Суд: Макарівський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 29 квітня 2026 р.
Справа: №370/774/26
Суддя: Білоцька Л. В.
МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" квітня 2026 р. Справа № 370/774/26
Провадження № 3/370/243/26
Суддя Макарівського районного суду Київської області Білоцька Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Фастівського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД 1 № 681255 від 27.02.2026 року, цього ж дня о 19 год. 25 хв. с.Ясногородка вул. Київська 1А ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, пройти освідування приладом Драгер у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.10є ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 681256 від 27.02.2026 цього ж дня о 19 год. 25 хв. с.Ясногородка вул. Київська 1А ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, залишив місце пригоди, після того як все відбулося.
Згідно ч. 2 ст. 36 КпАП України, якщо особа скоїла декілька адміністративних правопорушень, справи за якими одночасно розглядає один і той самий орган (посадова особа), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більше серйозніше порушення з числа скоєних.
За викладених обставин вважаю необхідним поєднати в одне провадження 2 справи про адміністративні правопорушення № 370/774/26 та № 370/776/26 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП та присвоїти їм один реєстраційний номер - 370/774/26.
В судовому засідання ОСОБА_1 висловив заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, просив закрити справи про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування заперечень ОСОБА_1 вказав, що в с.Ясногородка на заправці інший учасник ДТП навмисно вдарив його автомобіль, після чого навіть не зупинився та поїхав, після чого він викликав працівників поліції та самостійно його наздогнав.
Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, керуюся наступним.
За диспозицією ч. 4 ст.130 КУпАП відповідальність осіб, що керують транспортними засобами, настає за Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Вимогами п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху України визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, окрім іншого, полягає у вживанні водієм транспортного засобу після ДТП за його участі алкогольних напоїв, до проведення уповноваженою особою огляду з метою встановлення стану сп`яніння, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
При цьому, для підтвердження або спростування тієї обставини, що водій після ДТП вживав алкогольні напої, водій повинен виконати вимоги поліцейського, передбачені п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Lexus д.н.з. НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, пройти освідування приладом Драгер у встановленому законом порядку відмовився.
Суд зауважує, що об`єктивна сторона, не відповідає, кваліфікації за ч. 4 ст. 130 КУпАП, в протоколі відсутня кваліфікуюча ознака, така як вживання алкогольних напоїв до проведення огляду.
При цьому, працівником поліції зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху України, який передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у результаті огляду, проведеного поліцейським виявлені ознаки алкогольного сп`яніння огляд проводився за допомогою приладу драгер, результат огляду – відмова від проходження
Також, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП до протоколу було долучено диск з відеозаписом.
Суд зауважує, що при дослідженні в судовому засіданні відеозаписів з нагрудної камери поліцейського, що міститься на 2 дисках. Диск 1 містить 10 відеофайлів. На першому зафільмовано розмову працівників поліції з працівниками АЗС та телефонна розмова із заявником, який повідомив, що перебуває в с.Осикове. Друге відео: спілкування працівників поліції з водієм іншого автомобіля ОСОБА_2 , відібрання у вказаного водія пояснень. Третє відео: продовження відібрання пояснень у водія ОСОБА_2 . Четверте відео: продовження відібрання пояснень у водія ОСОБА_2 та пояснення водія ОСОБА_1 . З розмови останнього неможливо достовірно встановити, що працівникам поліції він повідомив про те, що після ДТП він вживав алкогольні напої та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився на місці та в медичному закладі. П`яте відео: працівники поліції повертаються на АЗС. Шосте та сьоме відео: працівники поліції перебувають на АЗС, відбирають пояснення у працівників АЗС. Восьме, дев`яте, десяте відео: складають адмінматеріали. Диск 2 не містить файлів.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінка доказів відповідно до ст. 252 КУпАП повинна ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім та вірогідним доказом на підтвердження вини особи в скоєні вказаного адміністративного правопорушення, зважаючи на ті обставини, що особа яка притягається до адміністративної відповідальності не визнає своєї вини, а будь-які інші докази відсутні.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може гуртуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи вищезазначені обставини, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, при обставинах, викладених у протоколі, вина у вчиненні адміністративного правопорушення, ч. 4 ст. 130 КУпАП не доведена, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи тлумачиться на його користь.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, встановлені під час розгляду справи обставини, а також те, що згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд вважає, що провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вирішуючи питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, керуюся наступним.
Стаття 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.
Пункт 2.10. а) Правил дорожнього руху передбачає, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Суд зауважує, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.
В даному випадку водій поїхав з місця події за відсутності умислу у вчиненні правопорушення, тобто відсутня суб`єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
На підставі викладеного, провадження в справі в цій частині слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у разі закриття провадження у справі не стягується.
На підставі викладеного та керуючись ст. 247, 221, 283, 284 КУпАП, суддя -
постановив:
Поєднати в одне провадження 2 справи про адміністративні правопорушення № 370/774/26 та № 370/776/26 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП та присвоїти їм один реєстраційний номер - 370/774/26.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю у його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 та ч. 4 ст. 130 КУпАП - на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її ухвалення через Макарівський районний суд Київської області.
Постанова набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження, якщо вона не була оскаржена. В інакшому разі після її перегляду Апеляційним судом.
Суддя Л.В. Білоцька
Оригінал: reyestr.court.gov.ua