Вирок від 14 травня 2026 р. у справі №509/3017/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3017/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №1202616338000047 від 23.04.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки села Миколаївка Овідіопольського району Одеської області, українки за національністю, громадянки України, з середньою освітою, пенсіонерки, не заміжньої, утриманців не маючої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

01.04.2026 року приблизно о 08:45 год., більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, обвинувачена ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 , зустріла свою сусідку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на ґрунті давніх неприязних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винник словесний конфлікт. В подальшому, обвинувачена ОСОБА_3 підійшла до ОСОБА_4 , маючи намір направлений на завдання тілесних ушкоджень останній, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, умисно завдала ОСОБА_4 один удар дерев`яною палицею, яку тримала у правій руці, в область обличчя.

В результаті вказаних протиправних дій обвинувачена ОСОБА_3 завдала потерпілій ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді двох саден лобної ділянки, які спричинили розлад здоров`я тривалістю не більше 6 днів, які за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

В обвинувальному акті прокурор Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_5 вважає за доцільне та просить суд, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України, враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_3 надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення вона беззастережно визнає, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві зазначила, що їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою ОСОБА_3 , її згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності підтверджено захисником ОСОБА_6 , про що свідчить її підпис в заяві.

Потерпіла ОСОБА_4 надала письмову заяву, в якій просить суд розглядати кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального правопорушення встановлені в повному обсязі та їх не оспорює.

Враховуючи викладене, та те, що обвинувачена ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, її заяву, в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням заяви потерпілої та клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали справи, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

У відповідності до ч.2 ст.382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає, її позиція є добровільною.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання обвинуваченій суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винної, яка за місцем проживання характеризується посередньо, є пенсіонеркою, не заміжня, раніше не судима, обставину, що пом`якшує покарання, – щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, і дійшов висновку про необхідність призначення їй покарання у виді штрафу.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винної і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Речові докази по кримінальному провадженню також відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався, підстав для обрання до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати виннуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України і призначити їй покарання за ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1