Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №589/5923/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №589/5923/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Теміров Ч. М.

Номер провадження 33/816/1175/26 Суддя-доповідач Соколова Н. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Соколова Н. О., з участю секретаря судового засідання – Баришевої А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 589/5923/25 за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді разом з апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Вернигори Валентина Миколайовича на постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.03.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1

визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

з участю захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Вернигори В.М.,

установив:

Постановою судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.03.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що він 30.11.2025 о 22.33 год по вул. В`ячеслава Чорновола, 4 у м. Шостка Сумської області керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.

З таким рішенням судді не погодився захисник і подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.03.2026 скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Також просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки копію оскаржуваної постанови він отримав 07.04.2026.

В обґрунтування своїх вимог захисник зазначав, що в матеріалах справи відсутні докази проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. До того ж, в медичному висновку відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з результатами або відмову від підпису. Вказує апелянт на те, що проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за 5-10 хв є очевидно неможливим, свідки для проведення огляду не залучались, відеозапис проведення огляду ОСОБА_1 не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи і копія цієї постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, а згідно з ч. 2 ст. 294 цього Кодексу постанова судді може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення; апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Враховуючи, що хоча ОСОБА_1 та його захисник Вернигора В.М. і брали участь в судовому засіданні, однак, як вбачається з наявної у матеріалах справи довідки, постанову судді від 05.03.2026 в електронний кабінет захисника було доставлено 08.04.2026 і того ж дня засобами поштового зв`язку він подав апеляційну скаргу, то строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, оскільки цей процесуальний термін пропущений з поважних причин.

Заслухавши доповідь головуючого-судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, доводи захисника Вернигори В.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.

Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 528237, складеним відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, який був ним власноруч підписаний;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №260 від 30.11.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- копією акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №260 від 30.11.2025, складеного відносно ОСОБА_1 , згідно з яким останній перебуває в стані алкогольного сп`яніння;

- особисто підписаним 30.11.2025 о 23:50 письмовим зобов`язанням ОСОБА_1 не керувати будь-якими транспортними засобами протягом 24 години;

- відеозаписом з бодікамер поліцейських, які містять інформацію про зупинку транспортного засобу «ВАЗ 21063», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , встановлення особи водія. Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп`яніння, та запитали, чи вживав він спиртне або наркотичні засоби, на що останній відповів, що трішки вживав. Виявивши в останнього ознаки сп`яніння, працівники поліції запропонувати пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки автомобіля або проїхати для цього до найближчого медичного закладу. ОСОБА_1 погодився проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду. Після проведення медичного огляду в КНП «Шосткинської центральньої лікарні», відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та роз`яснено останньому його прав та обов`язки, передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України.

Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.9а ПДР України, вчинені особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у поза розумний сумнів.

Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і обставин, за яких можливо було б дійти висновку про їх неналежність чи недопустимість, апеляційним судом не встановлено.

При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом, і саме його даними було встановлено, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, після встановлення особи водія, у останнього були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в найближчому закладі охорони здоров`я, водій погодився пройти огляд в лікарні. У результаті проходження вказаного огляду, лікарем-наркологом було складено медичний висновок, згідно з яким ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, після чого поліцейські роз`яснили водієві його права та обов`язки, відсторонили від керування транспортним засобом та повідомили, що на нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, копія якого йому була надана під.

Доводи апеляційної скарги про недійсність медичного висновку не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають, оскільки право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду встановлене п. 14 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», яким ОСОБА_1 не скористався і висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з підстав його неповноти або неправильності не оскаржив, як і не оскаржував дії працівників закладу охорони здоров`я в цілому.

Крім того, згідно з п. 11, 13 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи), і провести огляд водія т/з і скласти за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду, що було виконано лікарем.

Апеляційний суд в межах даної справи позбавлений можливості надавати будь-яку оцінку кваліфікації, компетенції й фаховій відповідності працівникам закладу охорони здоров`я вимогам професійних стандартів, оскільки відповідність таким вимогам зас-відчують певні документи (диплом державного зразка про медичну освіту; сертифікат лікаря-спеціаліста, виданий вищим медичним навчальним закладом, закладом післядип-ломної освіти III-IV рівнів акредитації; посвідчення про присвоєння (підтверд¬ження) відповідної кваліфікаційної категорії за спеціальністю тощо), а рішення про надання права на професійну діяльність в Україні таким особам ухвалює МОЗ.

Твердження захисника про неможливість проведення огляду протягом 5–10 хвилин є припущенням та не підтверджене жодними належними доказами, оскільки тривалість проведення медичного огляду залежить від конкретного способу огляду, технічних засобів, що використовувались, та фактичних обставин його проведення, а тому не може свідчити про недійсність отриманого результату.

Доводи апеляційної скарги захисник Вернигори В.М. про відсутність свідків під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 також є необґрунтованими, оскільки вимоги щодо обов`язкового залучення свідків під час проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я чинним законодавством не передбачені. Аналогічно відсутність відеозапису безпосереднього проведення огляду не є підставою для визнання результатів такого огляду недопустимими доказами.

Враховуючи вищезазначене, всупереч доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, оскаржувану постанову судді суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України,

постановив:

Поновити захиснику Вернигорі В.М. строк на апеляційне оскарження постанови судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.03.2026.

Постанову судді Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 05.03.2026 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника адвоката Вернигори Валентина Миколайовича на цю постанову без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Соколова