Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №539/6921/25 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/6921/25

Провадження № 1-кп/539/155/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

Головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_6 – ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області кримінальне провадження, внесене 20 грудня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175570000592,

за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженки села Нижній Булатець Лубенського району Полтавської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, освіта професійно-технічна, не працює, на утриманні має сина – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не є інвалідом, не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (далі – КК України),-

УСТАНОВИВ:

І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ

19 грудня 2025 року о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 (далі – ОСОБА_5 або обвинувачена), перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Лубнигаз», що розташована по вулиці Вячеслава Чорновола (стара назва – Льва Толстого) у місті Лубни Полтавської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході конфлікту із неповнолітньою потерпілою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , умисно долонею лівої руки нанесла один удар в область губи справа, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді подряпини області верхньої губи справа, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи №383 від 22 грудня 2025 року за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.

ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за частиною першою статті 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.

ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 125 КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, пояснивши, що перебувала разом із чоловіком у вказаний в обвинувальному акті час та місці та почула від групи підлітків нецензурні висловлювання на свою адресу. Чоловік обвинуваченої зробив зауваження щодо такої поведінки, а обвинувачена – схопила потерпілу за обруч на голові та ударила долонею по губі. Щиро розкаюється та переконує, що такого більше не повториться. ОСОБА_5 у судовому засіданні також попросила вибачення за вчинене у законного представника потерпілої ОСОБА_6 – ОСОБА_7 .

Обвинувачена ОСОБА_5 вважає недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються.

Відповідно до частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) суд за пропозицією прокурора та за згодою учасників судового провадження, з`ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинувачена на вказане вище погодилася.

Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченої та дослідив дані, які характеризують його особу.

Прокурор у судовому засіданні підтримав обвинувачення, викладене стосовно ОСОБА_5 в обвинувальному акті, просив визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 125 КК України, під час призначення покарання врахувати щире каяття обвинуваченої та її активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення а також те, що обвинувачена попросила вибачення у законного представника потерпілої, призначити обвинуваченій ОСОБА_5 покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.

Законний представник потерпілої ОСОБА_6 – ОСОБА_7 у судовому засіданні погодилася із позицією прокурора, та просила суд призначити обвинуваченій ОСОБА_5 справедливе покарання з огляду на те, що вибачення обвинуваченої законний представник прийняла.

Таким чином, суд дійшов переконання про винуватість ОСОБА_5 у скоєнні пред`явленого їй кримінального правопорушення.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що кожен доказ, а саме: покази обвинуваченого про визнання вини, щире каяття, - є допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному, послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченій ОСОБА_5 .

Суд також дійшов висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб дійти висновку про визнання обвинуваченої ОСОБА_5 винною у вчиненні пред`явленого їй обвинувачення.

Суд вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення передбаченого частиною першою статті 125 КК України і обвинувачена винна у вчиненні цього правопорушення та підлягає покаранню за вчинене нею кримінальне правопорушення, оскільки відсутні будь-які підстави для закриття кримінального провадження чи звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.

Так, вина обвинуваченої ОСОБА_5 полягає в тому, що вона завдала потерпілій ОСОБА_6 умисне легке тілесне ушкодження, а тому суд такі його дії кваліфікує за частиною першою статті 125 КК України.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

Відповідно до змісту статей 50 та 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Вчинене кримінальне правопорушення за частиною першою статті 125 КК України відповідно до статті 12 КК України належить до кримінальних проступків.

До обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до листа Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 26 грудня 2025 року №07-46/4200 обвинувачена ОСОБА_5 на обліку в управлінні не перебуває та ніяких видів виплат державної соціальної допомоги не отримує.

На обліку в лікарів невропатолога та психіатра обвинувачена не перебуває, що підтверджується листом Комунального підприємства «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Полтавської області від 29 грудня 2025 року №3295/01-09.

Згідно з характеристикою з місця проживання обвинувачена вела розгульний спосіб життя, розпивала спиртні напої, кричала голосно, шуміла у під`їзді, не давала спокою сусідам, за що свекруха вигнала її з квартири.

На утриманні ОСОБА_5 перебуває малолітня дитина – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується відповідним Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , який відповідно до медичного висновку має групу під ОСОБА_9 вперше до 11 вересня 2039 року.

Беручи до уваги вищенаведене, зважаючи на пом`якшуючі покарання обставини – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, які у своїй сукупності дійсно істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, а також з урахуванням усіх викладених вище обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме: у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 (нуль) копійок.

На думку суду, саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нею нових злочинів, відповідатиме тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий тягар для обвинуваченого, відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства вимогам захисту основоположних прав особи».

V. ІНШІ РІШЕННЯ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕНІ ВИРОКУ

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

Стосовно обвинуваченої запобіжний захід не обирався та його не обирати.

Підстави для вирішення судом інших питань, передбачених статтею 368 КПК України, відсутні.

На підставі наведеного, керуючись статтями 50, 65, 67, 349, 368-371, 373-374, 394-395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 (нуль) копійок.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок може бути оскаржено, з урахуванням положень частини другої статті 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку видати негайно після його проголошення учасникам судового провадження.

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області ОСОБА_1