Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №947/1601/26 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/1601/26

Провадження № 2/947/1501/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року Київський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Оренич І.В.

за участю секретаря – Коростій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (надалі ТОВ «Свеа Фінанс») звернулось до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №136646340 від 13.12.2021 у розмірі 48924,66 гривень, посилаючись на те, що 13 грудня2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», правонаступником якого є ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», правонаступником останнього є позивач, та ОСОБА_2 було укладено Договір кредитної лінії №136646340, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Позичальник не виконав свої зобов`язання за договором №136646340 від 13.12.2021 у повному обсязі, а тому ТОВ «Свеа Фінанс» вимушено звернутись до суду з даним позовом. Також позивач просив стягнути судові витрати.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.02.2026 провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, що передбачено ст.ст.274-279 ЦПК України, оскільки дана справа підпадає під ознаки малозначної справи.

10.03.2026 відповідачка надала до суду відзив на позов в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимоги, посилаючись на те, що сума перерахованих коштів позики у розмірі 9995,94 грн. не підтверджена належними доказами, тобто відсутні будь-які платіжні доручення із зазначенням рахунку на який здійснювався переказ коштів де одержувачем є ОСОБА_2 . Окрім того, відповідачка просила звернути увагу на те, що в доданому позивачем до договору факторингу Додатку - Реєстрі прав вимоги № 1 від 02.05.2024 взагалі відсутня в переліку така людина як « ОСОБА_2 ».

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 09.12.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_2 було укладено Договір кредитної лінії №136646340 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1.1 Договору на умовах, встановлених Договором, Кредитодавець надає Позичальнику кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту від 2 000,00 до 50 000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплачувати проценти Кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Строк дії Договору, відповідно до п.1.7. становить 5 років.

Позивач зазначив, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9995,94 грн., однак належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин не надав.

Доказами, які підтверджують перерахунок коштів, наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

В той же час розрахунок заборгованості, а тим паче довідка-розрахунок видана ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку). Такий висновок щодо оцінки односторонніх документів банку кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 року № 6-16цс15.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 95 ЦПК, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Окрім того, ОСОБА_2 відсутня як боржник за договором №136646340 від 13.12.2021 в наданому позивачем Додатку 1 (Реєстру боржників) до договору факторингу № 02/0524- 01/01.02-11/24 від 02.05.2024 року, який укладений між позивачем та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», які є правонаступниками ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

За наведених обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги ТОВ «Свеа Фінанс» про стягнення кредитних коштів за договором №136646340 від 13.12.2021 не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Відповідно до статті 141 ЦПК України вимоги щодо стягнення судового збору також задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.10, 12, 13, 18, 19, 81, 141, 178, 187, 211, 247, 258, 259, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І. В. Огренич