Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №382/2665/25 — Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2665/25

Провадження № 2/382/397/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

13 травня 2026 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

за участю секретаря Голованова В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яготин справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вак Ольги Володимирівни до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся з позовом до Яготинського районного суду Київської області до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, відповідно до вимог якого просив визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позов обгрунтовано тим, що 26 листопада 2025 року під час отримання листа з Яготинської державної нотаріальної контори позивачу стало відомо, що на його ім`я ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено заповіт.

Так, як вбачається, зі змісту листа позивачем було пропущено строк для прийняття спадщини, а тому позивачу було роз`яснено про право на визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається зі змісту заповіту від 17.11.2020 ОСОБА_3 заповідав ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,2301 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3225581800:02:001:0087.

З відомостей Публічної кадастрової карти вбачається, що дана земельна ділянка розташована на території Засупоївської сільської ради Київської області.

Отже, враховуючи те, що про існування заповіту ОСОБА_3 позивач не знав, оскільки не перебував у родинних відносинах з ОСОБА_3 та разом з ним не проживав, позивач вважає за необхідне звернутися до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом.

Факт не знання позивача про існування заповіту ОСОБА_1 унеможливили прийняття позивачем спадщини у встановлений законом строк.

До того ж, як вбачається з вищевикладеного, про існування заповіту позивач дізнався від Яготинської державної нотаріальної контори.

Відтак, позивач вважає, що причини пропуску ним строку прийняття спадщини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, є поважними та такими, що дають право на підставі ст. 1272 Цивільного кодексу України просити суд визначити додатковий строк на її прийняття.

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 29.12.2025 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання в порядку загального провадження. Зобов`язано нотаріуса Яготинської районної державної нотаріальної контори Сушко Л.М. надати до суду належним чином засвідчену копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 28.01.2026 року закрито підготовче провадження, справу призначено по суті.

В судове засідання представник позивача направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату проведення судових засідань повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання та відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України є повідомленим належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі зазначеного, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1ст.81 ЦПК України).

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідност.1269 ЦК України.

При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Судом встановлено, що 26 листопада 2025 року під час отримання листа з Яготинської державної нотаріальної контори позивачу стало відомо, що на його ім`я ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено заповіт на його ім`я. Як вбачається зі змісту заповіту від 17.11.2020 ОСОБА_3 заповідав ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,2301 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3225581800:02:001:0087. З відомостей Публічної кадастрової карти вбачається, що дана земельна ділянка розташована на території Засупоївської сільської ради Київської області. Отже, враховуючи те, що про існування заповіту ОСОБА_3 позивач не знав, оскільки не перебував у родинних відносинах з ОСОБА_3 та разом з ним не проживав (а.с.9-14).

Згідно копії спадкової справи №33/2025 до майна померлого ОСОБА_3 , вбачається, що з заявою про прийняття спадщини до Яготинської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_2 на 1/3 частину будинку з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно заповіту посвідченого приватним нотаріусом Баришівського районного нотаріального округу Київської області Поздняковою Н.М. 17.11.2020 року вбачається, що ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку площею 2,2301 га., кадастровий номер 3225581800:02:001:0087 призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповів ОСОБА_1 . (а.с.38-94)

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 1.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції (далі - Порядок) передбачено, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Позивач мотивує не подання заяви про прийняття спадщини вчасно, оскільки не знав про наявність заповіту на його користь, та в листопаді 2025 року позивач зазначає, що отримав листа з Яготинської державної нотаріальної контори та позивачу стало відомо, що на його ім`я ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено заповіт на його ім`я. ОСОБА_1 про існування заповіту не знав, оскільки не перебував у родинних відносинах з ОСОБА_3 та разом з ним не проживав, тому вчасно не подав заяву до нот аріальної контори про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини з поважних причин, суд відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України може визначити додатковий строк для її подання.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Враховуючи викладене, є підстави стверджувати, що від прийняття спадщини позивач свідомо не відмовлявся.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.

Керуючись ст.ст. 79-81, 83, 89, 263-265, 267 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Вак Ольги Володимирівни до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 30 днів з дня отримання його копії. Учасник справи якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 13 травня 2026 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О. А.