на якій розташована земельна ділянка, є забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребує проведення робіт з розмінування для забезпечення безпечного використання. Відсутність розмінування унеможливлює будь-яку діяльність на земельній ділянці, включаючи сільськогосподарське виробництво, для якого вона орендувалася. У відповідності до ст.11 Закону України «Про протимінну діяльність» після проходження процедури відповідальності щодо очищеної території від операторів притімінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, держава, шляхом видачі сертифікатів бере на себе повну відповідальність за відсутність на відповідній території ризиків, пов`язаних із вибухонебезпечними предметами. Повноваження щодо видачі сертифіката покладається на центр протимінної діяльності та центр гуманітарного розмінування. Проте в матеріалах справи відсутні докази проходження такої процедури передачі відповідальності, що свідчить про поважність причин не оброблення орендованої земельної ділянки.

Також листом ГУ ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025року підтверджено потенційне забруднення орендованих ділянок вибухонебезпечними предметами та не залучення підрозділів ДСНС до проведення робіт з розмінування території.

Скаржник зазначає, що дані документи є беззаперечним доказом існування обставин, які об`єктивно унеможливили не лише провадження господарської діяльності ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», але й будь-яке використання орендованих земельних ділянок. На думку скаржника, дані докази підтверджують наявність обставин неможливості використання землі орендарем відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України, а не дії обставин непереборної сили або наявності умов для розірвання договору з ініціативи відповідача.

Товариство зазначило, що суд неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши положення частини шостої статті 762 ЦК України та правові висновки Верховного Суду, в яких вказано, що перебування земельних ділянок у зоні бойових дій чи тимчасовій окупації підтверджує неможливість їх використання і звільняє орендаря від обов`язку виплати орендної плати.

Посилаючись на дані Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) апелянт зазначив, що територія Новорайської територіальної громади, до якої входять належні позивачу земельні ділянки, є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.

Крім того, апелянт вказав, що в ході розгляду справи суд першої інстанції допустив істотні процесуальні порушення. Зазначає, що судом першої інстанції, при ухваленні судового рішення, надано більшу перевагу доказам сторони позивача, залишивши поза увагою пояснення відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 – адвокат Ковальчук М.О., посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги та законність рішення, просить скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

При цьому зазначив, що посилання на лист ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2924/02.0-7.1. є безпідставним, оскільки вказаний лист не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торговопромислові палати в Україні, оскільки вказаний лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідача, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Відповідач обмежився лише посиланням на військові дії на території України та Херсонської області проте не навів доказів того, які саме обставини вплинули на господарську діяльність підприємства та не надав доказів того, що підприємство припинило чи призупинило свою діяльність в період з 24 лютого 2022 року по травень 2025 року.

Посилання відповідача на розпорядження ХОР від 01 березня 2023 року № 24 «Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок непереборної сили» наведених обставин не спростовують. Докази отримання відповідачем відповідного сертифікату ТПП України із засвідченням настання форс-мажорних обставин відсутні.

Посилання на розпорядження Новорайської СВА Бериславського району як на таке, що підтверджує факт непридатності спірної земельної ділянки є не обґрунтованим, оскільки вказані розпорядження лише надають відповідачу пільги, але не звільняє від плати за орендну плату приватної власності і також у вказаних розпорядженнях Новорайська СВА не визнає ділянки непридатними або засміченими вибухонебезпечними предметами, а лише надає пільги на певний строк.

Товариство не намагалось зв`язатись з орендодавцем та повідомити про неможливість використання вказаної земельної ділянки, також не повідомив і про зміну своєї адреси, та жодним чином не намагався врегулювати питання досудовим шляхом.

Позивач неодноразово звертався до відповідача за його зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи, проте контакту з відповідачем так і не мав і після укладення договору на правову допомогу стало відомо, що відповідач 25 вересня 2024 року перереєстрував місце знаходження в Житомирську область.

Адвокат зазначає, що нотаріально посвідчені письмові пояснення працівників ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» свідчать, що відповідач протягом 2023-2024 років провадив господарську діяльність на території Бериславського району. За довідкою Новорайською РВА від 05 травня 2025 року не проводилося жодних заходів щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами і така інформація не вносилася до Державного земельного кадастру.

В Листі ГУ ДСНС в Херсонській області зазначено про «ймовірність» забруднення ділянок вибухонебезпечними предметами. Більш того рекомендовано відповідачу звернутися до Херсонської ОВА, оскільки саме вони є органом, на який покладено контроль за проведенням розмінування.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи учасники справи у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука М.О. надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача.

Згідно з вимогами частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

З огляду на вказане та враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, представник позивача звернувся до суду з позовом до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договорів оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати, посилаючись на те, що відповідачі (орендарі) не виконали обов`язок зі сплати орендної плати за 2024-2025 роки, що є підставою для його розірвання.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачу на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6520685200:04:017:0022 загальною площею 6,6093 га, розташована на території Новорайської сільської ради Бериславського району Херсонської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право 42770481).

19 червня 2006 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 4АА002118-040671500011, за яким земельна ділянка передана в строкове платне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Додатковою угодою від 25 вересня 2015 року змінено сторону орендаря на Приватне підприємство «ЮТС-Агропродукт ПЛЮС».

Додатковою угодою від 30 липня 2017 року змінено сторону орендаря на ТОВ «ЮТС-Агропродукт» (код ЄДРПОУ 41101589).

Додатковою угодою від 16 червня 2021 року встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в сумі 238 058,74 гривень, розмір орендної плати визначено в розмірі 5,48 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 13 045,62 гривень на рік, орендну плату вноситься орендарем у грошовій формі до 31 грудня кожного року; строк дії договору оренди продовжено до 31 грудня 2030 року.

У 2021 році позивач отримала орендну плату авансом за період до 2023 року включно, проте за період 2024–2025 років орендна плата не сплачувалася, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 26 091,24 гривень (13 045,62 гривень ? 2 роки).

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» уклало з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307) договір № 1704/25-24 про відчуження (продаж) права оренди земельних ділянок, до переліку яких увійшла земельна ділянка позивача з кадастровим номером 6520685200:04:017:0022; згідно з пунктом 2.3 договору до покупця перейшли всі права та обов`язки орендаря, включаючи зобов`язання щодо сплати заборгованості з орендної плати.

Відповідно до листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області № 01-12/432/25 від 03 березня 2025 року станом на 25 лютого 2025 року земельні ділянки, що перебувають в оренді ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», не використовуються, їх обробіток не здійснюється.

Крім того, як зазначено у вказаному листі, протягом 2022–2024 років ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зверталося до Новорайської СВА із заявами про визнання орендованих земельних ділянок потенційно забрудненими, але у відповідь на таку заяву приймалось лише розпорядження про надання пільг із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади. Такі ділянки комісією військової адміністрації не обстежувались та окремими розпорядженнями не визнавались забрудненими вибухонебезпечними предметами, а вважались такими, що потребують обстеження в зв`язку з тим, що громада тривалий час (вісім місяців 2022 року) перебувала в окупації військових російської федерації і на цих землях велись бойові дії.

Але, вже після деокупації, що відбулась 11 листопада 2022 року, незважаючи на проведення обстеження та очищення цих земельних ділянок спеціальними саперними військами України та відновлення можливості використовувати їх за цільовим призначенням, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на сьогоднішній день так і не розпочало використання на території Новорайської сільської громади орендованих ними земельних ділянок і, за наявною інформацією, орендна плата власникам земельних ділянок також не сплачується.

Відповідно до листа-довідки Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області № 01-12/1008/25 від 05 травня 2025 року, розпорядження Новорайської СВА № 163 від 31 жовтня 2023 року, № 29 від 06 лютого 2024 року та № 154 від 18 квітня 2024 року «Про надання пільг із місцевих податків та зборів ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не звільняють ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від обов`язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності, а також не звільняють від обов`язку сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Крім того, зазначеним листом підтверджено, що Новорайською СВА не здійснювались заходи щодо визнання земельних ділянок приватної власності забрудненими (або потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами, а також відповідна інформація не вносилась до Державного земельного кадастру.

Відповідно до листа ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від 29 травня 2025 року, направленого на адресу Головного управління ДСНС України у Херсонській області, товариство повідомило, що є орендарем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих, зокрема, на території Бериславського району Херсонської області. У зв`язку з військовою агресією російської федерації частина цих територій була тимчасово окупованою, на них велися активні бойові дії, а також здійснювалося масштабне будівництво фортифікаційних споруд.

У зверненні наголошено, що внаслідок збройного конфлікту значні площі земель ймовірно забруднені нерозірваними боєприпасами, мінами, вибуховими пристроями та їхніми уламками. Крім того, вибухи снарядів і військова діяльність призвели до вивільнення токсичних речовин і важких металів у ґрунт, що може спричинити деградацію ґрунту, зниження його родючості, а також загрозу для здоров`я людини в разі споживання вирощеної на таких ділянках продукції. Також зазначено, що пересування важкої військової техніки ймовірно спричинило ущільнення ґрунту, утворення вирв, порушення його структури та цілісності.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вказало, що виконання будь-яких сільськогосподарських робіт на зазначених ділянках є вкрай небезпечним, а перебування працівників на цих територіях створює безпосередню загрозу для життя та здоров`я. Крім того, частина земель фактично використовується для оборонних потреб держави, зокрема для будівництва окопів, траншей, бліндажів, протитанкових ровів, що за законом унеможливлює їх використання за первинним цільовим призначенням. У таких умовах право користування земельною ділянкою є або призупиненим, або істотно обмеженим.

Таким чином, у зазначеному листі обґрунтовано позицію про неможливість обробітку орендованих земельних ділянок у зв`язку з наявністю ознак обставин непереборної сили, які об`єктивно перешкоджають виконанню зобов`язань за договором оренди. Товариство також звернулося з проханням надати акти обстеження земель або іншу інформацію щодо можливості чи неможливості їх використання за призначенням.

Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11 червня 2025 року, направленого у відповідь на звернення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», піротехнічні розрахунки ДСНС до проведення робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на земельних ділянках, орендованих товариством на території Бериславського району Херсонської області, не залучались, а самі роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами.

При цьому зазначено, що ймовірно, вищевказані земельні ділянки можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Окремо наголошено, що у зв`язку із щоденними обстрілами з боку збройних сил російської федерації різними типами озброєння, Головне управління не може гарантувати безпеку при проведенні польових робіт на даних територіях.

У зв`язку з викладеним, ДСНС рекомендувало товариству звернутися до Херсонської обласної військової адміністрації, яка, згідно з розпорядженням від 06 березня 2023 року №?101, визначає пріоритетність заходів із розмінування, координує їх виконання і може підтвердити статус відповідних територій.

Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 11 лютого 2025 року № 58 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2025 рік», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання на період з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року.

Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 «Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», до відповідного переліку було включено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589), юридична адреса: вул. Промислова, буд. 3, с. Новорайськ, Новорайська сільська територіальна громада, Бериславський район. Зазначене розпорядження підлягало затвердженню на сесії обласної ради, що прямо вказано в пункті 2 цього нормативного акта.

Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.2023 № 163 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2022–2023 роки», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

У розпорядженні також зазначено, що земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, які перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об`єктом оподаткування у визначений період. Вказано, що відповідні земельні ділянки не підлягають оподаткуванню на території Новорайської сільської територіальної громади в період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 18 квітня 2024 року № 154 «Про нову редакцію розпорядження начальника сільської військової адміністрації «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на І квартал 2024 року» № 29 від 06.02.2024 року», ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, а також з єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб на 2024 рік — з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року. Пільги надані на земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, із зазначенням кадастрових номерів, з урахуванням наявності на території підприємства потенційної загрози забруднення вибухонебезпечними предметами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач систематично не виконував обов`язок зі сплати орендної плати за 2024 та 2025 роки, що є істотним порушенням договору. При цьому відповідач не довів, що невиконання ним своїх зобов`язань за договором оренди сталося з причин, які не залежали від його волі або були наслідком форс-мажорних обставин, а також існування об`єктивної неможливості використання орендованих земельних ділянок за їх цільовим призначенням. Відповідачем наявність форс-мажору у даному випадку та його безпосередній вплив на виконання зобов`язань Товариства не доведено.

Судом враховано, що відповідач ТОВ "ЮТС-АГРОПРОДУКТ", заперечуючи проти розірвання договорів оренди землі та одночасно наполягаючи на відсутності у нього обов`язку сплачувати орендну плату, не пропонує жодних шляхів врегулювання ситуації, не обґрунтовує можливості чи строків поновлення платежів, не подає будь-якого реалістичного плану подальшого користування спірними земельними ділянками. Така пасивна позиція не лише позбавляє позивача права на отримання доходу з належних йому об`єктів приватної власності, але й призводить до залишення земельних ділянок в стані господарської ізоляції на невизначений час, коли власник позбавлений реальної можливості як самостійно їх використовувати, так і передати в оренду іншому добросовісному користувачу.

Оскільки орендар зобов`язаний був нарахувати орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6520685200:04:017:0022 в розмірі 13 045,62 грн за 2024 рік та в розмірі 13 045,62 грн за 2025 рік, і суд встановив факт порушення орендарем обов`язку щодо виплати орендної плати за 2024 та 2025 роки, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення орендної плати, нарахованої за відповідний період, в сумі 26 091,24 грн, яка складається із суми вказаних орендних платежів.

Разом з цим, з огляду на положення пункту 2.3 Договору №1704/25-24 про відчуження (продажу) права оренди укладеного між ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», відповідно до якого до покупця переходять усі права та обов`язки орендаря щодо земельних ділянок за Договором оренди землі (зі змінами та доповненнями додатковими угодами), а також заявлення позивачем відповідної вимоги саме до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», суд дійшов висновку про стягнення відповідної заборгованості саме з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.

Договір оренди землі, відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець, відповідно до абзацу п`ятого частини першоїстатті 24 Закону України «Про оренду землі», має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату» орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня 2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що відповідачі систематично протягом 2024-2025 років не виплачувало ОСОБА_1 орендну плату у строки, визначені умовами укладених між ними договорів та додатковими угодами про оренду землі, що відповідно до наведених норм права є підставою для розірвання договорів оренди відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Відповідно висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі№ 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що відповідачі вчасно не сплачувало орендну плату за 2024 - 2025 роки, тому саме відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати в обумовлений в договорі термін до 31 грудня поточного року, чого ним зроблено не було.

Відповідач факт невиплати орендної плати за 2024 та 2025 роки не заперечує, посилаючись на те, що заборгованість по орендній платі за вказаний період виникла виключно з обставин, пов`язаних з військовою агресією рф проти України, що стало підставою для введення військового стану з 24 лютого 2022 року та окупацією Херсонської області, а також у зв`язку із забрудненням земельних ділянок вибухонебезпечними предметами.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

У зв`язку із запровадження на території України Указом Президента України № 64 від 24 лютого 2022 року воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21 зазначено, що: «статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18 та у постанові від 09 листопада 2021 у справі №913/20/21».

Отже, орендар повинен довести факт, що він опинився в ситуації неможливості виконання договірних зобов`язань, або ж виконання договірних зобов`язань внаслідок військової агресії було практично неможливим (через активні воєнні дії, тимчасову окупацію засміченням вибухонебезпечними предметами земельної ділянки, що є предметом договору), це допоможе уникнути відповідальності за порушення договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до системного аналізу глави 58 ЦК України оренда земельної ділянки є різновидом найму майна, а тому загальні положення про найм (оренду) застосовуються до регулювання відносин з найму (оренди) земельної ділянки, якщо інші правила не передбачено спеціальним Законом. Положення Закону України «Про оренду землі» не забороняють застосування до відносин з оренди землі наведених загальних положень, викладених у статті 762 ЦК України (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 399/935/16-ц (провадження № 61-304св17)).

Згідно з положеннями частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

У пунктах 6.8-6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 (провадження № 12-37гс18) зазначено, що норма частини шостої статті 762 ЦК України визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

Обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762 ЦК України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність, перші можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України можуть включати обставини непереборної сили та випадку, втім не обмежуються ними.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Обґрунтовуючи свої заперечення щодо неможливості виплати орендної плати за 2024, 2025 роки відповідач посилається на наявність обставин непереборної сили, за які він не відповідає, що унеможливлює розірвання договору оренди землі на підставі систематичної несплати орендної плати за цей період, зокрема не можливості використання орендованих земельних ділянок позивача через її потенційне замінування та існування загрози загроза для життя і здоров`я працівників при обробітку земельної ділянки.

Проте належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано.

Спірна земельна ділянка розташована в адміністративно-територіальних межах Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, в період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, яким було затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, який затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376, який є чинним.

Бойові дії у 2024 та 2025 роках на вказаній території не велися.

Документів на підтвердження забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами матеріали справи не містять.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на обстеження земельних ділянок з метою подальшого їх використання за цільовим призначенням.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність протягом 2024-2025 років, за який відповідачем не вносилася орендна плата, можливості користуватися земельною ділянкою через військову агресію рф проти України, потенційну загрозу забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, а також через знищення та розкрадання належного Товариству майна.

Також, відповідачем не надано будь-яких доказів, що відповідач здійснював дії щодо, наприклад, звернення до компетентних органів з приводу обстеження та розмінування земельних ділянок з метою усунення перешкод у користуванні ними, звернення з листами до позивача про наявність вказаних перешкод та звільнення відповідача у зв`язку з цим від сплати орендної плати тощо, що могло б свідчити про здійснення відповідачем дій щодо доведеності наявності дійсних обставин щодо неможливості виконання зобов`язання, що, в свою чергу, могло б розглядатися як підстава для застосування частини шостої статті 762 ЦК України.

Відповідачем не доводилося, що в межах реалізації Закону України« Про протимінну діяльність в Україні», товариство зверталося до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки), та повідомляло орендодавця про неможливість використання земельних ділянок та неможливості сплати орендної плати, а посилання в апеляційній скарзі на лист ГУ ДСНС України у Херсонській області у сукупності з іншими обставинами, не містить в собі підстав для застосування частини шостої статті 762 ЦК України, оскільки містить в собі інформацію про припущення щодо земельних ділянок.

Даний лист не доводить належним чином факту дії обставин непереборної сили, не підтверджує виникнення правових підстав для звільнення відповідача від обов`язку виконання грошового зобов`язання за договором оренди землі та не свідчить про наявність передбачених законом умов для розірвання договору з ініціативи відповідача. Так, відповідно до інформації, що міститься у вказаному листі піротехнічні розрахунки ДСНС до робіт з розмінування на відповідних земельних ділянках не залучались, а самі роботи проводились іншими фаховими відомствами, при цьому не вказано, які саме органи виконували такі роботи, на підставі яких документів і в яких межах. Твердження щодо потенційної забрудненості ділянок вибухонебезпечними предметами носить гіпотетичний та попереджувальний характер, оскільки жодного обстеження земельної ділянки, яка є предметом даного спору, ГУ ДСНС не проводило, як і не зазначало факту наявності на ній вибухонебезпечних предметів або неможливості її використання. Крім того, лист не містить відомостей неможливості використання саме спірної земельної ділянки.

Потенційна небезпека, на яку посилається відповідач, не є доказом реальної неможливості обробки конкретної земельної ділянки. У межах приватно-правових договірних зобов`язань, звільнення від їх виконання можливе лише за наявності обставин, які фактично унеможливлюють здійснення сільськогосподарської діяльності, що має бути підтверджено відповідними технічними висновками або іншим належним доказовим матеріалом, який у справі відсутній.

Частиною другою статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Отже, для засвідчення форс-мажорних обставин ТПП України видається сертифікат. Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року, не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (Відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі №910/9258/20, від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 зазначав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Таким чином, в разі наявності певних обставин (форс-мажорних), які засвідчені для конкретної особи відповідним сертифікатом ТПП України, суд має оцінити зазначений доказ у сукупності з іншими доказами.

Водночас, настання форс-мажорних обставин не є підставою для невиконання стороною зобов`язання, строк виконання якого настав до дати настання таких обставин, а також для звільнення сторони від відповідальності в такому випадку.

Такий висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року у справі №912/750/22.

Що стосується посилання на дані Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України, територія, на якій розташовані земельні ділянки позивача, не віднесена до територій, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети, оскільки інтерактивна карта містить зазначення щодо потенційної можливості забруднення, а отже не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки та не звільняє товариства від виконання зобов`язання за договором оренди.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що процедура розмінування та приведення відповідних земельних ділянок у стан, придатний для господарської діяльності, передбачає активну поведінку орендаря, яка включає звернення до відповідних компетентних органів для організації обстеження земель, ініціювання процедур розмінування та вжиття інших необхідних заходів для забезпечення використання цих земель. Однак цього зроблено не було. Так, загальновідомі факти свідчать про те, що на відповідній території інші особи, які проявили активну господарську поведінку, вже досягли розмінування земельних ділянок, і ці землі використовуються в сільськогосподарських цілях не перший рік.

Посилання представника Товариства на Розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, якими надано пільги зі сплати місцевих податків та/або зборів за землю, висновків суду першої інстанції щодо недоведеності наявності обставин, яка унеможливлювали сплату орендної плати за 2024, 2025 роки не спростовують. Вказані розпорядження видані лише щодо надання певних податкових пільг у зв`язку з потенційною загрозою забруднення земельних ділянок господарства вибухонебезпечними предметами, та не містять відомостей щодо визнання спірних земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами, а надають пільги внаслідок цих земельних ділянок, як потенційною загрозою їх забруднення і не звільняють Товариство від обов`язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності.

Апелянтом не надано документу про визнання, у встановленому законом порядку уповноваженим органом, спірних земельних ділянок, непридатними до використання за 2024 та 2025 роки.

Отже, наведені розпорядження не звільняють апелянта від обов`язку сплати орендної плати саме за спірні земельні ділянки, які є приватною власністю і не віднесені до земель комунальної форми власності за вказаний період, а потенційна загроза забруднення не може тлумачитися як безумовна підстава для звільнення від виконання грошового зобов`язання за договорами оренди.

З огляду на викладене апеляційний суд приходить до висновку, що належними, достатніми та допустимими доказами відповідачами не доведено існування обставин, за які вони не відповідають, та які б перешкоджали їм виконати передбачений договором обов`язок з виплати позивачу орендної плати за 2024 та 2025 роки.

Відповідач після деокупації у період з 2024-2025 року не виявляв наміру використовувати земельну ділянку сільськогосподарського призначення, не сплачує орендну плату, проте і заперечує проти розірвання договору оренди, що не може не суперечити волі власника землі.

Колегія суддів також звертає увагу на постанову Верховного Суду від 21 січня 2026 року у справі № 650/3776/24, на яку послався апелянт у своїй апеляційній скарзі, про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції від 09 квітня 2025 року, якою було скасовано рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 січня 2025 року й ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати через звільнення відповідача від відповідальності за несплату орендної плати у 2022, 2023 роках внаслідок наявності обставин непереборної сили, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди. Проте, колегія суддів не встановила подібність правовідносин у цій справі та справі № 650/3776/24.

Крім того, не можуть бути прийняті до уваги посилання на неврахування правових висновків Верховного Суду у релевантних правовідносинах та практику апеляційних судів у подібних правовідносинах. При цьому апеляційний суд виходить з того, що не є подібними правовідносини у цій справі та справах № 914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21, № 916/599/23. А відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому не є обов`язковим для суду, що розглядає конкретну справу, враховувати практику апеляційних судів у подібних правовідносинах.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права також не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції надано більшу перевагу доказам позивача, ніж запереченням відповідача, є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції дослідив та оцінив наявні у справі докази всебічно, повно, об`єктивно, при цьому дотримався принципів змагальності та рівності сторін.

За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності вини відповідача у невиконанні обов`язку щодо виплати орендної плати за 2024-2025 роки за договором оренди земельної ділянки.

Крім того, як такі, що не впливають на правильність прийнятого судом рішення, та не містять в собі підстав для його скасування, слід залишити поза увагою й інші доводи апеляційної скарги.

Щодо стягнення заборгованості з орендної плати колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, у позивача виникло право вимагати стягнення орендної плати у зв`язку з несвоєчасним внесенням її орендарем.

ТОВ «ПЕРЕМОГА -ПЛЮС» рішення суду в частині стягнення заборгованості з орендної плати не оскаржувало, а відомості про те, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» також представляє інтереси іншого співвідповідача в матеріалах справи відсутні.

Доводи апелянта про наявність підстав для застосування положення частини шостої статті 762 ЦК України, як підстави для несплати орендної плати, звільнення від відповідальності спростовуються вищенаведеним.

За правилами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2026 року постановлено з додержанням вимог закону, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, надана правильна оцінка наявним у справі доказам, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

Розподіл судових витрат в порядку частини тринадцятої статті 141 ЦПК України не здійснюється у зв`язку із залишенням апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» без задоволення.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - Журика Андрія Леонідовича залишити без задоволення.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 23 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Л.А. Приходько

Судді: Л.В.Базіль

С.В.Радченко