Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №212/7197/25 — Харківський районний суд Харківської області

13.05.2026

Справа № 212/7197/25

Провадження по справі № 2/635/2251/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Березовської І.В.,

секретар судового засідання – Гончарова К.Д.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»,

представники позивача – Ґедзь Ольга Віталіївна, ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до ОСОБА_2 , яким просить стягнути з останньої суму заборгованості за Договором позики №3997487 від 26 грудня 2020 року у розмірі 13502,00 гривень, з яких 4000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу, 9502,00 гривень – сума заборгованості за відсотками, а також понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 3500,00 гривень.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено договір позики №3997487 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 4000,00 гривень, строк позики – 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1.99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 2qE3HWmnWA, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу – ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою Позикодавцем, відповідач ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , з якою укладено договір №3997487 від 26 грудня 2020 року, ідентифікована Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора). Одноразовий ідентифікатор: 2qE3HWmnWA. Час відправки ідентифікатора позичальнику: 26 грудня 2020 року 23:18:45. Електронна пошта, на яку направлено ідентифікатор: reginanadezdina01@gmail.com.

Того ж дня, позикодавець на виконання пункту 1 Договору позики № 3997487 від 26 грудня 2020 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4000,00 гривень шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ФК Фінекспрес», яка діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку позикодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище, підтверджується електронною платіжною інструкцією № 680а8003-24d1-497b-8610-91c61a45a5cd від 26 грудня 2020 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Згідно із пунктом 6.5. Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Отже, у договорі позики встановлено строк позики 30 днів, однак у самому договорі позики наявні умови щодо пролонгації або автопролонгації строку користування позикою. Умовами, які передбачені у Правилах, строк пролонгації обмежено 90 календарними днями.

Отже, укладаючи договір позики, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним поза межами строку кредитування.

Враховуючи викладені вище умови Договору позики №3997487 від 26 грудня 2020 року, та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором позики, які складають 50,00 гривень, заборгованість останнього за договором позики складає 13502,00 гривень, зокрема: 4000,00 гривень – сума заборгованості за основною сумою боргу; 9502,00 гривень – сума заборгованості за відсотками.

Отже, відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу за договором позики, заборгованості за процентами – не виконала ні перед позикодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором – ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором позики №3997487 на підставі договору факторингу.

21 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35017877) уклали договір факторингу № 2106, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 3997487 від 26 грудня 2020 року.

03 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346) уклали договір факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором позики № 3997487 від 26 грудня 2020 року.

Так, згідно з пунктом 5.2. зазначеного вище договору факторингу встановлено, що перехід від клієнта до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованості та набуває відповідних прав вимог. Підписані сторонами акти прийому-передачі Реєстру заборгованостей підтверджують факт переходу від клієнта до позивача/фактора відповідних прав вимоги та є невід`ємними частинами цього договору.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 03 квітня 2023 року до договору факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 13752,80 гривень, з яких: 4000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 9752,80 гривень – сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 08 вересня 2025 року вказану цивільну справу передано на розгляд Харківського районного суду Харківської області за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2025 року, зазначена справа передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Березовської І.В.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 листопада 2025 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 січня 2026 року клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» - Гедзь О.В. про витребування доказів – задоволено. Витребувано з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г) інформацію щодо належності ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; інформацію про рух коштів (виписку) по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) за період з 26 грудня 2020 року по 29 грудня 2020 року.

На виконання ухвали судом 27 квітня 2026 року за вх. №17050 одержано від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» інформацію, в якій зазначено, що банківська картка № НОМЕР_2 була випущена на ім`я ОСОБА_2 , та виписку про рух грошових коштів по зазначеній банківській картці за період з 26 грудня 2020 року по 29 грудня 2020 року.

Представники позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Ткаченко Ю.О. та Гедзь О.В. у судове засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача - ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила.

Відповідач відзиву на позов не надала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання відповідача, яка не повідомила про причини неявки та не подала відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою позивача вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

26 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 було укладено договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку) № 3997487.

Відповідно до пункту 2 Договору, сума позики 4000,00 гривень, строк позики (строк договору) 30 днів, фіксована базова процентна ставка становить 1,99% в день, договір підписаний ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 2qE3HWmnWA.

Згідно із пунктом 1 Договору позики, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджений умовами договору строк (надалі «строк позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Згідно із підпунктом 4.1. пункту 4 Договору позики, підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що вона ознайомилася на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачено статтею 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до підпункту 4.2. даного договору, позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена у правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі.

Положеннями пункту 5 Договору передбачено, що договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно - телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно із пунктом 6.5. Правил, у редакції, що діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», перебувають у загальному доступі та опубліковані на сайті www.mycredit.ua.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджує, що клієнт ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладений договір № 3997487 від 26 грудня 2020 року ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Акцепт договору позичальником: одноразовий ідентифікатор – 2qE3HWmnWA, час відправки ідентифікатора позичальнику – 26 грудня 2020 року 23:18:45, електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор reginanadezdina01@gmail.com.

Відповідно до платіжної інструкції/операція № 680а8003-24d1-497b-8610-91c61a45a5cd від 26 грудня 2020 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на рахунок № НОМЕР_2 , отримувача не зазначено, перераховано кошти у сумі 4000,00 гривень.

Довідкою №КД-000026304/ТНПП від 05 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу платіжної операції Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код за ЄДРПОУ 39861924) відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між Компанією та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції:

1)Дата 26 грудня 2020 року;

2)Номер платежу 680а8003-24d1-497b-8610-91c61a45a5cd;

3)Сума 4000,00 гривень;

4)Отримувач Надєждіна Регіна – ЕПЗ номер НОМЕР_2 .

Також, переказ коштів на банківську карту відповідача, підтверджується отриманою на виконання ухвали судом 27 квітня 2026 року за вх. №17050 від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» інформацією відповідно до якої на ім`я ОСОБА_2 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 та випискою про рух грошових коштів по банківській картці № НОМЕР_2 , відкритої в Акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_2 , за період з 26 грудня 2020 року по 29 грудня 2020 року, відповідно до якої на вказану карту було зараховано грошові кошти у розмірі 4000,00 гривень (деталі операції: Visa Direct/FUIB MoneyTransfer).

21 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» («Клієнт») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» («Фактор») укладено договір факторингу № 2106, за цим договором фактор передає грошові кошти, що дорівнюють ціні продажу, в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає факторові права вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі заборгованостей, в розмірі портфеля заборгованості. Сторони погодили, що до фактора переходять всі права грошової вимоги, які належали клієнту за кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21 червня 2021 року до Договору факторингу № 2106, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 у сумі 13752,80 гривень (№8990).

03 квітня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» («Клієнт») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» («Фактор») укладений договір факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_2 за договором позики №3997487 від 26 грудня 2020 року.

Відповідно до Реєстру заборгованості до договору факторингу № 030423-ФК від 03 квітня 2023 року ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 13752,80 гривень, з яких: 4000,00 грн. - сума заборгованості за тілом, 9752,80 гривень – сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №3997487 від 26 грудня 2020 року за період з 26 грудня 2020 року по 05 червня 2025 року заборгованість ОСОБА_2 за договором позики складає 13502,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом позики – 4000,0 гривень; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами – 9502,00 гривень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір позики підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить пункт 11 договору позики – юридичні адреси та реквізити. Крім того, відповідач жодним чином не спростувала факт укладення договору позики № 3997487 від 26 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 та надходження коштів на банківський кредитний рахунок № НОМЕР_2 .

Статтею 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої зобов`язання за електронним договором позики №3997487 від 26 грудня 2020 року та надало відповідачу грошові кошти в сумі 4000,00 гривень, однак відповідач належним чином не виконала свої зобов`язання за договором, що не спростовано відповідачем, у зв`язку з чим остання має заборгованість за кредитним договором: за основною сумою боргу - 4000,00 гривень; за сумою заборгованості за процентами - 9502,00 гривень.

З урахуванням викладеного, суд висновує, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором позики №3997487 від 26 грудня 2020 року, підлягають задоволенню.

Щодо витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги

Представник позивача надав до суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з Акту № 14-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01 листопада 2024 року, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 3500 гривень, з яких: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви –

500 гривень, підготовка/складання позовної заяви до боржника за договором позики у малозначній справі (клієнт самостійно подає позовну заяву до суду у зручний для клієнта спосіб в електронній або письмовій формі) - 3000 гривень, а також платіжна інструкція кредитового переказу коштів від 19 травня 2025 року.

За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як це унормовано вимогами частини 5 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися, як це закріплено положеннями частини 3 статті 141 ЦПК України.

За правилами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статей 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року, прийнятій у справі №552/2145/16-ц.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, що унормовано вимогами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»,.

Вирішуючи питання щодо розміру суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Однак, за наявності заперечень учасника справи, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючи суму до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічного змісту висновку щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року, прийнятій у справі №826/1216/16, провадження № 11-562ас18, та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року, прийнятій у справі №755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19.

З огляду на викладене вище, можна дійти висновку, що ЦПК України унормовано такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 4-6 статті 137 ЦПК України відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не довів неспівмірність таких витрат.

Судом встановлено, що 01 листопада 2024 року між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет» укладений договір про надання правничої допомоги № 01-11/24.

До суду надано витяг з акту № 14-П приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року, в якому зазначено які юридичні послуги були надані клієнту, вартість кожної послуги. Загальна вартість наданих послуг за вказаним розрахунком 3500,00 гривень.

Згідно з актом приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, який є додатком № 1 до договору № 01-11/24 про надання правничої допомоги від 01 листопада 2024 року, сторони підтвердили той факт, що клієнт передав, а адвокат прийняв на себе зобов`язання надати правничу допомогу у справах, які визначені в цьому акті.

Факт перерахування ТОВ «Фінпром Маркет» ОСОБА_1 оплати за договором про надання правничої допомоги підтверджується платіжною інструкцією кредитного переказу коштів № 579934713.1 від 19 травня 2025 року.

Суд зазначає, що наведений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, об`єктивним та співмірним з ціною позову, а також таким, що не заперечується стороною відповідача, а тому підстави для його зменшення у суду відсутні.

Отже, враховуючи наведене та положення статті 141 ЦПК України, суд висновує про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, за наслідками розгляду даної справи суд виснував про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» у повному обсязі. Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 141 ЦПК України, згідно з якими інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Враховуючи викладене, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у повному обсязі у розмірі 3500,00 гривень.

Щодо розподілу витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №579936542.1 від 18 червня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд виснував про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за Договором позики №3997487 від 26 грудня 2020 року в сумі 13502 (тринадцять тисяч п`ятсот дві) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», Код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Березовська