Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №489/2537/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

15.05.2026

Справа № 489/2537/26

Провадження № 2/489/1839/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2026 м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Горецькою П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив.

Представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача борг за кредитним договором № 2013265282_CARD від 25.08.2016 у розмірі 69860,01 грн., також просить стягнути понесені судові витрати по оплаті судового збору та витрати на правничу допомогу. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.08.2016 АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладени кредитний договір № 2013265282_CARD. Відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором. 15.03.2024 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 15/03/24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 2013265282_CARD від 25.08.2016. Згідно Договору факторингу сума боргу перед ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 69860,01 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 44178,56 грн.; заборгованість за відсотками становить 25681,45 грн.

Ухвалою суду від 26.03.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Просить позовні вимоги задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачу була направлена ухвала про відкриття провадження, у встановлений в ухвалі строк, відзиву та клопотань до суду не надав, в судове засідання не з`явився, хоча судом про дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення, доказів про поважність причин неявки суду не надав.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що 25.08.2016 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2013265282_CARD, де зазначено загальний розмір кредиту 12630 грн., також відповідач був ознайомлений з графіком платежів та розрахунком загальної вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту, орієнтовним графіком платежів та розрахунком загальної вартості кредиту. Крім того, відповідачем було заповнено анкету-заяву на отримання кредиту.

Згідно копії рахунку-фактури № 133ФТ-1064-1404591 від 25.08.2016, видаткової накладної № 133ФТ-1064-1404591 від 25.08.2016, копію згоди-дозволу на обробку персональних даних, опису документів кредитної справи, копії чеку та специфікації до кредитного договору було прийнято позитивне рішення щодо можливості надати позичальнику 12630 грн.

Крім того, надано копію договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 між АТ "ОТП Банк" та ТОВ "Діджи Фінанс", згідно якого АТ "ОТП Банк" передали ТОВ "Діджи Фінанс" права вимоги до боржників. Згідно копії витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024, заборгованість ОСОБА_1 становить 69860,01 грн. Також, надано копію акту приймання передачі реєстру боржників №1 по Договору Факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 року, копію акту приймання передачі реєстру боржників № 1 по Договору Факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором № 2013265282_CARD від 25.08.2016 загальна сума заборгованості становить 69860,01 грн. Також, надано виписку з рахунку приватного клієнта № 2013265282_CARD від 25.08.2016.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Враховуючи викладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності відзиву на позов відповідача, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача судовий збір у сумі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000, 00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.3ст. 137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію акту надання послуг № 2013265282_CARD на підтвердження факту надання правової допомоги від 27.11.2025, детальний опис робіт, виконаних Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, копію договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025, копію додаткової угоди № 2013265282_CARD до договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльності.

Згідно постанови Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона,яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Враховуючи те, що позов задоволено в повному обсязі, відповідач не подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, приходжу до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2013265282_CARD від 25.08.2016 у розмірі 69860 грн. 01 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», місцезнаходження за адресою: 07406, Київська область, м. Бровари, вул.. Симона Петлюри 21/1, ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено «15» травня 2026.

Суддя Н.О. Рум`янцева