Рішення від 13 травня 2026 р. у справі №487/2672/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2672/26

Провадження № 2-а/487/35/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі: Головуючого судді - Притуляк І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 року представник позивача адвокат Риженко Д.О., шляхом формування у системі «Електронний суд» звернувся до Заводського районного суду м.Миколаєва з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою просив скасувати Постанову №R416156 від 16.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №R416156 від 16.03.2026 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі сімнадцяти тисяч гривень.

Дана постанова, на переконання представника позивача винесена з суттєвим порушенням чинного законодавства.

Так 15.03.2026 року ОСОБА_1 дізнався, що знаходиться у розшуку та звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому запропонували прийти на наступний день для складання протоколу.

16.03.2026 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому було вручено оскаржувану постанову.

Зазначив, що зі змісту постанови, вбачається, що позивач не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Стверджував, що ОСОБА_1 повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував. У постанові не зазначено у який спосіб та з якою метою позивач викликався до

ІНФОРМАЦІЯ_3 , що 28.12.2018 року ОСОБА_1 був виключений з військового обліку, що унеможливлює проведення будь-яких мобілізаційних дій щодо нього.

З урахуванням викладеного адвокат Риженко Д.О. вважав про існування достатніх підстав для скасування постанови.

08.04.2026 року, шляхом формування у системі «Електронний суд» адвокат Риженко Д.О. подав заяву у якій просив поновити позивачу процесуальний строк для звернення до суду з даним позовом.

В її обґрунтування вказав, що ОСОБА_1 хворіє на ВІЛ , гепатит С та туберкульоз. Вказані захворювання вимагають постійного медикаментозного лікування. Препарати які приймає позивач, мають значні побічні дії, що істотно впливає на можливість організації його життя та вимагає більшого часу як для повсякденних справ так і для вчинення дій щодо захисту своїх прав.

За станом здоров`я, ОСОБА_1 , отримавши постанову 16.03.2026 року, звернувся до центру БВПД для отримання правничої допомоги лише 01.04.2026 року. 03.04.2026 року було видано доручення №2-14-2026-001015.

Зазначені обставини, представник позивача вважав достатніми в розумінні ч.1 ст.121 КАС України для поновлення процесуального строку, встановленого ч.2 ст.286 КАС України на подачу позову про оскарження рішення суб`єкту владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності.

До заяви долучив Виписку з медичної карти амбулаторного хворого №35118 КНП «Миколаївський регіональний фтизіопульманологічний медичний центр» МОР та заяву ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги датовану 01.04.2026 року.

Ухвалою від 13.04.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

27.04.2026 року представник ІНФОРМАЦІЯ_2 подав до суду відзив, за яким у задоволенні позову просив відмовити.

В обґрунтування заперечень вказав, що позивач за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та облікових документів перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . 07.01.2025 року о 09-00 год., ОСОБА_2 без поважних причин не з`явився за повісткою №6072951 від 21.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.

16.03.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 за результатом розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 , винесено Постанову №R416156, за якою позивача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за фактом не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце, зазначені у повістці.

Зазначив, що повістка направлена ОСОБА_1 на адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання поштовим зв`язком, була повернута з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

З урахування даної обставини, відповідно до положень абз.2 п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560, ОСОБА_1 був належно сповіщеним про виклик.

Разом з цим, будучи належно сповіщеним, військовозобов`язаний ОСОБА_1 , 07.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, чим порушив вимоги ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Надалі позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де у його присутності, уповноваженою особою, з дотримання положень ч.1 ст.255 КУпАП та п.2 розділу 1 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, складено Протокол про вчинення означеного адміністративного правопорушення.

Вказав, що під час розгляду справи позивач був присутнім, після чого керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено оскаржувану постанову.

Зазначив, що позивач, перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , 2 відділі ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (Нова Одеса), оскільки автоматично був взятий на військовий облік відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 року № 932. Таким чином вважав невмотивованими твердження ОСОБА_1 про те, що він був виключений з військового обліку, а отже проведення будь-яких мобілізаційних дій щодо нього було незаконним.

Наголосив на тому, що відповідачем було дотримано як порядок сповіщення позивача про необхідність прибуття для уточнення особистих даних, так і порядок складання матеріалів та здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Таким чином вважав, що постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесено уповноваженою особою, її зміст відповідає вимогам діючого законодавства, з урахуванням чого заявлені позовні вимоги є невмотивованими та задоволенню не підлягають.

28.04.2026 року, представник позивача адвокат Риженко Д.О., шляхом формування у системі «Електронний суд» подав відповідь на відзив, у змісті якого вказав, що твердження представника відповідача про те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог законодавчих та нормативних актів не відповідають дійсності.

Так у змісті постанови відсутні посилання на реквізити повістки за якою позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , як і не зазначено дату та час коли дане порушення мало місце. Окрім того, постанова не містить даних про складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення.

Відмітив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 за місцем своєї реєстрації як ВПО з 21.07.2025 року, разом з тим, з невідомих причин, повістку про виклик, відповідачем було направлено позивачу на іншу адресу.

Наголосив на тому, що посилання представника відповідача на автоматичне взяття ОСОБА_1 на військовий облік, з урахуванням Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 року № 932, є невмотивованими, оскільки враховуючи положення ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», особа, щодо якої було застосовано термін «знятий» вважається такою, що не підлягає військовому обліку, та звільняється від військових обов`язків, оскільки визнана непридатним до військової служби.

Даний статус є незворотнім (оскільки відсутня процедура повторного взяття на військовий облік осіб, виключених за станом здоров`я). та статус «невійськовозобов`язаного» зберігається.

Окремо зазначив, що ОСОБА_3 не було надано доказів на підтвердженя його повноважень представляти ІНФОРМАЦІЯ_6 в розумінні положень ст.58 КАС України. З урахуванням чого вважав, що відзив та долучені до нього документи не можуть бути прийняті судом.

Суд, дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 03.07.2025 року, за місцем реєстрації як ВПО за адресою АДРЕСА_1 .

Вказаний факт підтверджується Обліковою карткою та Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 08.12.2025 №4803-5003904469.

10.03.2026 року оператором групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_4 складено Протокол №84/11 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КпроАП України, за змістом якого 10.03.2026 року о 15-10 год до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками поліції був доставлений ОСОБА_1 , під час перевірки даних якого з`ясувалося, що він, у особливого періоду, не з`явився за викликом без поважних причин та не повідомив причину неприбуття на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на дату 07.01.2026 року о 09-00, що зазначено у повістці №6072951 від 21.12.2025 року, чим порушив абз.7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.34 Постанови №560 від 16.05.2024.

За змістом протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено його права та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10-00 год. 16.03.2026 року в ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до протоколу задеклароване/зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 .

16.03.2026 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 , винесено Постанову №R416156 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні означеного адміністративного правопорушення за наступних обставин:

ОСОБА_1 не прибув за викликом ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у првістці (ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Слід зазначити, що постанова не містить посилань на номер та дату складання протоколу про адміністративне правопорушення. Та містить лише посилання на те, що «за результатами з`ясування обставин справи встановлено:» викладені вище обставини

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За положеннями ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Згідно аб.7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 року № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, Служби зовнішньої розвідки); проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів тощо.

Як встановлено п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є Додатком № 2 до Порядку № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП, є порушення військовозобов`язаним, призовниками та резервістами правил військового обліку, як-то неявка на виклик до, зокрема відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Щодо твердження представника позивача, про неправомірність здійснення будь-яких мобілізаційних заходів відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з його виключенням з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_8 28.12.2018 року, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Порядок № 932), який визначає:

механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України;

порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

механізм взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, без проходження медичного огляду;

механізм внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку (для їх взяття на військовий облік без проходження медичного огляду) та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який розміщений за межами України (далі - відокремлений підрозділ), за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

механізм перевірки дійсності військово-облікових документів громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу.

Метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.

Згідно пункту 17-1 Порядку №932, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином, ОСОБА_1 автоматично було взято на військовий облік 26.05.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_9 , а з 21.07.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 з 26.05.2025 року перебуває на обліку військовозобов`язаних, а отже має виконувати вищезазначені обов`язки.

Не законне, як на переконання представника позивача взяття ОСОБА_1 на військовий облік не є предметом розгляду у даній справі.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 заперечує факт оповіщення його про необхідність прибуття 07.01.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У свою чергу, представник відповідача наполягав на тому, що ОСОБА_1 був належним чином оповіщений про виклик, та що повістку було направлено на адресу зазначену у Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів АДРЕСА_2 .

На підтвердження вказаного твердження долучив копію Повістки №6072951 сформованої 21.12.2026 року з описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення та копію коніерту, який було повернуто з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Суд зазначає, що відповідно до підпункту 2) пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 - належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання».

Змінами, внесеними Постановою КМУ від 08.10.2024 року №1147 до Правил надання послуг поштового зв`язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

З наведеного вбачається, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Разом з тим, як було встановлено під час розгляду справи, позивач за вказаною адресою не проживав та його зареєстроване/задеклароване місцем проживання з 08.12.2025 року є АДРЕСА_1 .

Про що уповноваженою особою відповідача зазначалося як в наданому до суду протоколі про адміністративне правопорушення так і у оскаржуваній постанові.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів належного сповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окремо суд надає оцінку фабулі оскаржуваної постанови, яка не містить дати та часу не прибуття ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, в оскаржуваній постанові не повно викладені обставини, встановлені під час розгляду справи, що є прямим порушенням вимог ст.283 КУпАП та є грубим порушенням права особи на захист, оскільки не вказує на конкретні її дії, які розцінюються представниками державної влади як правопорушення.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку (постанова Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №513/899/16-а). Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами (постанова Верховного Суду від 18.07.2020 у справі №216/5226/16-а).

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).

Відповідно до ч.1 статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Отже, протокол складається за фактом вчинення адміністративного правопорушення і має відображати суть правопорушення

Виходячи з положень статті 254 КпроАП України, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.

Згідно вимог пункту «a» частини 3 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», особа, яка обвинувачується у вчинення правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти неї.

Відтак, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися відповідним органом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Разом з тим, постанова не містить посилання на докази, які були зібрані під час розгляду справи та на підставі дослідження яких уповноважена особа суб`єкту оскарження, прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

За таких обставин, суд позбавлений можливості констатувати, що оскаржувана постанова була винесена саме за результатами розгляду наданого стороною відповідача Протоколу №84/11 від 10.03.2026 року.

За результатами тлумачення національного процесуального законодавства з урахування практики ЄСПЛ, слід прийти до висновку, що у справах про оскарження рішень суб`єктів владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності всі сумніви щодо винності особи у вчиненні адміністративного проступку суд тлумачить на її користь.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.

Виходячи з наведеного, дослідивши подані сторонами докази в сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, суд дійшов висновку про недоведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

З урахуванням викладеного, заявлені представником позивача адвокатом Риженко Д.О. вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Суд вважає, що позивач пропустив встановлений строк для оскарження постанови з поважних причин, враховуючи стан його здоров`я, що підтверджується медичними документами.

Суд вбачає підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом про оскарження вищевказаної постанови, з метою реалізації права ОСОБА_1 визначеного положеннями ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Одночасно суд відхиляє доводи представника позивача про не підтвердження повноважень Сафронова С.Ю. як представника ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Так, представником відповідача до відзиву долучено довіреність видану Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_3 в порядку передоручення на представлення інтересів ІНФОРМАЦІЯ_2 та копію витягу з наказу №224 від 17.09.2024 року.

Зазначені документи є належним підтвердженням повноважень представника ІНФОРМАЦІЯ_2 в розумінні положень ч.3 ст.55, п.1 ч.1 ст.59 КАС України

Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання позову про оскарження постанови №R416156 від 16.03.2026 року про накладення адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП

Позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.03.2026 року №R416156 у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2

Судове рішення складено 14.05.2026 року

Головуючий суддя: І.О. Притуляк