Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №635/1454/25 — Харківський районний суд Харківської області

13.05.2026

Справа № 635/1454/25

Провадження по справі № 2/635/3357/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Березовської І.В.,

секретар судового засідання – Гончарова К.Д.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,

представник позивача – Столітній Михайло Миколайович,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останньої суму заборгованості у розмірі 70380,00 гривень, з яких сума заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 7200,00 гривень, сума заборгованості за процентами нарахованих первісним кредитором – 43740,00 гривень, сума заборгованості за процентами нарахованих Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за 108 календарних днів 19440,00 гривень, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладений договір № 4420865 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. За умовами вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язалося надати клієнту грошові кошти у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Умовами договору встановлено, що сума кредиту становить 7200,00 гривень, строк кредитування 350 днів, з 26 лютого 2024 року по 10 лютого 2025 року, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Відповідно до умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за вказаним договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 7200,00 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера.

25 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (попередня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна») укладений договір факторингу № 25/10/2024, за умовами якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 4420865 від 26 лютого 2024 року у розмірі 54540,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7200,00 гривень, заборгованість за процентами 43740,00 гривень, штрафні санкції – 3600,00 гривень. Представник позивача зазначає, що у межах строку договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у період з 26 жовтня 2024 року по 10 лютого 2025 року (108 календарних днів) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 19440,00 гривень.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 лютого 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - Столітнього М.М. про витребування доказів - задоволено. Витребувано з Акціонерного товариства «А-Банк» (49074, м. Київ, вул. Батумська, 11) наступну інформацію: щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ); підтвердження факту зарахування коштів 26 лютого 2024 року на дану платіжну картку банком – емітентом якої є Акціонерне товариство «А-Банк», у сумі 7200,00 гривень, за ініціативою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні Платіжні Рішення».

02 вересня 2025 року на виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області від 15 квітня 2025 року від Акціонерного товариства «А-Банк» засобами поштового зв`язку до Харківського районного суду Харківської області надійшла витребувана інформація.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» Столітній М.М., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги, у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Єдиного державного демографічного реєстру, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Суд встановив, що 26 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4420865.

Положеннями пункту 1.1. договору встановлено, що укладення договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», у тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефона клієнта, вказаний при вході та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.

За змістом пункту 1.2. договору товариство зобов`язалося надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 7200,00 гривень.

Відповідно до пункту 1.3. договору, строк кредиту становить 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору, графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Згідно з пунктом 1.4. договору тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в пункті 1.3. цього договору; знижена процентна ставка становить 0,38 % в день та застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 21 березня 2024 року (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі, не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, клієнт, як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

У випадку невиконання клієнтом умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для клієнта здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших клієнтів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки.

Положеннями пункту 1.4.3. договору встановлено, що розмір процентів за користування кредитними коштами протягом строку дії договору може бути змінений у бік зменшення для клієнта у випадку та на умовах, визначених у пункті 1.4.2. договору, зокрема у випадку отримання клієнтом знижки на стандартну процентну ставку. Якщо клієнт не отримав індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку відповідно до програми лояльності, цей підпункт договору до клієнта не застосовується.

Згідно з пунктом 1.5. договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 133839,05 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 25773,40 % річних.

Таким чином, сторонами було погоджено строк кредитування та розмір процентів за користування коштами.

Відповідно до пункту 2.1. договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_3 .

Згідно з пунктом 2.2. договору суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього договору.

Положеннями пункту 4.4. Договору передбачено, що у разі затримання клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачено графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі.

За змістом пункту 5.4.1. договору, клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором.

Вимогами пункту 9.7.1. договору встановлено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами в Договорі про встановлення ділових відносин та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів), в особистий кабінет/Мобільний застосунок «Credit7» для ознайомлення та підписання.

Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 20357.

26 лютого 2024 року відповідач ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 13832 підписала паспорт споживчого кредиту, зі змісту якого слідує, що відповідач ознайомилася з основними умовами кредитування, інформацією щодо орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, із порядком повернення кредиту, а також наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за кредитним договором №4420865 від 26 лютого 2024 року виконало у повному обсязі, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Універсальні платіжні доручення» ТОВ «УПР» про успішність транзакцій грошових коштів на картку № НОМЕР_1 на суму 7200,00 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №4420865 від 26 лютого 2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №4420865 у загальному розмірі 54540,00 гривень.

25 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Клієнт) укладений договір факторингу № 25/10/2024 за умовами якого (пункт 1.1.) фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року фактор та клієнт уклали даний акт про те, що згідно з вимогами пункту 1.2. договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року від клієнта до фактора переходить право вимоги заборгованості до боржників кількістю 6091.

З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 25/10/2024 від 25 жовтня 2024 року слідує, що ОСОБА_1 (порядковий номер 2810) є боржником за кредитним договором № 4420865, сума заборгованості становить 54540,00 гривень, з яких: 7200,00 гривень – заборгованість за основною сумою боргу, 43740,00 гривень – заборгованість по відсоткам, 3600,00 гривень - заборгованість по штрафам.

Окрім того, позивачем у межах строку дії договору №4420865 від 26 лютого 2024 року, нараховані відповідачу проценти за стандартною процентною ставкою, з розрахунку: 7200,00 гривень * 2,5% = 180,00 гривень * 108 календарних днів = 19440,00 гривень.

Рішенням № 251124/1 єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25 листопада 2024 року змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Відповідно до інформації, наданої Акціонерним товариством «Акцент-Банк» на виконання ухвали Харківського районного суду Харківської області про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок № НОМЕР_4 , який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_5 , на вказану банківську картку були зараховані грошові кошти у розмірі 7200,00 гривень.

Згідно з інформаційною довідкою вих. № 1329-0111 від 01 листопада 2024 року, яка складена та підписана Генеральним директором ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Велікановим Є., 26 лютого 2024 року о 09:42:22 на суму 7200,00 гривень, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 348316681, призначення платежу: зарахування 7200,00 гривень на карту НОМЕР_1 .

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За приписами ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Правилами ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст.639 ЦК України).

Закон України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Суд встановив, що ОСОБА_1 уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договір №4420865 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26 лютого 2024 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором 20357.

Як слідує з матеріалів справи, договір №4420865 від 26 лютого 2024 року містить основні істотні умови, характерні для таких видів договорів, в ньому зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Зокрема, сторони погодили суми договору, розмір щомісячних процентів, річні проценти, графік платежів, реальну річну процентну ставку, щомісячні проценти, розмір пені та інші істотні умови.

За вказаних обставин суд висновує про укладення між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредитного договору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

З аналізу долучених до матеріалів справи доказів, судом встановлено факт відступлення права грошової вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до боржника ОСОБА_1 .

Відповідно до положень статей 526, 530, 610, частини 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Строк кредиту та його розмір за кредитним договором №4420865 від 26 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україн» та ОСОБА_1 є узгодженими. В матеріалах справи наявні докази перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 та розрахунок, що підтверджує наявність непогашеної заборгованості відповідача за тілом кредиту у сумі 7200,00 гривень.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності будь-яких зауважень та заперечень з боку відповідача з приводу умов кредитного договору.

Отже позивачем доведений факт наявності заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4420865 від 26 лютого 2024 року.

Також суд враховує той факт, що відповідач користувалася кредитними коштами протягом тривалого часу, а тому мала достатньо часу для висловлення в будь-якій формі своєї незгоди з умовами кредитного договору та наявною заборгованістю.

Відповідач в ході розгляду справи жодних заперечень з приводу наданого позивачем розрахунку заборгованості не надала, альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором також не надала, не скористалася своїм процесуальним правом щодо надання доказів на підтвердження неправильності наданого позивачем розрахунку, в разі незгоди з ним, і взагалі не забажала скористатися будь-якими засобами захисту своїх інтересів.

Врахувавши, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти в повному обсязі не повернула, суд висновує про наявними підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості з відповідача за тілом кредиту у сумі 7200,00 гривень

Стосовно позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами у період з 26 лютого 2024 року по 10 лютого 2025 року в сумі 63180,00 гривень, нарахованих за ставкою 0,38% за кожен день користування кредитними коштами за період з 26 лютого 2024 року по 21 березня 2024 року та за ставкою 2,5% за кожен день користування кредитними коштами за період з 22 березня 2024 року по 10 лютого 2025 року, суд зазначає наступне.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Цим Законом внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою.

За приписами ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. На підставі ч.5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності ЗУ №3498-ІХ, тобто з 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» не може перевищувати 1 %.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» (Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17) тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Кредитний договір №4420865 був укладений між сторонами 26 лютого 2024 року.

Відтак, під час укладення кредитного договору при визначенні розміру процентної ставки не було застосовано норми закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, денна процента ставка за користування кредитом повинна становити 0,38 % з 26 лютого 2024 року по 21 березня 2024 року включно, 2,5% з 22 березня 2024 до 22 квітня 2024 року включно,1,5% - з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року включно, а з 21 серпня 2024 року по 10 лютого 2025 року - 1,0%.

ОСОБА_1 мала сплатити за користування кредитними коштами у період з 26 лютого 2024 року по 21 березня 2024 року (24 дні) за ставкою 0,38 % на день (7200 х 0,38% х 24) = 656,64 гривень відсотків; з 22 березня 2024 по 22 квітня 2024 року (32 дні) за ставкою 2,5 % на день (7200 х 2,5% х 32)= 5760,00 гривень відсотків; з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (120 днів) за ставкою 1,5% на день (7200 х 1,5% х 120)= 12960,00 гривень відсотків; з 21 серпня 2024 року по 10 лютого 2025 року (174 днів) за ставкою 1% на день (7200 х 1% х 174)= 12528,00 гривень відсотків, що в загальній сумі за 365 днів користування кредитом складає 31904,64 гривень.

Враховуючи зазначене, з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню непогашена заборгованість за тілом кредиту у сумі 7200,00 гривень і заборгованість за відсотками в межах дії строку кредитного договору в розмірі 31904,64 гривень.

У задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 31275,36 гривень, нарахованими з порушенням норм закону України «Про споживче кредитування» слід відмовити.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги.

Представник позивача надав до суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, укладеному між клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» та адвокатом Столітнім М.М., предметом договору є надання юридичної допомоги клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (пункт 1.1.), акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17 лютого 2025 року згідно з договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, відповідно до якого клієнт прийняв виконані роботи: зустріч адвоката та клієнта для надання усної первинної консультації та роз`яснень з правових питань у рамках цивільного судочинства – 440,00 гривень; дослідження наданих клієнтом документів та аналіз фактичних обставин справи – 840,00 гривень; аналіз чинного законодавства, судової практики Верховного Суду, практики судів апеляційної інстанції у рамках цивільного судочинства – 440,00 гривень; підготовка декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту права та інтересів Клієнта, узгодження обраної позиції з клієнтом – 840,00 гривень; письмова юридична консультація, складання письмового консультаційного висновку з посиланням на вимоги чинного законодавства з урахуванням сталої судової практики та обраної клієнтом позиції захисту прав та інтересів – 840,00 гривень; проведення адвокатом заходів спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору; складання, оформлення та направлення адвокатських запитів – 840 гривень; складання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4420865 від 26 лютого 2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 до Харківського районного суду Харківської області – 1640,00 гривень; складання та оформлення інших документів (крім процесуальних) – додатків до позовної заяви, необхідних для повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих до суду доказів (витяги з реєстру боржників, опис до поштового направлення відповідачу, що містить позовну заяву з додатками, рахунок на оплату послуг адвоката, акт прийому-передачі виконаних робіт та інші необхідні документи) – 840,00 гривень; складання та оформлення процесуальних документів необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (відповідь на відзив, письмові пояснення, заяви (клопотання), клопотання про витребування доказів, тощо) – 1640,00 гривень; представництво інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4420865 від 26 лютого 2024 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 .

За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як це унормовано вимогами частини 5 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися, як це закріплено положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України.

За правилами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статей 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року, прийнятій у справі №552/2145/16-ц.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, що унормовано вимогами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»,.

Вирішуючи питання щодо розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічного змісту висновку щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року, прийнятій у справі №826/1216/16, провадження № 11-562ас18, та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, прийнятій у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

З огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що ЦПК України унормовано такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 4-6 статті 137 ЦПК України відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не довів неспівмірність таких витрат.

Судом встановлено, що 10 грудня 2024 року між адвокатом Столітнім М.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладений договір про надання правової допомоги № 10/12-2024.

До суду надано акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17 лютого 2025 року згідно з договором № 10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, в якому зазначено які юридичні послуги були надані клієнту, вартість кожної послуги. Загальна вартість наданих послуг за вказаним розрахунком 10000,00 гривень.

Згідно з зазначеним актом сторони підтвердили той факт, що клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правничу допомогу у справах, які визначені в цьому акті.

Суд зазначає, що наведений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, об`єктивним та співмірним з ціною позову, а також таким, що не заперечується стороною відповідача, а тому підстави для його зменшення у суду відсутні.

Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, звертаючись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» пред`явило вимогу майнового характеру на загальну суму 70380,00 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення позивачем позовних вимог на суму 39104,64 гривень, що становить 55,56 % від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5556,00 гривень (10000,00 х 55,56 % : 100).

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Згідно з платіжною інструкцією № 770 від 14 лютого 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 70380,00 гривень, тоді як суд виснував про часткове задоволення заявлених вимог на суму 39104,64 гривень, що становить 55,56 % від ціни позову.

За наведених обставин та відповідно до вимог статей 133, 137, 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1345,89 гривень (2422,40 х 55,56 % : 100).

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №4420865 від 26 лютого 2024 року у розмірі 39104 (тридцять дев`ять тисяч сто чотири) гривні 64 (шістдесят чотири) копійки, з яких: 7200 (сім тисяч двісті) гривень 00 копійок - заборгованість за основним боргом (сумою кредиту); 31904 (тридцять одна тисяча дев`ятсот чотири) гривні 64 (шістдесят чотири) копійки – заборгованість за нарахованими процентами за період з 26 лютого 2024 року по 10 лютого 2025 року.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1345 (одна тисяча триста сорок п`ять) гривень 89 (вісімдесят дев`ять) копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5556 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) гривень 00 копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статті 284-285 ЦПК України.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1

Суддя І.В. Березовська