Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №148/1430/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 13 травня 2026 р.

Справа: №148/1430/26

Суддя: Ковганич С. В.

Справа №: 148/1430/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Ковганич С.В. розглянув матеріали, які надійшли з Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ст.173-2 ч.3 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

На адресу суду надійшов адміністративний матеріал щодо порушення громадянином ОСОБА_1 ст.173-2 ч.3 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний матеріал слід повернути начальнику Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області для усунення недоліків, оскільки в провадження судді найдійшов одночасно ще один адміністртиавний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 173-2 ч.3 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративну правопорушення серії ВАД № 675373 від 06.05.2026, ОСОБА_1 06.05.2026 о 21 год. 10 хв., перебуваючи за місцем проживання вчинив саварку із дружиною в ході якої виражався ненцензурною лайкою та вдарив по обличчю рукою, чим вчинив домашне насильство психологічного та фізичного характеру.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 675374 від 06.05.2026 зазначено, що ОСОБА_1 06.05.2026 о 21 год. 10 хв., перебуваючи за місцем проживання вчинив саварку із дружиною в ході якої виражався ненцензурною лайкою та вдарив по обличчю рукою в присутності неповнолітнього сина, чим вчинив домашне насильство психологічного та фізичного характеру.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що протоколи складено з порушенням вимог ст.256 КУпАП.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» № 3733-IX від 22.05.2024, яким стаття 173-2 КУпАП про вчинення домашнього насильства викладена в новій редакції.

Так, Законом від 22 травня 2024 року № 3733-IX скасовано відповідальність за вчинення домашнього насильства, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, та встановлено відповідальність за вчинення домашнього насильства, внаслідок чого було завдано шкоду фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 2 цієї ж статті передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене щодо малолітньої чи неповнолітньої особи.

Частина 3 цієї ж статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Таким чином, під домашнім насильством, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, передбачені частиною 1 цієї статті, які вчинені безпосередньо щодо малолітньої чи неповнолітньої особи, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному або психічному здоров`ю.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що особою, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі; дитина, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

З протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАД № 675373, ВАД № 675374 від 06.05.2026 вбачається, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

Однак, у суті адміністративного правопорушення, як протоколів за ч.3 ст.173-2 КУпАП зазначено одна і та ж подія, яка відбулася в присутності малолітньої дитини, що внаслідок дій ОСОБА_1 могла бути завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю неповнолітньої дитини ні протоколи, ні матеріали жодної із справ відомостей не містять.

Суд також зазначає, що в матеріалах справ наявне одне пояснення дружини ОСОБА_2 про вчинення відносно неї домашнього насильства, однак в поясненні не зазначено, що правопорушення вчинено відносно її неповнолітньої дитини.

Отже, вчинення домашнього психологічного насильства в присутності неповнолітньої дитини не може свідчити про наявність складів ще одного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Складання двох окремих протоколів про одне й те саме діяння (в один і той самий час, за однією адресою, щодо тієї самої особи) штучно створює видимість окремих правопорушень та унеможливлює об`єктивний розгляд справи відповідно до вимог ст. 256 та ст. 278 КУпАП.

Звертаю увагу, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка визначає межі розгляду справи судом, оскільки є викладом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, винуватість якої у скоєнні правопорушення має доводитися в суді, а не судом; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 19 Конституції Україниоргани державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцієюта законами України.

Статтями 7, 245-246 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження у справах здійснюється на основі суворого додержання законності; завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Згідно статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган, який притягує до адміністративної відповідальності правопорушника, зобов`язаний з`ясувати всі обставини по справі, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до роз`яснень, що викладені у пункті постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року за № 11, норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

За таких умов та враховуючи, що складені протоколи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частинами 3 статті 173-2 КУпАП не відповідають вимогам статті 256 КУпАП з наведених вище підстав, що позбавляє суд можливості надати оцінку в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколах про адміністративні правопорушення, розглянути справу та постановити законне і обґрунтоване рішення в справі, вважаю, що матеріали даної справи про адміністративне правопорушення слід направити для належного оформлення.

Крім того, суддя зазначає, що згідно пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбаченихстаттею 38 цього Кодексу.

Отже, при доопрацюванні справи про адміністративні правопорушення необхідно усунути вищенаведені недоліки з дотриманням при цьому вимог статті 38 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 256, 278 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний матеріал № 148/1430/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повернути до Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області для усунення недоліків.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua