Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження
Дата: 12 травня 2026 р.
Справа: №703/2779/26
Суддя: Ігнатенко Т. В.
Кримінальне провадження № 703/2779/26
1-кп/703/454/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
секретар судових засідань ОСОБА_2
розглянувши в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026255350000057 від 05 березня 2026 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.357 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 03 березня 2026 року о 08 годині 43 хвилини, перебуваючи в приміщенні магазину «Південний», використовуючи ключ від камери схову №10, який залишив у себе попередньо, умисно, таємно викрав із вказаної камери схову офіційні медичні документи, належні ОСОБА_4 , а саме: довідку військово-лікарської комісії №2025-1121-1153-1999-0 від 24 листопада 2025 року, направлення №49 від 03 лютого 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 03 лютого 2025 року, магнітно-резонансну томографію, виписку №1461, виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №2607, виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №40813, колоноскопію від 12 листопада 2025 року, езофагогастродуоденоскопія від 12 листопада 2025 року, виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №81879, консультаційний висновок спеціаліста від 05 лютого 2026 року, консультаційний висновок спеціаліста від 11 листопада 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 17 листопада 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 20 листопада 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 11 листопада 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 10 листопада 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 03 лютого 2025 року, аудіограму (тональна і мовна) №2848, магнітно-резонансну томографію поперекового відділу хребта від 12 березня 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 10 листопада 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 17 листопада 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 03 березня 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 04 листопада 2025 року, консультаційний висновок спеціаліста від 17 листопада 2025 року, довідку №1352/0139 від 24 серпня 2025 року, направлення на патологістологічне дослідження від 12 листопада 2025 року, які залишив у себе без визначеної мети, таким чином позбавив ОСОБА_4 права використати вказані документи на власний розсуд.
Дії ОСОБА_3 судом кваліфіковані як викрадення офіційних документів, за що передбачена кримінальна відповідальність за ч.1 ст.357 КК України.
Судом встановлено, що до обвинувального акту, який надісланий до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, додані:
- письмова заява ОСОБА_3 , складена у присутності захисника ОСОБА_5 , у якій обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, згоден із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні. З врахуванням визнання своєї провини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, просив призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду;
- письмова заява потерпілого ОСОБА_4 , в які він висловив згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_3 , повідомив про ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні;
- матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12026255350000057 від 05 березня 2026 року.
За результатами дослідження змісту відповідних заяв та матеріалів дізнання, у суду не виникло сумнівів, що зазначені заяви як обвинуваченого, так і потерпілого, є усвідомленими, відповідають їх внутрішній волі, а їх процесуальна позиція сформувалася без будь-якого стороннього неправомірного впливу на них, в зв`язку з чим суд вважає за можливе провести розгляд даного кримінального провадження в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового розгляду кримінального провадження за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Встановлені органом досудового розслідування обставини учасниками судового провадження не оспорюються та суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів, у зв`язку з чим визнає їх доведеними у повному обсязі, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами досудового розслідування.
Вищевказані фактичні обставини поза розумним сумнівом у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке сформульоване прокурором в обвинувальному акті, та дії обвинуваченого за ч.1 ст.357 КК України, на думку суду, кваліфіковані вірно.
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд приймає до уваги характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, який, відповідно до ст.12 КК України, є кримінальним проступком, обставини вчинення проступку, а саме те, що кримінальне правопорушення не потягло за собою тяжкі наслідки; відношення обвинуваченого до скоєного, який визнав свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні у повному обсязі; особу ОСОБА_3 , який за місцем проживання характеризується позитивно, раніше хоча і притягувався до кримінальної відповідальності, однак в ст.89 КК України, є таким, що не має судимості; висновок експерта №222 за результатами судово-психіатричної експертизи від 10 квітня 2026 року, відповідно до якого, на даний час ОСОБА_3 здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. На період інкримінованих йому дій ОСОБА_3 виявляв ознаки розладу особистості емоційно-нестійкого типу та розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів з синдромом залежності, з постійним вживанням. На період інкримінованих йому дій, ОСОБА_3 міг в повній мірі усвідомлювати характер своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_3 виявляє ознаки розладу особистості емоційно-нестійкого типу та розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів з синдромом залежності з постійним вживанням, що не позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 не потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру; враховує наявність обставини, що пом`якшують покарання, а саме – щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе при призначенні йому покарання у виді пробаційного нагляду, та вважає, що підстави для призначення більш м`якого чи більш суворого виду покарання судом не встановлені і саме таке покарання буде відповідати тяжкості кримінального правопорушення, не буде становити особистий надмірний тягар для особи та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
Крім того, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_3 вимог ст.69 КК України.
Цивільний позов у провадженні не заявлено.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався.
Процесуальні витрати у кримінальному провдаженні відсутні.
Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.100, 369-370, 373-374, 376, 381-382 КПК України, ст.4, 12, 65, 66, 67, ч.1 ст.357 КК України, -
УХВАЛИВ:
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Згідно ч.2 ст.59-1 КК України, покласти на засудженого до пробаційного нагляду ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.1 ст.49-2 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
- медичні документи на ім`я ОСОБА_4 залишити за належністю потерпілому ОСОБА_4 , звільнивши його від зобов`язань за зберігальною розпискою;
- DVD+R диск з відеозаписом камер зовнішнього відеоспостереження та камер спостереження торгівельної зали магазину «Південний», який розташований по вул. Євгена Саражі, 45, в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12026255350000057 від 05 березня 2026 року.
Копію даного вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, направити учасникам судового провадження.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення. Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його отримання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua