Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №161/2071/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2071/26

Провадження № 3/161/1111/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Плахтій І.Б., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , її захисника – Третяк М.О., іншого учасника пригоди - ОСОБА_2 , його представника – Редька О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 122 та ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 та ст. 124 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №573317 від 23 січня 2026 року вбачається, що 23 січня 2026 року о 05:40 год у с. Усичі Луцького р-ну (дорога 70 км +400 м) ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки, стан транспортного засобу, внаслідок чого здійснила з`їзд з проїзної частини та зіткнення з сніговим горбом, чим порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №573304 від 23 січня 2026 року вбачається, що 23 січня 2026 року о 05:40 год у с. Усичі Луцького р-ну (дорога 69 км +450 м) ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1 , створила своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, а саме під час заносу свого автомобіля виїхала на зустрічну смугу, чим змусила транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_2 , з причіпом, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , різко змінити напрямок руху, після чого останній здійснив наїзд на металевий вуличний ліхтар. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 5 ст. 122 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнала та пояснила, що 23 січня 2026 року о 05:40 год рухалась транспортним засобом з Луцька в Устилуг з метою виїзної торгівлі. Під час руху на похилому повороті, за умов ожеледиці її транспортний засіб почало заносити. У свою чергу, вона вживала всіх можливих заходів для недопущення дорожньо-транспортної пригоди, зокрема зменшила швидкість руху, намагалась вирівняти транспортний засіб та, щоб уникнути зіткнення з іншими учасниками дорожнього руху, здійснила з?їзд у кювет на своїй смузі руху. Зазначила, що рухалась зі швидкістю близько 50-60 км/год, не виїжджала на смугу зустрічного руху, а лише, за її словами, можливо було незначне зміщення задньої частини автомобіля внаслідок заносу. Наголосила, що дорожня розмітка на вказаній ділянці відсутня. Після зупинки до неї підійшов чоловік, який повідомив, що внаслідок її дій він був змушений змінити напрямок руху та допустив зіткнення з перешкодою. При цьому, зазначила, що вважала можливим для водія іншого транспортного засобу уникнути зіткнення, оскільки, за її словами, той перебував на достатній відстані. Також, пояснила, що погодилась на виклик працівників поліції, які прибули на місце події через певний час, коли вже розвиднілось. Зазначила, що перебувала у схвильованому стані, у зв`язку з чим у первинних поясненнях могла неточно викласти обставини події. Також, вказала, що постанова суду щодо іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди була винесена без її участі, про час та місце розгляду справи її не повідомляли. Вона місяць була після операції. Внаслідок ДТП, її автомобілю також задано механічних пошкоджень. Вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася виключно внаслідок складних погодних умов (ожеледиці), а тому своєї вини у вчиненні правопорушень не визнає.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Третяк М.О. у судовому засіданні заперечувала щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та зазначила, що її підзахисна вжила всіх можливих заходів для запобігання дорожньо-транспортній пригоді. Зокрема, вказала, що відстань між її транспортним засобом та транспортним засобом іншого учасника дорожнього руху становила близько 400 метрів, що, на її думку, надавало останньому об?єктивну можливість своєчасно зреагувати на зміну дорожньої обстановки та уникнути зіткнення, однак таких заходів вжито не було. Також, захисник наголосила на відсутності вини у діях ОСОБА_1 , оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок несприятливих погодніх умов, а саме ожеледиці, що підтверджується відповідною довідкою. Також, пояснила, що його підзахисна на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди не перебувала у хворобливому стані, який би перешкоджав керуванню транспортним засобом. Разом з тим, зазначила, що після події вона перебувала у стані сильного емоційного хвилювання (стресу) та надавала пояснення працівникам поліції саме у такому стані. У зв`язку з викладеним просила закрити провадження у справі у зв?язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що рухався з м. Володимир в напрямку м. Луцька на евакуаторі, який, за його словами, має значну масу (близько 7 тонн). Під час руху на ділянці дороги з поворотом він помітив транспортний засіб ОСОБА_1 , який, зі слів останнього, перебував повністю на його смузі руху на відстані близько 50 метрів. Зазначив, що з урахуванням ваги транспортного засобу та дорожніх умов не мав об?єктивної можливості здійснити екстрене гальмування, оскільки його транспортний засіб міг би перекинутись. З метою уникнення зіткнення він почав змінювати напрямок руху праворуч, частково виїхавши на узбіччя. Однак, на куті повороту знаходилась перешкода (стовп), яку об?їхати не вдалось, внаслідок чого допустив зіткнення з нею. У результаті дорожньо-транспортної пригоди лафету (причіпу) та автомобілю, який був на ньому були заподіяні механічні ушкодження.

Представник іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 – адвокат Редько О.В. у судовому засіданні заперечив щодо доводів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та зазначив, що саме її дії призвели до виникнення аварійної ситуації. Зокрема, вказав, що остання не врахувала дорожню обстановку та стан дорожнього покриття, не обрала безпечної швидкості руху та змінила напрямок руху, внаслідок чого водій іншого транспортного засобу був змушений змінити напрямок руху з метою уникнення зіткнення, однак допустив наїзд на перешкоду (стовп), у результаті чого транспортний засіб зазнав пошкоджень. Зазначив, що посилання на ожеледицю є безпідставними, оскільки саме на водія покладається обов?язок враховувати погодні умови та відповідно обирати безпечну швидкість руху. Крім того, вказав, що особа не повинна була керувати транспортним засобом у хворобливому стані. Додатково зазначив, що подія відбулась в межах дії знаку: Крутий поворот.

Допитаний в якості свідка поліцейський ОСОБА_3 суду пояснив, що ОСОБА_1 рухалась з м. Луцьк у напрямку м. Устилуг та, за його словами, створила аварійну дорожню обстановку для іншого учасника пригоди. На момент прибуття на місце події один автомобіль перебував у снігу, інший - поблизу опори з іншої сторони. Між автомобілями була відстань 150-200 метрів. Подія мала місце в темну пору доби під ранок. Обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлювалися зі слів водіїв. Які саме дорожні знаки були на відповідній ділянці дороги, йому невідомо. З його слів, водій ОСОБА_1 рухалась автомобілем з повороту, ОСОБА_2 їхав їй назустріч прямо. Пошкодження транспортних засобів фіксувалися зі слів водіїв та візуального огляду. У схемі місця події у даній справі іншого автомобіля не відображено.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, іншого учасника пригоди, його представника, поліцейського, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122 та ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується наступними доказами, дослідженими судом, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №573317 від 23 січня 2026 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №573304 від 23 січня 2026 року; схемою місця ДТП; довідкою УПП у Волинській області від 26 січня 2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 23 січня 2026 року; рапортом від 23 січня 2026 року.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені судом докази, які надані органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, у суду не має.

Так, у своїх письмових поясненнях від 23 січня 2026 року ОСОБА_1 зазначила, що на повороті через слизьку дорогу її транспортний засіб занесло на смугу зустрічного руху. Вона намагалась вирівняти руль, щоб втриматись на дорозі, однак з?їхала в кювет. Автомобіль отримав механічні пошкодження. Подія мала місце близько 05:40 год. Під час руху назустріч рухався інший водій, який почав здійснювати і боком зачепив металеву опору, чим пошкодив бокову сторону причепа. Зіткнень автомобілів не було.

Суд враховує, що такі первинні пояснення особи, надані одразу після події, є більш достовірними, ніж позиція, висловлена в подальшому під час судового розгляду, яка може бути спрямована на уникнення від притягнення до відповідальності.

Разом з тим, доводи ОСОБА_1 та її захисника про відсутність вини у зв?язку з ожеледицею суд відхиляє, оскільки саме за таких умов водій зобов?язаний проявляти підвищену обережність та обирати таку швидкість руху, яка забезпечує безпечне керування транспортним засобом.

Показання іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди є послідовними та узгоджуються з матеріалами справи, з яких вбачається, що дії ОСОБА_1 створили перешкоду для руху, що змусило іншого водія змінити напрямок руху.

Крім того, суд бере до уваги, що стосовно ОСОБА_2 23 січня 2026 року працівниками поліції було складено протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №573292 відповідно до якого 23 січня 2026 року о 05 год. 40 хв. в с. Усичі,, дорога 70 км+250, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки Mercedes -Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_2 з причепом Besttrailers, д.н.з. НОМЕР_4 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміну та уникаючи зіткнення з т.з. Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з металевим вуличним ліхтарем. В результаті зіткнення причіп та вантаж отримали механічні пошкодження. Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ст.124 КУпАП.

За наслідками розгляду вищевказаного протоколу, Луцьким міськрайонним судом Волинської області винесено постанову від 12 лютого 2026 року (справа №161/2063/26), згідно з якою провадження по справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що між діями ОСОБА_1 та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів і майна наявний причинний зв`язок.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 5 ст. 122 та ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 122 та ст. 124 КУпАП, 23 січня 2026 року.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Оскільки, на час розгляду справи, строки встановлені ст. 38 КУпАП закінчилися, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 ч. 5 ст. 122 та ст. 124 КУпАП підлягає закриттю.

Таким чином, ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122 та ст. 124 КУпАП, однак провадження в справі слід закрити в зв`язку із закінченням передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративного стягнення.

На підставі ст.ст. 122, 124 КУпАП, керуючись ст.ст. 38, 247, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 122 та ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ст. ч. 5 ст. 122 та ст. 124 КУпАП закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області І.Б. Плахтій