Рішення від 08 квітня 2026 р. у справі №308/3581/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3581/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судових засідань Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 — адвокат Корольов Д.О. звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить поновити строк звернення до суду та скасувати постанову № 4564-1 від 27.11.2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 25 500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувану постанову від 27.11.2024 він не отримував ані особисто, ані поштою, про що свідчить відсутність його підпису на примірнику документа. Про існування постанови та відкритого виконавчого провадження № 77480426 від 12.03.2025 позивач дізнався лише 28.02.2026 після блокування його банківських карток. Копію оскаржуваного рішення він отримав лише 03.03.2026 разом із відповіддю на адвокатський запит від органів державної виконавчої служби.

Зазначає, що 27 листопада 2024 року близько 12:00 позивач був зупинений у м. Ужгороді представниками поліції та ТЦК для перевірки документів. Позивач стверджує, що не порушував правил військового обліку, проте його було примусово доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 без складання протоколу про адміністративне затримання.

Позивач вказує, що в день винесення постанови про нібито порушення законодавства про мобілізацію (27.11.2024) йому одночасно було видано військовий квиток серії НОМЕР_1 . Вже наступного дня, 28.11.2024, він був призваний на військову службу за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 .

На момент звернення до суду позивач продовжує проходити службу в лавах Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_3 ), що підтверджується записами у військовому квитку та довідкою про участь у заходах із захисту України.

Вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки він фактично виконав свій військовий обов`язок, пройшов необхідні процедури та став до лав ЗСУ, що виключає склад інкримінованого правопорушення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2026 року поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

19.03.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Свою позицію мотивує тим, що постанова винесена уповноваженою особою з дотриманням вимог закону, а доводи позивача вважає необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, у поданому відзиві, просив розгляд справи здійснювати без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову №4564-1 від 27.11.2024 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Зі змісту вказаної постанови слідує, що 27.11.2024 близько о 15-05 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у супроводі органів Національної поліції, де о 5 год. 00 хв. було встановлено, що останній порушує вимогу передбачену ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням ВЛК чи відповідно ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 в ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянин ОСОБА_1 , за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку виконання обов`язку, передбаченого п. 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» був направлений на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, згідно направлення виданого ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 о 15 год. 00 хв. 27.11.2024, яке ОСОБА_1 підписувати відмовився.

Після рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 про направлення на проходження медичного огляду, гр.. ОСОБА_1 не пішов, на питання не відповідав, на вимогу чергового про проходження ВЛК не здійснював жодних дій та ігнорував усі покладені питання, а о 15 год 15 хв. виразив ствердну відмову від проходження медичного огляду та написав заяву про відмову від такого огляду.

Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, постановлено накласти на нього штраф у сумі 25500 грн.

В постанові наявна відмітка про відмову від отримання постанови особою.

Постановленню оскаржуваної постанови передувало складання протоколу №4564 від 27.11.2024, де наявна відмітка про відмову ОСОБА_1 від підпису такого. Окрім цього в протоколі вказано, що розгляд справи відбудеться о 19 год. 40 хв. 27.11.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії військового квитка ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 , позивач був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_5 27.11.2024. Дата зарахування до списків особового складу першої військової частини (в/ч НОМЕР_2 ) — 28.11.2024 листопада 2024 року

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до частини 1 статті 1 вищевказаного Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 10 статті 1 вищевказаного Закону передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», (зі змінами) введено правовий режим воєнного стану на території України, який триває і на даний час.

Відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX, оголошено загальну мобілізацію.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності до абзаців 2 та 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані, зокрема:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до положень абзацу 9 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:

1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка;

2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку;

3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

4) місце, день і час явки за викликом;

5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку;

6) реєстраційний номер повістки;

7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

У відповідності до частини 3 статті 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

В оскаржуваній постанові №4564-1 від 27.11.2024 вказано, що 27.11.2024 близько о 15-05 год. позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 у супроводі органів Національної поліції, де о 15 год. 00 позивач відмовився від проходження медичного огляду відповідно до направлення, виданого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме на вимогу виконати обов`язок не реагував та виразив ствердну відмову від проходження медичного огляду.

Судом встановлено, що на момент винесення оскаржуваної постанови позивач фактично виконав обов`язки, покладені на нього законодавством про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, оскільки 27.11.2024 був взятий на військовий облік, пройшов відповідні процедури та отримав військовий квиток, а вже 28.11.2024 був призваний на військову службу за мобілізацією.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ст. 210-1 КУпАП, не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі проходження військової служби особою, стосовно якої здійснюється таке провадження.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин суд доходить висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати позивача по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 162, 268-272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд

постановив:

Скасувати постанову № 4564-1 по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, постановлену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 27.11.2024.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити на підставі пункту 10 статті 247 КУпАП.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання за адресою АДРЕСА_2 ) сплачену суму судового збору у 532 (п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов