Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №953/11474/25 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11474/25

Провадження № 2/953/1524/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власової Ю.Ю.

секретар судового засідання – Панченко Л.В.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

відповідач – ОСОБА_3 ,

представник відповідача – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 аліменти на своє утримання у розмірі частини з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня реєстрації позову у суді до закінчення навчання у Харківському Національному університеті ім. В.Н. Каразіна по 30.06.2027.

Вимоги позову ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що є сином відповідача, та на даний час навчається на ІІІ курсі у Харківському Національному університеті ім. В.Н. Каразіна, на денній формі навчання. Період навчання становить з 01.09.2023 до 30.06.2027. Вказує, що на даний час не працює, і наведені обставини вважає підставою для стягнення аліментів на його утримання з батька на період навчання.

Рух справи.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 03.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , який продовжує навчання у Харківському Національному університеті ім. В.Н. Каразіна, аліменти на його утримання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дати подання позову, тобто з 29.10.2025, та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_1 двадцятитрьохрічного віку – у зв`язку з тим, яка з цих обставин настане першою. Судом проведений розподіл судових витрат.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.01.2026 заяву ОСОБА_3 задоволено. Скасовано заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2025 та призначено цивільну справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.02.2026 задоволено клопотання представника відповідача, витребувано з Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна наступну інформацію:

1) чи дійсно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є студентом Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна? - якщо так, то зазначити на якій формі навчання він перебуває (денна, вечірня, дистанційна, очна, заочна тощо);

2) за контрактною чи за бюджетною формою проходить навчання ОСОБА_1 .? - якщо навчання відбувається за контрактною формою, то повідомити вартість оплати за контрактну форму навчання по періодам (місячна, річна, за весь період);

3) чи надавалася Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна послуга ОСОБА_1 щодо поселення у гуртожитку? - якщо така послуга надавалась, то яка вартість оплати?

4) чи покладені Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна на ОСОБА_1 будь-які додаткові витрати у зв`язку із його навчанням? - якщо так, то зазначити які саме (витрати на придбання літератури, канцелярського приладдя, оплата за користування електронними базами даних та спеціалізованими програмами, внески та інше).

19.01.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому він заперечив проти вимог позову та просив відмовити в його задоволенні.

Відзив на позов мотивовано таким:

- обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим за 23 роки; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу;

- позов про стягнення такого роду аліментів повинен відповідати таким вимогам: доведення необхідності надання допомоги на період навчання; визначення розміру необхідної допомоги; надання доказів того, що особа планує стягувати такі грошові кошти саме на витрати, пов`язані з навчанням. Недоведеність вказаних обставин є підставою для відмови в задоволенні позову;

- ОСОБА_1 надав довідку № 18/01 від 25.09.2024, з якої вбачається, що позивач навчається на ІІ курсі Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна, історичний факультет, денна форма навчання, період навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027 - жодних документів, які б підтверджували необхідність надання допомоги на період навчання, її розмір та обґрунтованість, надано не було;

- позивач не довів однієї з чотирьох обов`язкових складових, передбачених статтею 199 СК України, необхідних для задоволення позовних вимог;

- аналогічний позов також подано донькою, яким визначено такий самий розмірі аліментів (1/4), що, з урахуванням цього позову, не відповідає законодавчо визначеному розміру аліментів у разі їх стягнення на двох дітей, передбаченому статтею 183 СК України.

Сторони та їх представники у судове засідання, будучи повідомленими належним чином про день та час слухання справи не прибули, клопотань про відкладення судового розгляду не надали.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_5 - відповідача у справі, що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 від 26.04.2006.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 27.09.2012 (справа № 2018/9149/2012, н/п 2/2018/2525/2012), яке набрало законної сили 08.10.2012, розірвано шлюб між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (батьки позивача), зареєстрований 15.11.2002 Київським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Харкова, актовий запис № 769.

Цим же судовим рішенням стягнуто з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 (п`ятсот) грн щомісячно, починаючи з 31.05.2012 і до досягнення ним повноліття.

Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 17.01.2019 (справа № 643/16092/18, ровадження № 2/643/1634/19), яке набрало законної сили 18.02.2019, збільшено розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 , на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 500 гривень на 1500 гривень та стягувати їх у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок щомісяця з індексацією, починаючи з 08.11.2018 і до повноліття дитини.

Відповідно до довідки № 18/01 від 25.09.2024, позивач наразі навчається на ІІІ-му курсі Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна, історичний факультет, денна форма навчання, період навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027.

Відповідно до копії листа проректора з науково-педагогічної роботи Харківському Національному університеті ім. В.Н. Каразіна від 08.04.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно є студентом ІІІ курсу Харківського Національного університету ім. В.Н. Каразіна денної форми навчання.

Зарахований 01.09.2023 на І курс історичного факультету за спеціальністю 032 Історія та археологія для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр за кошти державного замовлення (наказ № 0110-5/1690від 09.08.2023).

Передбачений термін завершення навчання 30.06.2027.

За наявними обліковими даними послуга щодо поселення його у гуртожиток університетом не надавалася. Будь-які додаткові витрати у зв`язку із навчанням студента ОСОБА_1 не передбачені.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину до досягнення нею повноліття (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Отже, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: (1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; (2) продовження ними навчання; (3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; (4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей) (аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі № 635/1139/17).

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: (1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; (2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; (3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; (3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; (3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; (4) інші обставини, що мають істотне значення.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання (аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 у справі № 635/1139/17).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).

У постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 Верховний Суд наголосив на необхідності застосування стандартів доказування та зауважив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню так, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від стандарту «достатність доказів», підкреслює необхідність зіставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Отже, на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 191/4364/21).

Суд звертає увагу, що предметом цього судового розгляду є вимога про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, якому не виповнилось 23 роки, який навчається. При цьому тягар доведення підстав для стягнення аліментів покладається на позивача.

У справі, що розглядається, позивач на доведення підстав для стягнення аліментів вказав, що йому не виповнилось 23 роки і він продовжує навчатись у вищому навчальному закладі.

Водночас жодного доказу на підтвердження існування потреби у зв`язку з навчанням у матеріальній допомозі, що є обв`язкою умовою для стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, позивач в розумінні статей 76 80 ЦПК України не надав.

Крім того, згідно з інформації, наданої проректором з науково-педагогічної роботи, позивач навчається за кошти державного бюджету і жодних інших витрат, пов`язаних з навчанням в університеті не несе.

Тобто наявними матеріалами справи підтверджується, що навчання позивача у Харківському Національному університеті ім. В.Н. Каразіна не потребує витрат. Жодного іншого доказу на підтвердження потреби у зв`язку з навчанням у вказаному закладі або будь-якому іншому у матеріальній допомозі позивач не надав, а тому його доводи не можуть бути визнані обґрунтованими.

Посилання позивача на ту обставину, що він не працює без надання доказів існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі, яка є обв`язкою умовою для стягнення аліментів на повнолітню дитину, не може бути визнано достатньою підставою для задоволення позову на утримання повнолітньої дитини.

Отже, позивач не довів існування всіх юридичних фактів, які у своїй сукупності надають право стягувати аліменти на підставі статті 199 СК України, що є його процесуальним обов`язком, не надав будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили про наявність у нього потреби в матеріальній допомозі саме у зв`язку з навчанням.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів не підлягають задоволенню у зв`язку з недоведеністю.

Щодо судових витрат.

Позивач звільнений від сплати судового збору у цій категорії справ, а тому враховуючи відмову у позові відсутні підстави для стягнення таких судових витрат.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Представник позивача – ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

Представник відповідача – ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .

Суддя Ю.Ю. Власова