Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №398/5631/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/5631/25

провадження №: 2/398/533/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" травня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Суржик І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Олександрії в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом, відповідного до якого просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором, а також витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу.

У обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.12.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №444479477 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора Q7877QET. Відповідно до умов кредитного договору, Кредитодавець виконав свій обов`язок та 20.12.2019 року перерахував відповідачеві, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у сумі 20 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , яку остання вказала у заявці при укладені кредитного договору.

28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу №28/1118-01 укладались угоди, у тому числі щодо продовження терміну його дії. В подальшому сторони договору факторингу на його виконання підписали Реєстр прав вимоги №72 від 01.04.2020 року за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. На виконання умов договору факторингу №05/0820-01 його сторони підписали Реєстр прав вимоги №9 від 30.05.2023 року, за яким ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило «ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначено у реєстрі прав вимоги.

04.06.2025 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач уклали Договір факторингу №04/06/25-Ю. Відповідно до Реєстру Боржників б/н від 04.06.2025 року за Договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 50 989,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 04.06.2025 року за Договором факторингу №04/06/25-Ю.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на момент подання позовної заяви, становить 45 940,00 грн, та складається з: заборгованість по кредиту в сумі 20 000,00грн, заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом в сумі 25 940,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, а також понесення ним судові витрати.

Ухвалою суду від 22.09.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду. Крім того, вказаною ухвалою суду було витребувано докази від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

16.10.2025 року представником відповідача подавно відзив на позовну заяву, відповідно до якої відповідач підтверджує факт укладення між нею та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитного договору №444479477 від 20.12.2019 року, умовами якого сторони погодили наступні умови: сума кредиту становить 20 000,00 грн; кредит надається строком на 30 днів; термін платежу 19.01.2020 року; нарахований процент 5 100,00 грн; до сплати (разом) 25 100,00 грн.

Таким чином, станом на 19.01.2020 р. розмір непогашеного боргу відповідача перед Первісним кредитором становив 25 100 грн.

При цьому, до позовної заяви позивачем долучено копію Додаткової угоди до Договору №444479477 від 20.12.2019 р, яка начебто підписана сторонами 07.02.2020 р., однак відповідач категорично заперечує факт укладення та підписання зі свого боку вищевказаної додаткової угоди. Крім того, вищевказана Додаткова угода від 07.02.2020 р. не містить інформації про порядок та спосіб її підписання з боку відповідача, зокрема відсутня інформація про електронний підпис з одноразовим ідентифікатором.

Окрім того, на думку відповідача, вищевказана Додаткова угода від 07.02.2020 р. містить ряд недоліків і розбіжностей, що робить даний доказ недостовірним в розумінні ч. 1 ст. 79 ЦПК, оскільки на підставі даної угоди не можна встановити дійсні обставини справи, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди від 07.02.2020 р. у зв`язку із неналежним виконанням Відповідачем умов Договору №444479477, Первісний кредитор надає Відповідачу розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 25 200 грн на 70 днів. В той же час, станом на дату ймовірного укладення вищевказаної Додаткової угоди (07.02.2020 р.) розмір заборгованості Відповідача не міг перевищувати 25 100 грн, окрім того враховуючи платіж, здійснений відповідачем 22.01.2020 р. у розмірі 75 грн, що також підтверджується Розрахунком заборгованості Первісного кредитора, заборгованість Відповідача складала 25 025 грн.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди від 07.02.2020 р. загальна заборгованості, вказана в п. 1 є фіксованою, а будь-які нарахування призупиняються. В той же час, відповідно до Розрахунку заборгованості Первісного кредитора, що долучений до позовної заяви, чітко вбачається нарахування процентів не лише поза межами строку кредитування, визначеного Договором №444479477, тобто після 19.01.2020 р., а й після ймовірного укладення Додаткової угоди, тобто після 07.02.2020 р., в порушення п. 2 даної угоди.

Відповідно до п. 3 Додаткової угоди від 07.02.2020 р. відповідач сплачує первісному кредитору суму заборгованості, вказану в п. 1, частками в розмірі не менше ніж 20% від її загальної суми за наступним графіком: 21.02.2020 р. – 6 301 грн, 06.03.2020 р. – 6 301 грн, 20.03.2020 р. – 6 301 грн, 03.04.2020 р. – 6 301 грн, 17.04.2020 р. – 6 297 грн.

В той же час, загальний розмір платежів згідно графіку, визначеного Додатковою угодою становить 31 501 грн., що є більшим від розміру заборгованості зафіксованому в п. 1 Додаткової угоди (25 200 грн), і який в силу п. 2 Додаткової угоди від 07.02.2020 р. є фіксованим, а будь-які нарахування призупиняються.

Окрім того, відповідно до Розрахунку заборгованості Первісного кредитора, що долучений до позовної заяви, чітко вбачається не лише про продовження нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначеного Договором №444479477, тобто після 19.01.2020 р., а й фактичне задвоювання розміру заборгованості, оскільки станом на 31.03.2020 р. борг відповідача перед первісним кредитором вже складав 43 220 грн.

Також, відповідно до Розрахунку заборгованості первісного кредитора, підтверджено факт частково погашення Відповідачем заборгованості за Договором №444479477 на загальну суму 16 411 грн., а сааме наступні платежі: 22.01.2020 р. – 75 грн. 07.02.2020 р. – 10 024 грн. 21.02.2020 р. – 6 301 грн. 16.03.2020 р. – 10 грн. 17.03.2020 р. – 1 грн.

Таким чином, враховуючи загальний розмір заборгованості за Договором №444479477, що станом на 19.01.2020 р. становив 25 100 грн., та здійснені відповідачем платежі на загальну суму 16 411 грн, розмір непогашеного залишку боргу складає 8 689 грн.

Отже, позивач має право вимагати від відповідача погашення боргу, що існував на момент переходу прав первісного кредитора у зобов`язанні, та який станом на 01.04.2020 р. (дата першого відступлення права вимоги) складав 8 689 грн.

Також просить судовий збір стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, то вважає, що вони підлягають зменшенню, враховуючи однотипність позовів про стягнення кредитної заборгованості та той факт, що справа про стягнення кредитної заборгованості є справою, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій, співмірність позовних вимог, тому виходячи із критерію реальності адвокатських витрат заявлений розмір витрат на правову допомогу 7 000 грн є завищеним, не відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

При цьому, у відзиві представник відповідача зазначив, що попередній розрахунок витрат, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом справи, становить 10 460,00 грн, докази розміру цих витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення відповідного рішення.

20.10.2025 року представником відповідача подано відповідь на відзив, відповідно до якої нарахування процентів здійснювалося на підставі положень Договору, відповідач до укладення вищезазначеного Договору, був належним чином ознайомлений з усіма його істотними умовами, включаючи порядок та розмір нарахування відсотків.

Так, умовами кредитного договору його сторони погодили, що: нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,85 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (далі – «Процентна ставка»), починаючи з першого дня перерахування суми Кредиту до закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору (пункт 1.4.); закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення його умов, яке мало місце під час дії Договору (пункт 3.9); у випадку користування Позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору, або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 – 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту (пункт 4.2); зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 % розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору ( пункт 4.3.); проценти, нараховані згідно п. 4.2 та п. 4.3. Договору після закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України (пункт 4.4.).

Відповідачка не заперечувала, що на дату закінчення 30-денного строку кредиту і на цей час вона не сплатила заборгованість за кредитом, а отже, строк кредиту продовжено у порядку та на умовах, визначених пунктом 4.4 цього Договору.

Умови щодо сплати відсотків у розмірі 5 100,00 грн застосовуються у випадку, якби Боржниця виконувала умови Кредитного договору й впродовж 30 днів виплатила тіло кредиту та відсотки нараховані відповідно до п. 1.4. договору.

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунки заборгованості створені та підписані електронними підписами ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (Додатки №22 та №23 до позовної заяви).

Дані документи є належними, повними та вичерпними доказами заборгованості, оскільки вони охоплюють всі необхідні обчислення сум, які стягуються. Зокрема, містять таблиці з даними та обчисленнями, з яких можна зрозуміти яким чином отримано результат, відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України.

Крім того, звертає увагу, що в розрахунках заборгованості наданих попередніми кредиторами наявне балансове списання, що жодним чином не пов`язане з поверненням Боржником коштів. Балансове списання — це бухгалтерська операція, яка відображає зняття з балансу фінансової установи активів або зобов`язань, що були раніше враховані в її облікових регістрах. У контексті передачі права вимоги за кредитом, балансове списання означає, що фінансова компанія більше не відображає заборгованість боржника як актив у своєму балансі, оскільки це право було передано іншому суб`єкту (Фактору) внаслідок договору факторингу.

Відповідач дійсно частково сплатила заборгованість, чим вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог Позивача за договором про надання кредиту.

У подальшому ОСОБА_1 та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено Додаткову угоду від 07.02.2020 до Кредитного договору №444479477 від 20.12.2019, згідно якої товариство надало позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 25200 грн 00 коп. на 70 днів за умови сплати нею заборгованості частинами згідно з графіком. При порушенні Позичальником графіку сплати Заборгованості, визначеного п. 3 цієї Додаткової угоди, дана Додаткова угода втрачає чинність з моменту її укладення, а Договір продовжує діяти без урахування її умов.

Отже, оскільки дана додаткова угода є невід`ємною частиною Договору, вона вважається я підписаною відповідно до п.4.5. Кредитного договору.

Відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення позичальником кредиту у повному розмірі та в строки, передбачені кредитним договором, зокрема, доказів, що спростовують правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості.

Долучена до позовної заяви виписку з особового рахунку боржника є належним та допустимим доказом, оскільки містить всі необхідні реквізити, включаючи підпис та печатку уповноваженої особи та печатку, що підтверджує її автентичність та відповідність вимогам чинного законодавства. Крім того, сума заборгованості, зазначена у виписці, не є результатом нарахувань, здійснених позивачем. Натомість, вона відображає фактичний обсяг боргових зобов`язань, які були нараховані попередніми кредиторами та за якими позивач набув право вимоги. Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань відсотків, що свідчить про його сумлінне ставлення до своїх прав та обов`язків як нового кредитора.

Також, вважають, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт та підтверджується належними доказами.

При цьому, на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу представника відповідача надано лише ордер. При цьому, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин позивач вважає, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 460,00 грн є завищеними, не обґрунтованими та такими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

22.10.2025 року представником відповідача подано заперечення (на відповідь на відзив) відповідно до якої на думку Відповідача вимога щодо стягнення відсотків поза межами строку кредитування на рівні 1,7% за кожен день користування кредитом, і які відповідно до п. 4.4. Договору №444479477 є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК, не підлягає задоволенню, оскільки є неспівмірною, та не є справедливою, бо наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання. Для порівняння, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, натомість у відповідності до п. 4.4. Договору №444479477 розмір відповідальності боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання складатиме 1,7*365 = 620,5 % річних від простроченої суми.

Цивільний кодексом України передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

Законодавець чітко обмежив порядок нарахування процентів за ст. 625 ЦК: вони визначені саме у річних, а не будь-яким іншим способом, передбаченим договором, і тим самим обмежив свободу сторін на використання іншої методики нарахування процентів. Водночас обчислення процентів від суми боргу за кожен день за своєю правовою природою є пенею. Отже, проценти за користування чужими грошовими коштами, які за умовами договору нараховуються за кожен день прострочки, ураховуючи спосіб їх обчислення, підпадають під визначення пені.

Отже, вищевказане унеможливлює тлумачення нарахованих Відповідачу процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі ст. 625 ЦК та, як наслідок - унеможливлює задоволення позовних вимог в частині стягнення заявлених процентів.

За умовами Договору №444479477 від 20.12.2019 р. року сторони встановили строк кредитування - 30 днів. Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов Договору №444479477 становить 5 100 грн. за період з 20.12.2019 року по 19.01.2020 року.

Таким чином, враховуючи загальний розмір заборгованості за Договором №444479477, що станом на 19.01.2020 р. становив 25 100 грн, та здійснені Відповідачем платежі на загальну суму 16 411 грн, розмір непогашеного залишку боргу складає 8 689 грн.

24.10.2025 року представником позивача подано додаткові письмові пояснення згідно яких за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1. За користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором; 2. За користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення.

У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України).

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представником позивача подано заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представником відповідача також подано заяву про розгляд справи без її участі враховуючи позицію відповідача, що висловлена у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.12.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 444479477, у формі електронного документу з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором.

Згідно умов вказаного договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 20 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, нараховані згідно п.1.4 цього Договору (п.1.1).

Згідно з пунктом 1.2 договору строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів.

У пункті 1.3 Договору сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів.

Відповідно до п.1.4 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 0,85 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеному в п.1.3. цього Договору.

Підпунктом 4.2 Договору визначено, що у випадку користування позичальником Кредитом понад строк, встановлений п.1.3 Договору, або додатковими угодами між Сторонами, зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 – 1.5 Договору скасовуються з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту

Згідно п.4.3 Договору, сторони погодили, що зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування Кредитом в розмірі 1,70 % розповсюджуються на весь період фактичного користування Кредитом з моменту укладення цього Договору, при умові врахування в таких зобов`язаннях суми процентів, які були фактично сплачені Позичальником до моменту завершення строку, встановленого п.1.3 Договору.

У п.4.4. Договору сторони погодилися що проценти, нараховані згідно п. 4.2 та п. 4.3. Договору після закінчення строку Кредиту, визначеного в п.1.3. цього Договору, є процентами, що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 4.16 Договору, цей договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

До договору додано графік розрахунків, згідно з яким встановлено термін платежу 19.01.2020 року, сума кредиту 20 000,00 грн, нараховані проценти 5 100,00 грн, до сплати (разом) 25 100,00 грн.

Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор Q7877QET.Факт підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Q7877QETсаме ОСОБА_1 підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», сформованої 20.12.2019 року.

Договір містить податковий номер відповідача, її адресу, електронну адресу та номер мобільного телефону. Аналогічне зазначено в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 20.12.2019 року.

Видача кредитних коштів згідно з договором № 444479477 від 20.12.2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відповідачу у розмірі 20 000,00 грн здійснена 20.12.2019 року шляхом переказу вказаної суми на платіжну картку, зазначену відповідачем під час заповнення заявки на отримання грошових коштів в кредит від 20.12.2019 року, № 4731-21ХХ-ХХХХ-5045, що підтверджується копією платіжного доручення №97f9dcb6-5a93-48f9-adfe-6b9c36800d64 та довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» від 21.09.2025 року.

Також, згідно з інформацією, наданою АТ «ПРИВАТБАНК» на виконання ухвали суду про витребування доказів, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту №4731-21ХХ-ХХХХ-5045, на яку 20.12.2019 року було перераховано кошти в сумі 20 000,00 грн. На підтвердження перерахування вказаної суми коштів суду надано виписку про рух коштів по банківському рахунку.

Таким чином, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на її картковий рахунок.

Згідно копії Додаткової угоди до Договору №444479477 від 20.12.2019 року, укладеної 07.02.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 , у зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов Договору №444479477 від 20.12.2019 року та зверненням позичальника, Товариство надає позичальнику розстрочку у погашенні заборгованості в сумі 25 200,00 грн на 70 днів(п.1 Угоди).

Відповідно до п.3 Додаткової угоди позичальник сплачує Товариству суму Заборгованості, вказану у п. 1 Додаткової угоди (25 200,00грн), частками в розмірі не менше ніж 20% (двадцять) відсотків від її загальної суми за наступним графіком: 21.02.2020 - 6301 грн 00 коп; 06.03.2020 - 6301 грн 00 коп; 20.03.2020 - 6301 грн 00 коп; 03.04.2020 - 6301 грн 00 коп; 17.04.2020 - 6297 грн 00 коп., що в підрахунку становить 31 501,00 грн.

Згідно п.5 Додаткової угоди при порушенні позичальником графіку сплати заборгованості, визначеного п. 3 цієї Додаткової угоди, дана Додаткова угода втрачає чинність з моменту її укладення, а Договір продовжує діяти без урахування її умов.

Разом з тим у п.2 Додаткової угоди сторони погодили, що, загальна сума заборгованості, вказана в п.1 Додаткової угоди, є фіксованою, а будь-які нарахування по Договору призупиняється.

При цьому, вказана Додаткова угода не містить підпису позивача.

Позивач посилається на те, що оскільки дана додаткова угода є невід`ємною частиною Договору, вона вважається підписаною відповідно до п.4.5. Кредитного договору.

Разом з тим, кредитний договір укладено 20.12.2019 року, а Додаткова угода датована 07.02.2020 року, тому відсутність доказів її підписання відповідачем свідчить про необізнаність відповідача з умовами даної Додаткової угоди, отже не є належним, допустимим та достовірним доказом волевиявлення позичальника на її укладення.

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за відповідачем станом на 01.04.2020 року рахується заборгованість по тілу кредиту в сумі 20 000,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 23 560,00 грн. При цьому, відповідачем на погашення заборгованості сплачено 16 411,00грн: 22.01.2020 року – 75,00грн, 07.02.2020 року – 10 024,00 грн, 21.02.2020 року – 6 301,00 грн, 16.03.2020 року – 10,00 грн, 17.03.2020 року – 1,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк його дії закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.

31.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року було викладено у новій редакції.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги.

Згідно з п. 1.3. Договору визначено, що право вимоги - це права грошових вимог Клієнта до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до пункту 8.2 Договору строк дії цього Договору закінчується 31 грудня 2021 року.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №72 від 01.04.2020 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог.

Як вбачається з протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги №72 від 01.04.2020, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон плюс» (Фактор), клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 3 350 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 56 148 788,59 грн.

Відповідно до реєстру прав вимоги №72 від 01.04.2020 до Договору факторингу ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 444479477 від 20.12.2019 на загальну суму 43 560,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20 000,00грн, заборгованість за відсотками – 23 560,00грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Таліон плюс», за відповідачем станом на 30.05.2023 року рахується заборгованість по тілу кредиту в сумі 20 000,00грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в сумі 30 989,00 грн, а всього в сумі 50 989,00 грн.

05.08.2020 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (Фактор) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (Клієнт) уклали Договір факторингу № 05/0820-01. Відповідно до п.2.1 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Згідно п.4.1 якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги. Відповідно до п.8.1 договору він набуває чинності з дати його підписання. Згідно п.8.2 договору строк його дії починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору, та закінчується 04.08.2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

03.08.2021 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк дії договору факторингу до 31.12.2022 року.

30.12.2022 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду №3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, відповідно до якої сторони домовились продовжити строк дії договору факторингу до 31.12.2024 року.

Як вбачається з протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимоги згідно реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023, між ТОВ «Таліон плюс» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»(Фактор), клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 19 691 осіб. Загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 666 162 445,30 грн.

Відповідно з Витягом з Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 444479477 від 20.12.2019 на загальну суму 45 940,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20 000,00грн, заборгованість за відсотками – 25 940,00 грн.

04.06.2025 ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»» (Фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (Клієнт) уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до п. 1.1 якого Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід`ємною частиною Договору. Відповідно до п.1.2. цього договору, перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором щодо Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. За змістом п.3.1 договору загальна сума Прав Вимоги, що відступаються за цим Договором, Ціна Продажу та Одинична Ціна визначаються в день передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, який складається та підписується в день укладання даного Договору.

Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» передав, а фактор ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»» прийняв реєстр права вимоги боргу від позичальників.

Згідно з Витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 444479477 від 20.12.2019 на загальну суму 50 989,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20 000,00грн, заборгованість за відсотками – 25 940,00грн, заборгованість за пенею – 5 049,00грн.

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором № 444479477 від 20.12.2019 року, складеної ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»», у позичальника ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 50 989,00грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 20 000,00грн, заборгованість за відсотками – 25 940,00грн, заборгованість за штрафними санкціями – 5 049,00 грн.

Згідно із вимогами ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України про зобов`язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України "Кредит".

Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони з належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами Договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною 12,13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, враховуючи положення вказаних норм ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору №444479477 від 20.12.2019, що був укладений між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оскільки доказів погашення заборгованості за тілом кредиту у межах строку кредитування матеріали справи не містять, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту.

Водночас, щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом слід зазначити таке.

Відповідно до п.1.3 Договору № 444479477 від 20.12.2019 кредит надається строком на 30 днів.

Згідно п. 1.4 цього Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у розмірі 0,85 проценти від суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п.1.3 цього Договору.

Відповідно до п.4.2 Договору сторони погоджуються, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк встановлений п.1.3 Договору або додатковими угодами між Сторонами зобов`язання Позичальника за цим Договором продовжуються на весь період фактичного користування Кредитом, при цьому у випадку, якщо встановлена п. 1.4 цього Договору Процентна ставка менша ніж 1,70 % від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, то правила нарахування процентів за Процентною ставкою визначеною п.1.4 - 1.5 Договору скасовується з моменту початку їх застосування і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за понадстрокове користування Кредитом, а саме 1,70 % за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати укладення Договору і до дня повного повернення Кредиту.

Доказів пролонгації строку дії договору позивачем суду не надано.

У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) визначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку з чим суд вважає, що позовна вимога про стягнення заборгованості за відсотками за понадстрокове користування позикою, нарахована за період після 18.01.2020 року і пред`явлена позивачем до стягнення є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи неналежне виконання ОСОБА_1 умов Договору та умови п. 4.2. Договору, відсоткова ставка становить 1,70% в день.

Отже, враховуючи викладене, розмір відсотків за Договором № 444479477 від 20.12.2019 року, нарахований в межах строку його дії, тобто 30 днів, становить 10 200 грн (20 000*1,7%*30днів).

При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором, відповідачем на погашення заборгованості було внесено кошти на загальну суму 16 411,00 грн: 22.01.2020 року – 75,00грн, 07.02.2020 року – 10 024,00грн, 21.02.2020 року – 6 301,00грн, 16.03.2020 року – 10,00 грн, 17.03.2020 року – 1,00 грн, які були зараховані в рахунок погашення заборгованості за відсотками.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 13 789,00 грн (20 000 (тіло кредиту) + 10 200,00 (% відсотки в межах строку договору) – 16 411,00 грн (сплачені кошти)).

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копію договору №05/06/25-01 від 05.06.2025 про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Тараненка Артема Ігоровича, відповідно до умов п. 3.6 якого, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь клієнта сплачується на користь адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок клієнта; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Тараненком А.І.; додаткову угоду №25770514820 від 05.06.2025 до договору про надання правничої допомоги договору №05/06/25-01 від 05.06.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року на загальну суму 7 000 грн, що включає в себе складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовку адвокатського запиту, підготовку та подання клопотання про отримання інформації.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2101,06 грн (13 789,00 х100/45 940,00х 7 000,00/100) та судовий збір в розмірі 727,09 грн (13 789,00 х100/45 940,00х 2 422,40/100).

Керуючись ст.ст. 4,5,12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ»» заборгованість за кредитним договором №444479477 від 20.12.2019 року у розмірі 13 789,00 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ»» судовий збір у розмірі 727,09 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2101,06 грн, а всього 2 828,15 (дві тисячі вісімсот двадцять вісім) гривень 15 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» , адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4, літера А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Я.М.Подоляк