Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №705/468/20 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/468/20

2/705/40/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої-судді Гудзенко В.Л.

при секретарі судового засідання Музичук Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань Черкаської області цивільну справу за позовом заступника прокурора Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Уманської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування її з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Черкаської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в особі Уманської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, витребування її з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прокуратурою області в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено наявність підстав для застосування представницьких повноважень у суді на захист інтересів держави в сфері надання та використання земель комунальної власності, які на цей час знаходяться в приватній власності. Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №054708, виданого 18.03.2003 на підставі рішення Уманської міської ради від 21.05.2002 №2.10-34/23 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №3182. Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 02.10.2018 б/н ОСОБА_1 подарував вказану земельну ділянку площею 0,1000 га з кадастровим номером 7110800000:05:003:1111, розташовану по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 . Вказаний договір зареєстровано того ж дня в реєстрі за №3352. За змістом п. 1.3. договору вказано, що земельна ділянка, яка є предметом цього Договору, належить дарувальнику на підставі вищезазначеного Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР№054708 від 18.03.2003 року. Водночас встановлено, що Державний акт на право власності на земельну ділянку від 18.03.2003 серія ЧР N? 054708 є незаконним та підлягає скасуванню. Прокуратурою області під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.03.2003 серія ЧР N? 054708, виданого відповідно до рішення Уманської ради від 21.05.2002 №2.10-34/23, міськрайонним управлінням в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаської області 14.09.2018 здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7110800000:05:003:1111 площею 0,1000 га, що розташована по АДРЕСА_1 . Разом з тим, за даними досудового слідства вищевказаній особі земельна ділянка у власність у передбаченому законом порядку не передавалась, оскільки Уманською міською радою відповідне рішення не приймалось, а право власності на неї зареєстровано на підставі підробленого, тобто незаконного Державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.03.2003 серії ЧР № 054708, що підтверджується висновками судових експертиз, проведених експертом Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Так, згідно з висновком технічної експертизи документів від 21.03.2019 №1/266 встановлено, що відбитки гербової печатки Уманської міської ради в Державному акті на праві власності на земельну ділянку від 18.03.2003 серія ЧР №054708 нанесені рельєфним кліше. Висновком судової технічної експертизи документів від 06.06.2019 №1/593 встановлено, що відбиток гербової печатки Уманської міської ради в Державному акті на праві власності на земельну ділянку від 18.03.2003 серія ЧР №054708 нанесений не гербовою печаткою Уманської міської ради, а іншою печаткою. Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 04.06.2019 №1/599 встановлено, що підпис у Державному акті на право власності на земельну ділянку від 18.03.2003 серія ЧР №054708 виконаний від імені Уманського міськрайонного управління земельних ресурсів ОСОБА_3 іншою особою. Підпис від імені міського голови Бодрова Ю.І. виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (особами). Окрім цього, 11.11.2019 Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/8733/19 органу досудового розслідування надано дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів з метою встановлення інформації щодо звернення ОСОБА_1 до Уманської міської ради із заявою про надання йому спірної земельної ділянки у власність. Встановлено, що у журналах вхідної та вихідної кореспонденції Уманської міської ради за 1994-2006 роки відомості щодо звернення ОСОБА_1 відсутні. Прокуратурою області 08.08.2019 за №05/2-727 вих.19 направлено лист до Уманської міської ради про надання інформації щодо прийняття 21.05.2002 Уманською міською радою рішення №.10-34/23 про надання ОСОБА_1 у приватну власність спірної земельної ділянки. Уманська міська рада 03.09.2019 за №1/01-20/6756 повідомила прокуратуру області про відсутність в міській раді будь-яких документів з вказаного приводу у зв?язку з їх виїмкою у межах досудового розслідування кримінального провадження. У ході досудового розслідування факту прийняття такого рішення Уманською міською радою не встановлено. Натомість встановлено, що Уманською міською радою за №2.10-34/23 приймалось рішення «Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок», але 27.03.2002, а не 21.05.2002, як зазначено в Державному акті на право власності на земельну ділянку від 18.03.2003 серія ЧР №054708. За змістом вказаного вище рішення земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 у приватну власність не передавалась. Отже, досудовим розслідуванням достовірно встановлено, що ОСОБА_1 земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , у встановленому законом порядку не передавалась. Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 13.11.2018 №10-23-0.2-7337/2-18, згідно накладної від 05.12.2003 за №431 бланк Державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.03.2003 серія ЧР №054708 було отримано Лисянським районним відділом земельних ресурсів від Черкаського обласного Головного управління земельних ресурсів. У подальшому згідно накладної від 10.12.2003 №32 вказаний державний акт було передано до ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для подальшого його заповнення. Водночас відповідно до записів Книг реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею до 01.01.2013 зазначений державний акт по Лисянському району Черкаської області не зареєстрований. За інформацією міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області бланк вказаного державного акту вказаним управлінням не отримано. Відповідно до записів Книг реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею до 01.01.2013 зазначений державний акт по Уманському району Черкаської області не зареєстрований. Відповідно до відомостей, розміщених в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно установлено, що право власності на спірну земельну ділянку площею 0,1000 га за кадастровим номером 7110800000:05:003:1111 зареєстровано за ОСОБА_2 , до якого воно перейшло на підставі договору дарування земельної ділянки від 02.10.2018, зареєстрованого за №3352.

Із вище викладеного вбачається порушення права комунальної власності на землю, відновлення якого можливо лише шляхом визнання незаконним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку, витребування її з чужого незаконного володіння. Оскільки, за результатами досудового розслідування кримінального провадження та вивченням матеріалів встановлено, що уповноваженим державою органом рішення про передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000га, що розташована по АДРЕСА_1 не приймалось, вищевказаний порядок набуття права власності на земельну ділянку не дотримано, у зв`язку з чим Державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР №054708 від 18.03.2003 підлягає визнанню незаконними та скасуванню, тому позивач просить визнати незаконним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю від 18.03.2003 серії ЧР № 054708 про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1000 га, що розташована по АДРЕСА_1 та витребувати від ОСОБА_2 вказану земельну ділянку.

19 травня 2020 року від відповідача ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на наступне. Прокурор в своєму позові стверджує, що Державний акт на право на земельну ділянку на ім?я ОСОБА_1 - відчужувача спірної земельної ділянки було підроблено та за даним приводом мається кримінальне провадження на стадії досудового слідства в СУ ГУ НП України в Черкаській області. Фактично ж сторони укладали договір купівлі - продажу та ОСОБА_2 сплатив ціну за зазначену земельну ділянку, що була близькою на той час до ринкової її вартості. Саме за для можливості відстрочити значну суму податку при оформленні угоди за порадою юристів і було оформлено договір дарування, а не купівлі - продажу. Таким чином в прокурора відсутні правові підстави до застосування до спірних правовідносин ст. 387 ЦК України, а слід керуватись ст. 388 ЦК України та досліджувати добросовісність чи ні покупця - набувача майна - ОСОБА_2 . Крім того, з огляду на презумпцію добросовісності, що закріплена положеннями ЦК України таке спростування має надати саме позивач з огляду на положення ЦК України та виходячи з положень ст. 81 ЦПК України. Таких доказів в справі немає.

15 жовтня 2020 року від відповідача ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просить зупинити провадження у даній справі до винесення вироку у кримінальному провадженні №42017251100000026 від 21.06.2017 року, у зв`язку з тим, що у рамках судового розгляду кримінальної справи досліджується та надається правова кваліфікація обставинам, що є предметом дослідження даної цивільної справи, а позовні вимоги обґрунтовуються виключно на доказах, що були зібрані в рамках досудового розслідування. Докази у цивільній справі не дають можливості встановити та оцінити обставини (факти) які є предметом судового розгляду. Тому вважає неможливим розгляд даної цивільної справи до вирішення справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, від прокурора Уманської окружної прокуратури Бурлаки В.П. надійшла письмова заява, відповідно до якої вона підтримує поданий позов, просить його задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Представник Уманської міської ради у судове засідання не з`явилась, до канцелярії суду від ОСОБА_6 надійшла заява, відповідно до якої вона підтримує поданий позов, просить його задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх представники в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. Причин своєї неявки суду не повідомляли.

У справі достатньо матеріалів про правовідносини сторін, за таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати без участі відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог.

Володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності здійснює орган місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Уманська міська рада.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст.56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Згідно ст. ст.14,13,19 Конституції України земля в Україні є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В судовому засіданні встановлено наявність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів в суді, передбачених ст. 131-1 Конституції України, ч. 3ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України, враховуючи, що Уманською міською радою, яка є розпорядником земель територіальної громади та здійснює контроль за використанням та охороною земель комунальної власності не було вчасно вжито заходів щодо захисту державних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст. 118 Земельного кодексу України, який передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд , індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. Цей орган розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно зі ст.126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом зазначених норм права, прийняття відповідним органом державної влади рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність особі, є завершальним етапом безоплатного одержання земельної ділянки у власність та підтверджує реалізацію права особи на одержання земельної ділянки із земель державної власності в межах норм безоплатної приватизації по виду використання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №054708, виданого 18.03.2003 на підставі рішення Уманської міської ради від 21.05.2002 № 2.10-34/23 ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1 .

Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №3182.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_1 не приймалось.

Прокуратурою області під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст.366, ч.ч. 3, 4 ст.358 КК України, встановлено, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР № 054708 від 18.03.2003, виданого відповідно до рішення Уманської міської ради 21.05.2002 № 2.10-34/23, міськрайонним управлінням в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області 14.09.2018 року здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку за кадастровим номером 7110800000:05:003:1111 площею 0,1000 га, що розташована по АДРЕСА_1 .

За даними досудового слідства вищевказаній особі земельна ділянка у власність у передбаченому законом порядку не передавалась, оскільки Уманською міською радою відповідне рішення не приймалося, а право власності на неї зареєстровано на підставі підробленого, тобто незаконного Державного акту на право приватної власності на землю від 18.03.2003 серія ЧР №054708.

Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів від 06.06.2019 №1/593 встановлено, відбиток гербової печатки Уманської міської ради в Державному акті на праві приватної власності на землю серія ЧР №054708 від 18.03.2003 нанесений не гербовою печаткою Уманської міської ради.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи від 04.06.2019 №1/599, підписи у Державному акті на право приватної власності на землю серія ЧР №054708 від 18.03.2003 виконані від імені міського голови ОСОБА_4 та начальника управління земельних ресурсів у м. Умані Кузуба В.В. виконані іншою особою.

В журналі вхідної та вихідної кореспонденції Уманської міської ради за 1994-2006 роки відомості щодо звернення ОСОБА_1 відсутні. Факт прийняття Уманською міською радою рішення щодо виділення йому земельної ділянки не встановлено.

Тобто, правових підстав для видачі на ім`я ОСОБА_1 . Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №054708 від 18.03.2003 не було.

З урахуванням вищевикладеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 земельна ділянка у власність у встановленому законом порядку не передавалася.

Відповідно до договору дарування земельної ділянки від 02.10.2018 б/н ОСОБА_1 подарував вказану земельну ділянку площею 0,1000га з кадастровим номером 7110800000:05:003:1111, розташовану по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ..

Вказаний договір зареєстровано того ж дня в реєстрі за №3352.

За змістом п. 1.3. договору вказано, що земельна ділянка, яка є предметом цього Договору, належить дарувальнику на підставі вищезазначеного Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧР№054708 від 18.03.2003 року.

Відомості про зареєстроване за ОСОБА_2 право власності на вказану земельну ділянку містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Право власника згідно з частиною першою статті 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388).

З наведених вище обставин вбачається порушення права комунальної власності на землю, відновлення якого можливо шляхом визнання незаконним та скасування Державного акта на право приватної власності про надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_1 та витребування її з чужого незаконного володіння, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.19,124 Конституції України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 18, 43, 49, 76-81, 82, 84, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Державний акт на право приватної власності на землю від 18.03.2003 серії ЧР № 054708 про надання у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_1 .

Витребувати від ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) земельну ділянку площею 0,1000 га, з кадастровим номером 7110800000:05:003:1111, розташовану по АДРЕСА_1 на користь Уманської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ) на користь прокуратури Черкаської області судові витрати в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп., солідарно.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому копія повного рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії повного рішення суду.

Суддя Валентина Леонідівна Гудзенко