Суд: Добровеличківський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця
Дата: 12 травня 2026 р.
Справа: №387/539/26
Суддя: Майстер І. П.
Справа № 387/539/26
Номер провадження по справі 3/387/181/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 травня 2026 року селище Добровеличківка
Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянин України, не працює, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній,
за ст. 185 КпАП України -
У С Т А Н О В И В :
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №487461 від 28.03.2026 зазначено, що ОСОБА_1 28.03.2026 о 08 годині 50 хвилин, перебуваючи в с.Липняжка по вул. Прогресивна, вчинив злісну непокору законній вимозі працівників поліції, а саме: чинив адміністративний опір, висловлювався нецензурною лайкою, розмахував руками та на неодноразові вимоги припинити протиправні дії не реагував.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином засобами поштового зв`язку. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, судову повістку отримано 21.04.2026. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Трух проти України» від 14.10.2003, особа зобов`язана в розумні проміжки часу вживати заходів для того, щоб дізнаватися про стан відомого їй судового провадження.
Судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 був обізнаний про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про дату, час і місце судового засідання, однак, маючи достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, до суду не з`явився, письмових пояснень чи заперечень щодо протоколу не подав.
З урахуванням принципу пріоритету публічного інтересу, сформульованого у практиці Європейського суду з прав людини, а також необхідності забезпечення своєчасного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 7 КпАП України провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КпАП України завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
За змістом ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до ст. 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 185 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського під час виконання ним службових обов`язків.
Об`єктивна сторона зазначеного правопорушення полягає саме у відмові від виконання законної вимоги чи розпорядження працівника поліції, вираженій у зухвалій формі або у неодноразовому ігноруванні законних вимог.
Вказане тлумачення викладене у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011, а також у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.06.1992 «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів».
Разом з тим, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України, є наявність законної та чітко сформульованої вимоги працівника поліції, яка не була виконана особою.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення фактично є документом, у якому формулюється суть обвинувачення, а тому саме викладені в ньому обставини визначають межі судового розгляду.
Проте формулювання фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №487461 від 28.03.2026, не містить конкретизації законної вимоги працівника поліції, яку ОСОБА_1 нібито не виконав.
Так, у протоколі зазначено лише загальні формулювання про адміністративний опір, нецензурну лайку, розмахування руками та ігнорування вимог припинити неправомірні дії. Однак не наведено, яку саме законну вимогу було висунуто працівниками поліції, у чому полягала відмова від її виконання та які конкретні дії свідчили про злісну непокору.
Із досліджених судом відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції також не вбачається висування ОСОБА_1 чітких та зрозумілих законних вимог, окрім вимоги пред`явити документи.
Сам по собі факт емоційної поведінки особи, використання нецензурної лексики чи активної жестикуляції без встановлення факту невиконання конкретної законної вимоги працівника поліції не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України.
Крім того, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів дотримання вимог процесуального закону під час складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Так, у протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 , відсутні його письмові пояснення, а також не надано доказів належного повідомлення особи про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 254 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Водночас із матеріалів справи та досліджених відеозаписів не вбачається факту вручення ОСОБА_1 примірника протоколу або належного роз`яснення йому процесуальних прав, передбачених ст. 268 КпАП України та ст.ст. 59, 63 Конституції України.
Судом також встановлено істотні порушення порядку застосування заходів адміністративного примусу.
Так, у матеріалах справи міститься протокол про адміністративне затримання серії АА №077345 від 28.03.2026. При цьому з відеозапису вбачається, що працівники поліції застосували до ОСОБА_1 спеціальний засіб — кайданки, фактично обмеживши його свободу пересування.
Разом з тим із відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 були повідомлені підстави затримання, роз`яснені його права та обов`язки, а також повідомлено про суть інкримінованого правопорушення.
Отже, суд дійшов висновку, що надані суду докази не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях або доказах, одержаних незаконним шляхом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішеннях у справах «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 та «Карелін проти Росії» від 20.09.2016 Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не вправі самостійно змінювати фабулу адміністративного правопорушення або відшукувати докази на підтвердження винуватості особи, оскільки це порушує принцип рівності сторін та право особи на захист.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 185, 245, 247, 251, 252, 280 КпАП України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КпАП України - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області І. П. Майстер
Оригінал: reyestr.court.gov.ua