Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №317/1569/26 — Запорізький районний суд Запорізької області

№/п 3/317/641/2026

№ 317/1569/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Мінгазов Р.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній,

за ч. 1 ст. 130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 609989 від 29.07.2025 зазначено, що 09.03.2026 року о 02-29 год. на дорозі Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя, водій ОСОБА_1 керував автомобілем TATAn LPT 613 номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки ТЗ у встановленому законодавстві порядку із застосуванням спеціального технічного засобу газоаналізатору Alcotest Drager 6820, тест № 3944, результат позитивний 1,08 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а. ПДР. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав. В особі свого захисника надав письмове клопотання про закриття провадження у справі в якому послався на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП так як в матеріалах справи відсутні допустимі докази. Зокрема, в порушення п.п. 2-3 Розділу І Інструкції № 1452/735 пропозиція пройти огляд на стан сп`яніння була безпідставною, оскільки ознаки сп`яніння фактично не встановлювались та перед вимогою пройти огляд ОСОБА_1 не озвучувались. У порушення пунктів 4, 5 Розділу ІІ Інструкції №1452/735 перед проведенням огляду поліцейські не роз`яснили ОСОБА_1 порядок застосування технічних засобів та проведення процедури огляду на стан сп`яніння, його права та обов`язки, наслідки його дій. Належним чином не роз`яснено право відмовитись від проходження на місці та пройти огляд в закладі охорони здоров`я, чи пройти на місці зупинки, але не погодитись з результатом, та забезпечити проходження його огляду в закладі охорони здоров`я тощо. В порушення вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу І Інструкції № 1452/735 та п. 4 Порядку № 1103, перед проведенням огляду з застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, на відеозаписі не зафіксовано процес та результат перевірки технічного засобу, з встановленим мундштуком, на відсутність в них алкоголю, що ставить під сумнів результати огляду ОСОБА_1 .

Також на переконання захисника інкриміноване протоколом обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на відеозаписі не зафіксовано чіткої та стверджувальної згоди ОСОБА_1 з результатом огляду на місці, що є підставою для складення протоколу за порушення п. 2.9.а ПДР України та суперечить вимогам абз. 2 п. 5 Порядку № 1103. Підпис ОСОБА_1 в акті огляду про згоду з результатом отримано внаслідок очевидно протиправних дій поліцейських, маніпулятивного впливу та введенням в оману, здійсненого з порушенням вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП, п. 7 Розділу І Інструкції № 1452/735 та п. 6 Порядку № 1103. Зокрема, на питання ОСОБА_1 щодо можливості незгоди з результатом огляду та його оскарження поліцейський не повідомив йому про наявність правомірної можливості не погодитись з результатом та/або пройти огляд в закладі охорони здоров`я, чим фактично ввів ОСОБА_1 в оману, обмежив його в правах і позбавив вибору, та відповів, що не він може спорити з результатом. Навіть при наданні ОСОБА_1 на підпис тесту № 3944 та акту огляду на стан сп`яніння поліцейський не роз`яснив йому, що цим він фактично погоджується з результатом огляду за допомогою технічного засобу, а не ставить підпис за їх отримання. Вказані факти грубих порушень вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103 щодо виявлення стану сп`яніння та порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння свідчать про їх недійсність в силу вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП.

Крім цього зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено поліцейським з суттєвими порушеннями вимог ст. 266 КУПАП, Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103, що свідчить про його недійсність.

За змістом зазначених нормативних документів, у випадку наявності у водія ознак стану сп`яніння, які поліцейський повинен повідомити, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Так, згідно з п.п.2-3 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп`яніння, які передбачені пунктом 3 розділу І Інструкції № 1452/735. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння. При цьому поліцейським допущено й більш грубі порушення порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, що також свідчить про його недійсність.

Так, з положень ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 та п. 4 Порядку № 1103 вбачається, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У відповідності до вимог Інструкції № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення.

Однак, в порушення вищезазначених вимог на відеозаписі взагалі не зафіксовано ані моменту розпечатування та встановлення мундштука в технічний засіб, ані процес перевірки засобу, ані результат тесту, згідно з яким було б засвідчено відсутність алкоголю в мундштуці та в самому приладі. Водночас перевірка алкотестера (газоаналізатора) перед оглядом водія на стан сп`яніння є важливою процедурою, яка гарантує об`єктивність його результатів.

Таким чином, відсутність на відеозаписі відкриття запечатаного мундштука, встановлення його в газоналізатор Alcotest Drager 6820 та здійснення контрольного забору повітря, який би показав відсутність в ньому алкоголю, ставлять під сумнів результати огляду ОСОБА_1 , зафіксовані в тесті № 3944, та свідчить про порушення вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 і п. 4 Порядку № 1103, та є підставою для визнання результатів огляду недійсним, в силу вимог ч. 5 ст. 266 КУпАП.

Крім цього зазначає, що інкриміноване протоколом обвинувачення не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки на відеозаписі не зафіксовано чіткої та стверджувальної згоди водія з результатом огляду на місці.

З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення п.2.9.а. Правил дорожнього руху України, проявляється в керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що і було поставлено в вину ОСОБА_1 .

Водночас положення ч. 1 ст. 130 КУпАП як і п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України є банкетними, тому порядок огляду визначений ст. 266 КУпАП, Інструкцією № 1452/735 та Порядком № 1103. Так, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, за згодою водія (ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу І Інструкції № 1452/735, п. 3 Порядку № 1103).

При цьому згідно з абз. 2 п. 5 Порядку № 1103 «Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.».

Наведене дає підстави стверджувати про те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у керуванні особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак алкогольного сп`яніння (їх фактичне встановлення), пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, факт перебування водія в стані алкогольного сп`яніння та згода водія з результатом огляду.

Лише при наявності всіх зазначених фактичних обставин поліцейський може складати відповідний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУПАП, за порушення п. 2.9.а ПДР України.

Згідно з відеозаписом подій, долученим поліцейськими до матеріалів справи, на ньому не зафіксовано чіткої та стверджувальної згоди ОСОБА_1 з результатом огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, а саме тесту № 3944 газоаналізатору Drager Alcotest 6820. Вказаний факт свідчить про порушення вимог абз. 2 п. 5 Порядку № 1103 та відсутність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді згоди з результатом огляду, що є підставою для складення протоколу за порушення п. 2.9.а ПДР України.

Сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб`єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення (Постанова Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №177/525/17).

Не погоджуючись з діями поліцейських ОСОБА_1 , 09.03.2026 упродовж 2 годин після його зупинки та складання протоколу за порадою адвоката та власним бажанням поїхав до КНП «ОКЗ ПНД та С3Х» ЗОР та пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння, як передбачено вимогами КУпАП, Інструкцією № 1452/735 та Порядком № 1103.

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння КНП «ОКЗ ПНД та СХ» ЗОР від 09.03.2026 у ОСОБА_1 не встановлені ознаки сп?яніння, що також виключає його відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (копію висновку додаю).

З оглядну на викладене просив справу про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення зобов`язаний встановити чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи вина особа у його скоєні, та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно ст.ст. 251, 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази на свій внутрішній розсуд, котрий ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, вислухавши учасників процесу, суд приходить до висновку, що справа підлягає закриттю, оскільки досліджені судом докази не підтверджують факту скоєння гр-ном ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 «Про затвердження Порядку проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Аналіз вказаних нормативних актів свідчить, що у разі незгоди водія з його результатами, водій направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Однак, всупереч вказаній нормі, ОСОБА_1 не було направлено для проведення огляду до закладу охорони здоров`я, вказане обґрунтовується відеозаписом події.

На відеозаписі, який міститься на диску, що було досліджено у судовому засіданні, не зафіксовано чітку згоду ОСОБА_1 , з результатом огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, а саме тесту № 3338 газоаналізатору Drager Alcotest 6820.

Зокрема, на 08:08 відеозапису о 02:36:01 поліцейські кажуть: «- 1,08 проміле – З результатом згодні? – А що це означає? – Я не понимаю! – Це перевищення, допустима норма 0,2 проміле! – З результатами згодні? Алкогольні напої вживали? – А що я буду спорить, чи шо! – Не ну ви згодні! – Напевно, да! – Згодні, так!, Я правильно зрозумів, з результатом Ви згодні! Так!...» ОСОБА_1 відповіді на останнє запитання не надав.

На переконання суду, в даному випадку відсутня чітка згода ОСОБА_1 з результатом тесту № 3499 газоаналізатору Drager Alcotest 6820 на місці зупинки, яка була ним надана після його повного інформування про наслідки такої згоди, а також про можливість проїхати до медичного закладу з охорони здоров`я, з метою повторного проходження огляду на стан сп`яніння, а також після роз`яснення йому наслідків складення відносно протоколу за ст. 130 КУпАП.

Також вбачається, що працівниками поліції взагалі не роз`яснювалось ОСОБА_1 можливість повторного огляду на стан сп`яніння в медичному закладі. Склалось переконання, що його навпаки переконували погодитись з висновком алкотестеру.

Тому суд вважає, що ОСОБА_1 фактично був позбавлений інформації про своє право пройти повне медичне обстеження у лікаря-нарколога, що не дозволило ОСОБА_1 прийняти об`єктивне та зважене рішення.

Суд приходить до висновку, що зміст вказаного дослідженого судом відеозапису ставить під сумнів дотримання працівником поліції процедури направлення водія на огляд. Так, відеозапис спілкування ОСОБА_1 із працівником поліції підтверджує, що ОСОБА_1 фактично не роз`яснювалось право на проходження подальшого обстеження у лікаря-нарколога з метою підтвердження показів газоаналізатора.

Суд вважає, що вказані недоліки в матеріалах справи є істотним порушенням, що в свою чергу виключає доведення поза розумними сумнівами винуватості особи у вчиненні порушення п. 2.9.а ПДР України.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння КНП «ОКЗ ПНД та СХ» ЗОР № 2705 від 09.03.2026, станом на 04 год 19 хв. концентрація алкоголю у ОСОБА_1 складає 0,18 проміле, що знаходиться в межах допустимої норми.

З врахуванням вище викладеного, суд дійшов до висновку, що працівником поліції не дотримано вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 та ст. 266 КУпАП.

Доктрина «плодів отруйного дерева» сформульована ЄСПЛ у справах «Шабельник проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Відповідно до цієї доктрини якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, які отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). На думку ЄСПЛ оцінка надається всьому ланцюгу доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремо.

Тому, відповідно, зібрані докази не можуть вважатися допустимими доказами, оскільки зібрані із порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд, дослідивши матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, дійшов до висновку, що суду не надані належні докази щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 10, ч.1. ст. 130, 245, 247, 251, 256, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту винесення цієї постанови..

Суддя Р.В. Мінгазов