Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №295/7859/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7859/26

Категорія 58

1-кп/295/985/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

секретаря судового

засідання ОСОБА_2

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12026060600000356 від 25.03.2026 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Стара Олександрівка, Пулинського району, Житомирської області, неодруженого, немаючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, прцюючого стропальником ТОВ "Оберт Бетон Україна", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-

за 155 ч.1 КК України, -

з участю:

прокурора ОСОБА_4

законного представника ОСОБА_5

потерпілої

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_6

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , використовуючи соціальну мережу «Telegram», 01.03.2026 познайомився з неповнолітньою ОСОБА_7 та у подальшому запропонував останній проживати разом із ним за адресою: АДРЕСА_2 , на що вона погодилась.

У подальшому, у невстановлений слідством дату та час, однак не пізніше 03.03.2026, у ОСОБА_3 , якому було достовірно відомо про неповнолітній вік ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, направлений на вчинення дій сексуального характеру, пов?язаних із вагінальним проникненням в тіло останньої, з використанням геніталій.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного із ОСОБА_7 проживання, 03.03.2026, близько 22 години 00 хвилин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, протиправно, з мотивів задоволення статевої пристрасті, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 є особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, запропонував останній вступити із ним у статеві зносини, на що потерпіла погодилась.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , цього ж дня, у вказаний час, місці та за вказаних обставин, перебуваючи із ОСОБА_7 на ліжку в кімнаті вищезазначеної квартири, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло останньої, з використанням геніталій.

Крім того, 13.03.2026 у ОСОБА_3 , якому було достовірно відомо про неповнолітній вік ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, направлений на повторне вчинення дій сексуального характеру, пов?язаних із вагінальним проникненням в тіло останньої, з використанням геніталій.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного із ОСОБА_7 проживання, 13.03.2026, близько 19 години 00 хвилин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, протиправно, з мотивів задоволення статевої пристрасті, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 є особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, запропонував останній вступити із ним у статеві зносини, на що потерпіла погодилась.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , цього ж дня, у вказаний час, місці та за вказаних обставин, перебуваючи із ОСОБА_7 на ліжку в кімнаті вищезазначеної квартири, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло останньої, з використанням геніталій.

Крім того, 17.03.2026 у ОСОБА_3 , якому було достовірно відомо про неповнолітній вік ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, направлений на повторне вчинення дій сексуального характеру, пов?язаних із вагінальним проникненням в тіло останньої, з використанням геніталій.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного із ОСОБА_7 проживання, 17.03.2026, близько 11 години 30 хвилин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, протиправно, з мотивів задоволення статевої пристрасті, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 є особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, запропонував останній вступити із ним у статеві зносини, на що потерпіла погодилась.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , цього ж дня, у вказаний час, місці та за вказаних обставин, перебуваючи із ОСОБА_7 на ліжку в кімнаті вищезазначеної квартири, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло останньої, з використанням геніталій.

Крім того, 20.03.2026 у ОСОБА_3 , якому було достовірно відомо про неповнолітній вік ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, направлений на повторне вчинення дій сексуального характеру, пов?язаних із вагінальним проникненням в тіло останньої, з використанням геніталій.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем спільного із ОСОБА_7 проживання, 20.03.2026, близько 22 години 00 хвилин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, протиправно, з мотивів задоволення статевої пристрасті, достовірно знаючи, що ОСОБА_7 є особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, запропонував останній вступити із ним у статеві зносини, на що потерпіла погодилась.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 , цього ж дня, у вказаний час, місці та за вказаних обставин, перебуваючи із ОСОБА_7 на ліжку в кімнаті вищезазначеної квартири, вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло останньої, з використанням геніталій.

Умисні дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ст. 155 ч.1 КК України, що виразились у вчиненні дій сексуального характеру, пов`язаного із вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій.

30.04.2026 прокурор Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 , з участю захисника ОСОБА_6 , за письмовою згодою потерпілої ОСОБА_7 , законного представника потерпілої ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_3 беззастережно визнав свою вину у визначеному діянні, виявив щире каяття та активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення повторно. Крім того, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ст. 155 ч.1 КК України у виді 3-х років обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, тривалість якого визначає суд та покладенням обов`язків, визначених ст. 76 КК України, перелік яких встановлює суд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, підтримав угоду, укладену між ним та прокурором про визнання винуватості.

Захисник в судовому засіданні угоду, укладену між прокурором та його підзахисним підтримав, просить її затвердити.

Законний представник потерпілого підтвердила про надання потерпілою добровільної згоди на укладення угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Потерпіла ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилась, повідомлена про час та місце судового розгляду. Суд, за погодженням з учасниками судового провадження, розглядає справу у відсутність потерпілої.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що укладена угода про визнання винуватості відповідає нормам КПК та може бути затверджена судом. Зазначив, що крім обов`язків, визначених ст. 76 КК України просить покласти обов`язком про обмеження спілкування обвинуваченого з потерпілою.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право, зокрема затвердити угоду.

Відповідно до вимог ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до вимог ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди у кримінальному провадженні, у яких беруть участь потерпілий, не допускається, крім випадків надання потерпілим письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Так суду надано письмову згоду потерпілої ОСОБА_7 її законного представника ОСОБА_5 на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні. При цьому, потерпіла та її законний представник зазначили, що надання письмової згоди є добровільним, усвідомленим кроком та не є наслідком вчинення будь-яких протиправних дій щодо неї.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 155 ч.1 КК України, який згідно ч.4 ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє права визначені п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, що передбачені в угоді.

Також судом з`ясовано, що потерпіла ОСОБА_7 , її законний представник цілком розуміють наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

Суд приходить до висновку, що дана угода відповідає вимогам КПК України та може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконанням обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, встановлено фактичні підстави для визнання винуватості.

Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.

Арешт на майно не накладався.

У зв`язку з відсутністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підлягає скасуванню запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду від 30.04.2026 між прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 155 ч.1 КК України і призначити йому покарання за цим законом у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації; дотримуватися встановлених судом вимог щодо обмеження спілкування з потерпілою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби - скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, захиснику, законному представнику потерпілої та прокурору.

Суддя ОСОБА_1