Рішення від 29 березня 2026 р. у справі №722/2791/25 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/2791/25

Номер провадження 2/722/278/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого: Суського О.І.

секретаря: Сімак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 , звернувся до Сокирянського районного суд Чернівецької області із вказаним вище позовом.

Обґрунтовуючи позов вказував, що 23.09.2011 року між ним та відповідачкою було укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Грубнянської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області за актовим записом №07. Від спільного шлюбу мають неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зазначив, що з лютого 2025 року з відповідачкою перестали проживати разом через постійні непорозуміння, втрату почуття любові і поваги один до одного, з того часу не ведуть спільного господарства, хоча позивач намагався налагодити стосунки, відповідачка перестала брати участь в утриманні сина, через фінансово нестабільну ситуацію і майже не спілкується з ним. Позивач проживає разом з сином, так як він захотів залишитися з батьком, і позивач як батько самостійно його виховує та утримує, забезпечує всім необхідним, продуктами, одягом, взуттям, ліками, предметами особистої гігієни, допомагає з уроками, займається фізичною підготовкою сина, коли хворіє водить його до лікарів, завжди спілкується з класним керівником та директором школи, відвідує батьківські збори. Вважає, що їхній шлюб існує формально, тому подальше збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

З огляду на те, що син проживає з позивачем і хоче надалі проживати з ним, примусити матір, брати участь у вихованні дитини не може, оскільки такій спосіб захисту чинним законодавством не передбачений, виникає необхідність у встановленні юридичного факту самостійного виховання та утримання дитини. Встановлення факту має для позивача важливе юридичне значення, оскільки підтвердить статус «одинокий батько» і дасть йому можливість оформити документи щодо соціальної допомоги на дитину, яка виховується тільки одним із батьків та після закінчення воєнного стану виїхати з ним за кордон без документального оформлення згоди від матері, яка не проживає разом з дитиною, користуватися гарантіями у сфері трудових відносин, реалізувати право одинокого батька на першочергове отримання житла.

А тому просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою, а також залишити проживати з ним його неповнолітнього сина, який самостійно його виховує і утримує.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, натомість направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, обставини викладені в заяві підтверджує, наполягає на розірванні шлюбу та визначенні місця проживання дитини з ним.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явилась, однак надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, проти розірвання шлюбу не заперечує, підтверджує, що на даний момент не має постійного місця проживання і стабільного доходу, однак не дивлячись на це хоче щоб їхній спільний з позивачем син проживав з нею.

Представник Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, в судове засідання також не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву про проведення розгляду справи без присутності представника за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, з наведених у позовній заяві обставин, судом встановлено, що згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого 14.12.2004 року, Сокирянським РВ УМВС України в Чернівецькій області та картки платника податків, прізвище, ім`я та по батькові позивача зазначені як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії паспорта громадянина України № НОМЕР_2 виданого 11.01.2019 року, орган, що видав 7321 та картки платника податків, прізвище, ім`я та по батькові відповідачки зазначені як ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також судом встановлено, що 23.09.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований Виконавчим комітетом Грубнянської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області за актовим записом №07, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 .

Під час шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 25.06.2012 року Виконавчим комітетом Грубнянської сільської ради Сокирянського районну Чернівецької області за актовим записом №12, який проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб №1021/19-21/6 виданою 16.12.2025 року Грубнянським старостинським округом Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області.

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 №1032/19-21/6 від 16.12.2025 року, складеного та підписаного комісією Грубнянського старостинського округу, підтверджується зареєстроване та фактичне проживання позивача разом зі своїм сином за адресою: АДРЕСА_1 . Також зазначено, що з ОСОБА_1 зареєстровані та проживають: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - син, ОСОБА_5 , 1967 р.н. - тесть, ОСОБА_6 , 1976 р.н. - теща та ОСОБА_7 , 2003 р.н. – свояк. Крім цього зазначено, що ОСОБА_1 зареєстровани та постійно проживає в будинку з неповнолітнім сином, забезпечує його всім необхідним, а саме: продуктами харчування та створює всі необхідні умови для комфортного проживання, виховує сина належним чином, піклується про його здоров`я, психічний стан, фізичний і духовний розвиток, забезпечує його догляд і лікування, створює належні побутові умови та умови для здобуття дитиною освіти. Мати, ОСОБА_2 зареєстрована та проживає в с.Грубна, Дністровського району, Чернівецької області.

Як вбачається з характеристики №77 від 17.12.2025 року, виданої та підписаної класним креріником та директором Грубнянського навчально-виховного комплексу ОСОБА_3 навчається у їхньому закладі з першого класу, на сьогодні є учнем 8 класу, за час навчання зарекомендував себе як дисциплінований та працелюбний школяр, має навчальні досягнення середнього рівня, захоплюється спортом, ходить до школи завжди доглянутий та охайний. Проживає з батьком, ОСОБА_1 , який постійно цікавиться успіхами сина, відвідує батьківські збори та сумлінно займається вихованням сина. Мати, ОСОБА_2 не бере участі в шкільному житті сина, навчальний заклад не відвідує.

Довідкою-характеристикою №1022/19-21/6 від 16.12.2025 року, виданої старостою Грубнянського старостинського округу Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області підтверджується, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за час проживання в селі зарекомендував себе з позитивної сторони, спиртні напої не вживає, в побуті та місцях громадського користування веде себе відмінно, в громадському житті села завжди активно приймає участь, зі сторони сусідів та жителів села характеризується як порядна та доброзичлива людина, скарг не має.

Крім цього в матеріалах цивільної справи наявна письмова заява сина – ОСОБА_3 , в якій зазначено, що батько, ОСОБА_1 самостійно його виховує та утримує, мати майже рік з ними не проживає, постійного місця проживання у неї нема та він і не бажає переїжджати з нею проживати у інше місце, вона не цікавиться його життям, хоче і надалі проживати з батьком.

Статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється відсутність взаєморозуміння між ними, втрата поваги та любові один до одного, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Подружні відносини між ними фактично припинені. Позивач переконаний, що подальше збереження шлюбу та примирення між ними неможливе.

Задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з даною вимогою, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б його інтересам, що має істотне значення.

Виходячи з цього, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість.

Оскільки подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, шлюб підлягає розірванню.

Під час вирішення спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у як найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2020 року у справі №200/952/18, зазначив, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно із вимогою про розірвання шлюбу.

Що стосується встановлення факту, що має юридичне значення, позивач вказує, що встановлення даного факту має для нього важливе юридичне значення, оскільки підтвердить статус «одинокий батько» і дасть можливість оформити документи щодо допомоги на дитину, яка виховуються лише одним з батьків, змінити місце проживання дитини без документального оформлення згоди матері, яка не проживає разом із ними, реалізувати право одинокого батька на першочергове отримання житла та мати право на додаткову відпустку.

Судом встановлено, що у позивача та відповідача з лютого місяця 2025 року сімейні стосунки погіршилися, не підтримують між собою шлюбні відносини, відповідачка проживає окремо, участі у вихованні та утриманні сина практично не бере, позивач проживає разом зі своїм сином за його зареєстрованою адресою, самостійно його виховує та утримує, а також створив належні умови для його виховання та розвитку. Крім всього вище зазначеного суд також врахував думку сина, щодо його бажання проживати разом з батьком.

Таким чином факт виховання сина батьком свідчить про його повну відповідальність, а також самостійне утримання та виховання, що повністю підтверджується наданими доказами.

Крім того зазначене не заперечувалось та визнано матір`ю, що у свою чергу також підтверджує факт здійснення батьком самостійного виховання сина та його перебування на повному утриманні батька.

Суд вважає, що відповідачкою ОСОБА_2 свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні сина є мінімальною та недостатньою.

З урахуванням викладеного, відповідно до ст.89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, судові витрати слід стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 24, 110, 112, 141, 150, 157, 160 СК України, ст.ст. 13, 141, ч.4 206, 263, 265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 23.09.2011 року Виконавчим комітетом Грубнянської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області за актовим записом №07 – розірвати.

Визначити місце проживання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , який його самостійно виховує та утримує.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 , понесені ним судові витрати у розмірі 2542 (дві тисячі п`ятсот сорок дві) грн. 40 коп.

Копію даного рішення, після набрання ним законної сили, надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: