Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №369/1197/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1197/26

Провадження № 1-кп/369/1494/26

В И Р О К

іменем України

13.05.26 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань N12025111450000530 від 09.12.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Києва, який має середню спеціальну освіту, одруженого, офіційно не працюючого, інвалідності не маючого, не депутата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 К України

УСТАНОВИВ:

07.12.2025 близько 21 год. 30 хв., тобто в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 , керуючи вантажним транспортним засобом марки «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись повз об`єкт незавершеного будівництва, який розташований на земельній ділянці за кадастровим номером: 3222410300:02:005:0059, неподалік домоволодіння, що за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Боярка, вул. Хрещатик, 168, де на відкритій ділянці місцевості, поруч з будівельним вагончиком, помітив генератор марки «FOGO», бензиновий генератор марки «Vitals», та два акумулятори марки «Lemberg». Після чого, у ОСОБА_4 виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення вказаного вище майна, корисливий мотив та мета незаконного збагачення.

В подальшому, 07.12.2025 близько 21 год. 35 хв. ОСОБА_4 зупинив керуючий ним транспортний засіб, вийшов з салону автомобіля, та реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав, належні ОСОБА_5 , зазначені вище генератор марки «FOGO» F400lis, 3.0 kW S/N A2307131015, вартістю 38 703,00 грн.; бензиновий генератор марки Vitals моделі ERS 5.06 Generator, вартістю 32 278,00 грн.; та два акумулятори марки Lemberg quantum quality 225 Ah, 1500A, 12V, вартістю 6 737,86 грн. за одиницю, на загальну суму 84 456,72 грн., які погрузив до кузова вантажного транспортного засобу марки «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та з місця вчинення злочину зник у невідомому напрямку. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на зазначену вище суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв злочин передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, дав показання, які фактично відповідають вищезазначеним обставинам. Пояснив, що 07.12.2025 близько 21 год. 30 хв., керуючи автомобілем «ТАТА», який взяв у свого друга, в м. Боярка по вул. Хрещатик, зупинився на відкритій ділянці місцевості, де неподалік дороги, на земельній ділянці виявив чуже майно, а саме: два генератора та два акумулятори, які погрузив до автомобіля та викрав. На наступний день був викритий та повернув викрадене. У скоєному щиро розраявся.

Суд переконався в тому, що обвинувачений вірно розуміє суть обставин справи. В суду не виникло сумнівів в добровільності та істинності його позиції. Після роз`яснення порядку та об`єму права на оскарження фактичних обставин справи, вислухавши думку учасників процесу, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються та визначити об`єм дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалами справи що стосуються особи обвинуваченого. Інші докази в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України судом не досліджувалися.

Суд прийшов до переконання, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного, обставини які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 єщире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлено.

Положеннями ст. 50 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

З врахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного, особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який являється особою раніше не судимою, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, також враховуючи повне визнання вини у скоєному, щире розкаяння, обставини скоєного кримінального правопорушення, його відношення до скоєного, суд вважає за можливим призначити покарання обвинуваченому в рамках санкції ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України із застосуванням положень ст. 75 КК України не пов`язане з позбавленням волі.

Суд вважає, що призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нею нових кримінальних правопорушень. Більш суворе покарання з числа передбачених за скоєні кримінальні правопорушення, призначаються лиш у випадку, якщо менш суворе покарання буде недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Підстав для його обрання суд не вбачає.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на два роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76, КК України зобов`язати ОСОБА_4 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази:

бензиновий генератор марки «Vitals», та два акумулятори марки «Lemberg» - залишити у володінні потерпілого;

транспортний засіб марки «ТАТА», реєстраційний номер НОМЕР_1 – залишити у володінні власника чи законного володільця;

DVD-R диск – залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники процесу мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_6