Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №208/10219/25 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/10219/25

провадження № 2/208/2582/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі судді Подкопаєвої І.А., за участю: секретаря судового засідання – Компанієць І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду міста Кам`янського в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

До Заводського районного суду міста Кам`янського звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Позовна заява мотивована тим, що 15.11.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюбу, в якому в них народилась спільна донька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі судового наказу № 208/2152/21, винесеного 05.05.2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 25.03.2021 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач в добровільному порядку аліменти не сплачує, в примусовому порядку аліменти стягуються у розмірі близько 3500 грн на місяць, який розраховується із середньої заробітної плати в регіоні. Зазначена сума аліментів не є достатньою для забезпечення гармонійного розвитку дитини, не забезпечує її мінімальних потреб на навчання, розвиток, лікування. На момент звернення до суду неповнолітня донька навчається у Комунальному закладі «Кам`янський фаховий медичний коледж» за контрактом, загальні витрати позивача на забезпечення потреб дитини складаються 265 240 гривень на рік.

Оскільки потреби дитини на розвиток, навчання, виховання значно зросли з моменту винесення судового наказу про стягнення аліментів, просить змінити спосіб стягнення аліментів на тверду грошову суму у розмірі 11 051,6 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 07.08.2025 року головуючою суддею визначено суддю Подкопаєву І.А..

Ухвалою від 29.08.2025 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Учасникам справи встановлені строки для подання заяв по суті справи.

В підготовче засідання, призначене на 29.09.2025, 28.10.2025, 26.11.2025, 21.01.2026, відповідач не з`явився, відомості про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні, поштові відправлення із судовими повістками повернулися на адресу суду без вручення адресату із зазначенням причини повернення – «за закінченням терміну зберігання».

Позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

В підготовчому засідання 26.01.2026 року суд постановив окрему ухвалу в зв`язку із виявленням недоліків в роботі АТ «Укрпошта», що полягають у неналежному виконанні службових/трудових обов`язків з вручення поштової кореспонденції, яка містить відмітку «Судова повістка», та повернення поштових відправлень на адресу суду із зазначенням причини повернення – «за закінченням терміну зберігання».

Підготовче засідання, призначене на 26.02.2026, знято з розгляду в зв`язку із перебуванням судді на лікарняному.

В підготовче засідання, призначене на 23.03.2026, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомили.

Позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вона позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв від нього на адресу суду не надходило.

Ухвалою від 23.03.2026 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті, встановивши загальний порядок дослідження доказів.

В судове засідання, призначене на 24.04.2026, відповідач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та/або заяв про оголошення перерви на адресу суду не надходило, про причини неявки суд не повідомив.

Позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити, пояснила, що в позовній заяві містяться її розрахунки щодо видів та сум витрат на утримання дитини, що забезпечують її гармонійний розвиток, навчання та виховання. Аліменти, які стягуються на підставі судового наказу у сумі близько 3500,00 гривень, не забезпечують потреб неповнолітньої доньки. Відповідач додаткові кошти на утримання дитини не надає, перерахунок аліментів органами державної виконавчої служби не здійснюється в зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та відсутності актуальних даних щодо середньої заробітної плати в регіоні.

Ухвалою, внесеною до протоколу судового засідання 24.04.2026, суд перейшов до стадії ухвалення рішення, проголошення призначено на 04.05.2026 о 08.00 годині.

В судове засідання, призначене на 04.05.2026, учасники справи не з`явились.

Беручи до уваги те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини, що виникли між сторонами.

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 15.11.2008 року зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 559, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим 15.11.2008 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_5 (а.с. 12).

Вони є батьками доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 22.04.2009 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 13).

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.03.2011 року у цивільній справі № 2-1084/11 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано.

В зв`язку з укладенням 10.01.2018 року шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_3 , виданим 10.01.2018 року Дніпровським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 11).

Неповнолітня ОСОБА_3 проживає з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Реєстру територіальної громади № 2025/003342290 від 11.03.2025 (а.с. 15), Витягом з Реєстру територіальної громади № 2025/003339809 від 11.03.2025 (а.с. 10).

З ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 25.03.2021 р. і до повноліття дитини на підставі судового наказу № 208/2152/21, винесеного 05.05.2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська (а.с. 16).

Виконання судового наказу здійснюється в примусовому порядку в межах виконавчого провадження № 66356069, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів аліменти нараховуються у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходів) боржника з середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості, що складає 13 666,00 гривень, і становить 3 415,5 гривень. З боржника ОСОБА_2 стягуються аліменти у сумі 3 620,00 гривень щомісячно (а.с. 18, 19).

ОСОБА_3 є здобувачем фахової передвищої освіти в Комунальному закладі «Кам`янський фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради, про що укладено Договір № 2 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 31.07.2024 (а.с. 20 - 21).

Відповідно до п. 3 Договору вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить: 2024 – 2025 навчальний рік – 25 000,00 гривень; 2026 – 2027 навчальний рік – 25 000,00 гривень, 2028 – 2029 навчальний рік – 25 000,00 гривень; 2030 – 2031 навчальний рік – 25 000,00 гривень.

Суд, встановивши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з частиною другою статті 51 Конституції України, статтею 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу

Правовідносини щодо утримання батьками своїх неповнолітніх дітей регулюються главою 15 Сімейного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 180 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до частини першої статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 СК України).

З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статтей 183, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у певній твердій грошовій сумі на аліменти у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та навпаки). При цьому, саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів — в частці від доходу платника або в твердій грошовій валюті

Як випливає із наданого розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, розмір аліментів, що стягуються на користь позивача у розмірі частини від заробітку (доходу) відповідача є незмінним з жовтня 2021 року і становить 3 416,5 гривень.

Одночасно з тим, положення законів України про Державний бюджет України на відповідний рік встановлюють прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у таких розмірах: з 1 січня 2021 року - 2395 гривень, з 1 липня 2021 року - 2510 гривень, з 1 грудня 2021 року - 2618 гривень; з 1 січня 2022 року - 2618 гривень, з 1 липня 2022 року - 2744 гривні, з 1 грудня 2022 року - 2833 гривні; з 1 січня 2023 року - 2833 гривні; з 1 січня 2024 року - 3196 гривень; з 1 січня 2025 року - 3196 гривень; з 1 січня 2025 року - 3512 гривень, що демонструє зміну життєвих обставин та підвищення рівня матеріального забезпечення вразливих категорій населення, в тому числі дітей.

Враховуючи право позивача на зміну способу стягнення аліментів, керуючись забезпеченням принципу найкращих інтересів дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення, принципом розумності і справедливості, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів зі стягнення аліментів у частці від доходу батька на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 7000,00 грн. щомісячно, що становить 63,34 % пред`явлених позовних вимог (7 000,00 грн / 11 051,6 грн х 100 %).

Такий спосіб стягнення і розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме реальним потребам дитини та підлягає стягненню з дня набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами статті 141 ЦПК України.

Частинами першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 131 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, позивач звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України № 3674- VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (частина перша статті 3 Закону України № 3674- VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду: 1) позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Закон України «Про державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, чинний і діючий на дату подання позовної заяви, у статті 7 встановив, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3 028 гривень.

Пункт 6 частини першої статті 176 ЦПК України зазначає, що ціна позову визначається: у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік.

Отже, вимога про зміну способу стягнення аліментів підлягає грошовій оцінці та, з огляду на це, є майновою вимогою, розмір якої становить ціну позову.

Суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог про зміну способу стягнення аліментів на стягнення в твердій грошовій сумі у розмірі 7000,00 гривень щомісячно, відтак ціну позову складає сума, на яку збільшились аліменти, але не більше ніж за один рік, тобто 43 002 гривень (7000,00 грн – 3583,5 грн х 12 міс.).

За подання позовної заяви сплаті підлягав би судовий збір у сумі 1 211,2 гривень.

Відповідач доказів звільнення його від сплати судового збору, клопотань про звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру суду не надав.

Тому, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь держави судового збору, який мав бути сплачений позивачем за подання до суду позовної заяви майнового характеру у сумі 1 211,2 гривень.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 5 000 гривень.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частин першої - шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, окрім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відповідно до частини восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, разом із позовною заявою позивач надав суду докази судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що сплачені, у сумі 4 000 (чотири тисячі) гривень, а саме Витяг з Договору № 139 від 04.08.2025 про надання правничих послуг (а.с. 22 - 23), Акт виконаних робіт адвокатом за договором № 139 від 04.08.2025 про надання правничих послуг від 06.08.2025 (а.с. 24); квитанцію № 139 за договором про надання правничих послуг № 139 від 04.08.2025 (а.с. 25).

Виходячи із засад розумності та співмірності судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд дійшов до висновку, що судові витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 4 000,00 гривень підтверджені належними та допустимими доказами, клопотання про зменшення розміру судових витрат від відповідача на адресу суду не надходило, тому такі судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2 533,60 гривень (4 000 грн х 63,34 %).

Керуючись статями 3, 5, 12, 13, 141, 263 -265, 268, 272 - 273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі судового наказу № 208/2152/21, винесеного 05.05.2021 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, з стягнення аліментів у частці від заробітку (доходу) на стягнення аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 7000,00 грн. щомісячно, з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 2 533,60 гривень (дві тисячі п`ятсот тридцять три грн. 60 коп.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 211,2 гривень (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zv.dp.court.gov.ua/sud0415/

Рішення суду знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення суду складено 13.05.2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 .

Суддя І.А. Подкопаєва