Рішення від 19 квітня 2026 р. у справі №361/1078/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1078/26

Провадження № 2/361/464/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 р. м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2026 року позивач звернувся до відповідача із позовом про розірвання шлюбу.

Свій позов обґрунтовував тим, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі зареєстрованому 05 вересня 2019 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 701.

Від спільного шлюбу мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя сторін не склалось, у зв`язку з різними поглядами на життя, відсутність спільних інтересів, взаєморозуміння та байдужість до проблем кожного з подружжя. Спільне господарство між ними не ведеться більше пів року, шлюбі існує формально. Збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача.

13 лютого 2026 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Ведмідь Н.В. прийнято цивільну справу до свого провадження, призначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з`явились, представник позивача подала до суду заяву, в якій позов підтримала та просила задовольнити, розгляд справи проводити у їх відсутність.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою, у судове засідання не з`явилась, подала клопотання, в якому позов визнала, проти його задоволення не заперечувала, просила судове засідання проводити у її відсутність.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебувають у шлюбі зареєстрованому 05 вересня 2019 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 701, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Від спільного шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , виданим Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 1168 (а.с. 14).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Так, відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч. 5 ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Водночас, положеннями ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням прав дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 104, ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За положеннями ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Також, у п.п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” № 11 від 21.12.2007 року роз`яснено, що проголошена Конституцією Україниохорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитина-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. У рішенні суду у справі про розірвання шлюбу, зокрема, має бути зазначено дата й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім`ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.

Таким чином, виходячи з аналізу вище наведених положень законодавства, шлюб має добровільний характер, ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання.

При цьому, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвати шлюбу.

Отже, встановивши не бажання позивача продовжувати шлюбні стосунки та відсутність будь-яких переконливих доказів того, що сторони вчиняють дії, направлені на збереження сім`ї, суд дійшов висновку про те, що подальше збереження шлюбу без взаємної згоди є неможливим та буде суперечити інтересам сторін.

Враховуючи вищевикладене та враховуючи ті обставини, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач цьому не заперечувала, подавши також заяву про визнання позову, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а шлюб між позивачем та відповідачем розірванню, оскільки подальше збереження шлюбу без взаємної згоди – є неможливим.

З огляду на те, що позивачем заявлено клопотання про незастосування до відповідача обов`язку зі сплати судового збору, суд не вбачає підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат у цій частині.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 244, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 05.09.2019 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис №701.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцепроживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцепроживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Ведмідь Н.В.