Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №554/6525/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 12.05.2026Справа № 554/6525/26

Провадження № 3/554/823/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«12» травня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого - судді Сметаніної А.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з УПП в Полтавській області (38751, Полтавська область, Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянки України, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП – НОМЕР_1

- за ч.1 ст. 184 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

12.04.2026 року, близько 00 години 50 хвилин, ОСОБА_1 , будучи матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за місцем свого проживання АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання батьківських обов`язків по вихованню своєї дитини, а саме не виховує дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, внаслідок чого її донька ОСОБА_3 , будучи ученицею 8-Б класу ліцею №33 Полтавської міської ради, який знаходиться за адресою: м.Полтава, вул. Героїв України, 20, за допомогою мобільного пристрою розмістила у соціальній мережі ТikTok відеозаписи, які містили образливий контент із використанням фотографій педагогічних працівників ліцею №33 ПМР та супроводжувалися піснями з нецензурною лексикою, внаслідок чого принизила їх честь і гідність, чим поуршила ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» та ст.150 Сімейного кодексу України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у скоєному правопорушенні визнала у повному обсязі, зазначила, що 11.04.2026 року її доньці написав у телеграм якийсь хлопець, назвався ОСОБА_4 та повідомив факти з її особистого життя, сказав, щоб вона виклала готовий відеоматеріал про вчителів у соціальній мережі ТikTok, створений ним. Він надав пароль від акаунту та почав пересилати інформацію на телеграм. На запитання доньки навіщо їй це робити, він почав їй погрожувати, казав, що її мати не дійде до роботи, а батько загине на війні. Донька злякалась та виклала готові відео, які він їй надіслав, на сторінку ТikTok. 13.04.2026 року цей хлопець написав доньці, що все добре, відео набирають переглядів і вона все робить вірно. Але йому було цього мало і він вирішив її шантажувати більше, попросив скинути свої оголені фотографії. Вона злякалася і з переляку видалила всю переписку з ним, заблокувавши його. В неї з донькою нормальні стосунки, з нею вона провела виховну бесіду щодо недопустимості такої поведінки. Донька вибачилась в школі перед всіма вчителями. Записала вказане вибачення на відео та викликала його в мережу. Просить суворо її не карати, обмежитись усним зауваженням, так як така ситуація сталась з нею вперше, вона ніколи не притягалась до адміністративної відповідальності, тим паче за ст. 184 КУпАП.

Суд, вислухавши пояснення правопорушниці, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до протоколу, дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За диспозицією ч. 1 ст. 184 КУпАП, адміністративним правопорушенням є ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 150 СК України визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Так, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Пленум Верховного Суду України у п.16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами: протоколом про адміністративне правопорушення; заявою про вчинення правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; характеристикою учениці 8-Б класу ліцею №33 ПМР ОСОБА_5 , скріншотами з соціальної мережі ТikTok; копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 , поясненнями правопорушниці, наданими в судовому засіданні.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладанні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Враховуючи особу винної, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності, повністю визнала свою провину, розкаялася у скоєному, висловила щирий жаль з приводу скоєного, тобто, дійсно відверте, а не уявне визнання своєї провини, що визнається судом обставинами, які пом`якшують її відповідальність, а також обставини вчинення самого правопорушення, повідомлені ОСОБА_20 в судовому засіданні, поведінку доньки після скоєного, яка публічно принесла вибачення вчителям, поведінку матері, яка провела виховну бесіду із донькою, тобто здійснила всі необхідні заходи задля недопущення повторення таких діянь, суд приходить до висновку, що ОСОБА_20 повністю усвідомила протиправність своєї поведінки та її наслідки і є всі підстави вважати, що вона не буде більш допускати такої поведінки, тому вважає можливим в даному випадку досягти виховних та попереджувальних заходів без застосування до неї заходів адміністративного впливу, обмежившись усним зауваженням.

Оскільки судом прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, тому з неї судовий збір не підлягає стягненню.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 9, 22, 23, 33, ч.1 ст. 184, ст. ст. 245, 251, 280, 283, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 184 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави впродовж 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА