Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №686/22831/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/22831/25

Провадження № 2/686/1434/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном. Просить зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні приміщеннями кухні пл.. 7,4 кв.м., ванної 6,7 кв.м., туалету площею 1,2 кв.м., коридору пл..8,4 кв.м. квартири АДРЕСА_1 , шляхом демонтування самовільно встановленої цегляної перегородки та окремих вхідних дверей за власний рахунок.

На обґрунтування свого позову вказала, що ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Відповідно до договору дарування частини квартири від 03.06.2011 року посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Твердохліб Т.Г., зареєстрованому в реєстрі за №4478 ОСОБА_2 є власником 31/200 частини вищезазначеної квартири. Квартира АДРЕСА_2 має комунальне планування і складається з трьох окремих кімнат пл.. 47,6 кв.м., кухні пл.. 7,4 кв.м., ванної 6,7 кв.м., туалету площею 1,2 кв.м., коридору пл.. 8,4 кв.м., балкона пл.. 0,9 кв.м. Загальна площа квартири 72,2 кв.м. ОСОБА_4 у вказаній квартирі займає дві кімнати площею 19,6 кв.м., 9,7 кв.м.).

ОСОБА_3 як інший співвласник займає кімнату площею 18,3 кв.м.

Коридор, кухня, ванна і туалет перебувають у спільному користуванні співвласників квартири.

Однак, відповідач самовільно (без погодження з іншим співвласником квартири) виконала перепланування таким чином, що змонтувавши перегородку з вхідними дверима в свою кімнату, то зменшила площу загального коридору на 1,2 кв..м. та фактично захопила площу кухні.

Крім цього, Відповідач ОСОБА_3 , встановила в своїй кімнаті окремий туалет та кухню-нішу і відмовилась від користування спільним туалетом та кухнею (копія Акту огляду приміщення додається). Такими протиправними діями Відповідач позбавила ОСОБА_2 можливості користуватись спільними приміщеннями без перешкод. Тому, позивач змушена звернутись до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказах з ухваленням заочного рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦК України розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 382 ЦК України визначено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно ч. 2 ст. 283 ЦК України - власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно- технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Судом встановлено, ОСОБА_4 є власником 31/200 частини квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами справи. При цьому, ОСОБА_2 просить суд зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 в користуванні приміщеннями кухні пл.. 7,4 кв.м., ванної 6,7 кв.м., туалету площею 1,2 кв.м., коридору пл..8,4 кв.м. квартири АДРЕСА_1 , шляхом демонтування самовільно встановленої цегляної перегородки та окремих вхідних дверей за власний рахунок, при цьому доказів тому, що відповідач є співвласником вказаної квартири до суду не надано. Доказів тому, що позивач є власником 31/200 частини квартири

АДРЕСА_1 , до суду також не надано.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частинами 1, 6 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано до суду не надано належних та допустимих доказів тому, що відповідач порушує її право користування 31/200 частиною квартири АДРЕСА_1 . Також, до суду не надано доказів тому, що відповідачем було здійснено перепланування квартири, яка їй належить.

З матеріалів справи, не вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 встановлено порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном слід відмовити за недоведеності.

Відповідно до ст..ст. 141 ЦПК - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача;

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.16, 283, 358, 369, 391, ЦК України, ст.. ст.. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259 263 – 265, 280, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 14.05.2026 року.

Суддя: О.В.Мазурок