Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №501/972/26 — Чорноморський міський суд Одеської області

Суд: Чорноморський міський суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №501/972/26

Суддя: Тордія Е. Н.

15 травня 2026 року Єдиний унікальний № 501/972/26 Провадження № 2-о/501/84/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 травня 2026 року м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд одеської області

в складі: головуючого Тордія Е.Н. секретаря судового засідання Дунаєвої Т.В.

номер справи № 501/972/26 провадження № 2-о/501/84/26

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за заявою заявника: ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 предмет та підстава заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документу , -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад обставин правовідносин. Позиція учасників судового процесу.

05 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Чорноморського міського суду Одеської області з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що до укладання шлюбу вона - ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Леківці Лубенського району Полтавської області. Її батьками в свідоцтві про народження зазначені : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в с Леківці, Лубенського району Полтавської області - ОСОБА_5 померла .

Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина, що складається із житлового будинку та приватизованої земельної ділянки для сільськогосподарського товарного виробництва.

В той час складеним за життя 27 квітня 2015 року та посвідченого секретарем виконавчого комітету Ісковецької сільської ради Лубенського району Полтавської області зареєстрованого за №51 заповітом ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповідала: належні їй житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2332 га (кадастровий номер 5322882700:03:001:0032), що розташована на території Ісковецької сільської ради Лубенського району Полтавської області – ОСОБА_2 та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.2353 га (кадастровий номер 5322882700:03:001:0031), що розташована на території скопецької сільської ради Лубенського району Полтавської області – ОСОБА_1 .

Звернувшись до приватного нотаріуса для набуття права власності на дане спадкове майно, їй було відмовлено та винесено постанову про відмову у вчиненні даної нотаріальної дії від 25 травня 2025 року, у зв`язку з тим, що згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження від 09 жовтня 2025 року № 00054073821, дата народження ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 26 листопада 1999 року - Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Тому звернулась до суду та просить встановить належність їй вищевказаного заповіту.

Заявник в судовому засіданні підтримала заяву та просила її задовольнити. Зазначивши ,що народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після укладання шлюбу та зміни паспорту не помітила помилку в даті народження. Виявила її після смерті матері при оформленні спадщини. Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, просила розгляд справи проводити за її відсутністю, обставини, викладені в заяві заявниці про встановлення факту належності заповіту підтримала.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року, провадження у вищевказаної справі відкрито, призначено судове засідання за правилами окремого провадження.

Заінтересованим особам запропоновано в строк до 02 квітня 2026 року подати відзив (заперечення). Відзивів (заперечення) до суду не надходило.

Заявник та її представник в судовому засіданні підтримали заяву та викладені в ній обставини та просили її задовольнити.

Заінтересована особа в судове засідання не з`явилась, 01 квітня 2026 року надіслала до суду заяву у якій просила розгляд справи проводити за її відсутністю, обставини, викладені в заяві заявниці про встановлення факту належності заповіту підтримала (а.с. 30).

За положеннями ст.ст. 13, 43 Цивільного процесуального кодексу України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до копії свідоцтва про народження (серії НОМЕР_2 , виданого 22 березня 1963 року) ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками зазначені відповідно: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 7).

З копії свідоцтва про шлюб (серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області) ОСОБА_7 та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) зареєстрували шлюб 29 грудня 1987 року , про що зроблено відповідний запис за № 509. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка та дружини – ОСОБА_8 (а.с. 8).

Згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 (серії НОМЕР_1 , виданого Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 26 листопада 1997 року) народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с 5).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ( серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 про що 09 квітня 2025 року зроблено актовий запис № 2278 (а.с. 11).

Згідно копії заповіту складеного у селі Ісківці Лубенського району Полтавської області 27 квітня 2015 року , зареєстрованого в реєстрі за № 51, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , заповідала:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , належні їй житловий будинок АДРЕСА_1 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,2332 га (кадастровий номер 5322882700:03:001:0032), що розташована на території Ісковецької сільської ради Лубенського району Полтавської області;

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.2353 га (кадастровий номер 5322882700:03:001:0031), що розташована на території скопецької сільської ради Лубенського району Полтавської області (а.с. 12).

З копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, приватним нотаріусом Лубенського району нотаріального округу Полтавської області Юрченко М.А. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,2353 га з кадастровим номером № 5322882700:03:001:0031 (а.с. 13).

Відповідно до відповіді на адвокатський запис № 02.1-15/7061 від 29 жовтня 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована за місцем проживання в с. Ісківці з 31 серпня 1982 року по 12 квітня 1984 року.

Записи в будинкових книгах Ісковецької сільської ради Лубенського району про ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутні (а.с. 14-15).

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердили, що датою народження заявниці дійсно є ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивувальна частина та засновані судом правові норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Кожна особа згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожна особа має право на судовий захист.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства» № 4451/70).

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», визначено, що враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні..

Статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд в порядку непозовного цивільного судочинства може розглядати справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 1, п. 6 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особи, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно із ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, на підставі вказаних доказів, Судом встановлено, що існує невідповідність у даті народження заявника зазначеної в свідоцтві про народження, заповіті, свідоцтві про шлюб інших документах та в паспорті.

За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Висновок суду.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а виходячи з засад виваженості та справедливості , також те, що встановлення даного факту необхідно заявниці для оформлення спадщини, Суд вважає, що заява є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Судові витрати.

Судові витрати Суд залишає за рахунок заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 19, 76-82, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (заінтересована особа: ОСОБА_2 ) про встановлення про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 заповіту складеного за життя 27 квітня 2015 року ОСОБА_5 померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 та посвідченого секретарем Якименко О.М. виконавчого комітету Ісковецької сільської ради Лубенського району Полтавської області та зареєстрованого в реєстрі за № 51.

Повний текст рішення суду виготовлено 15 травня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий

Оригінал: reyestr.court.gov.ua