Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №129/2358/24 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 129/2358/24

Провадження № 22-ц/801/1064/2026

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Капуш І. С.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокуСправа № 129/2358/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Берегового О.Ю., Панасюка О.С.,секретар Кулішко Б.А., розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 березня 2026 року, ухвалене суддею Капушем І.С., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок ДТП,

встановив:

У липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:

- стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі - АТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ДТП, 98 000 гривень;

- стягнути з ОСОБА_2 на його користь у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої ДТП, 114 490 гривень, а також у відшкодування спричиненої моральної шкоди 30 000 гривень.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 19 листопада 2019 року о 04 год. 20 хв. на автодорозі Р-33 104 км + 100 м сталась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів «Камаз», д.н.з. НОМЕР_1 , під час буксирування напівпричіпу «Сзап», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортним засобом «Renault Premium», д.н.з. НОМЕР_3 , який буксирував напівпричіп «Feper 24 PWBN», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням позивача.

Відносно учасників пригоди було складено протоколи про адміністративне правопорушення.

Гайсинським районним судом Вінницької області було встановлено, що саме ОСОБА_2 винен у вчиненні ДТП, однак провадження у справі закрито на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку із спливом строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Провадження у справі щодо водія ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУПАП.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на дату ДТП була застрахована в АТ «СГ «ТАС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО 6423527 від 13 вересня 2019 року. Строк дії полісу з 14 вересня 2019 року по 13 вересня 2020 року.

Страхова сума за шкоду, заподіяну майну, згідно полісу складає 100 000 гривень розмір франшизи – 2 000 гривень.

Згідно експертного дослідження №1E121 від 05 лютого 2021 року розмір матеріальної шкоди, спричиненої ДТП власнику транспортного засобу «Renault Premium», д.н.з. НОМЕР_3 , складає 212 490 гривень. Вартість відновлювального ремонту складає 340 903 грн. 33 коп.

Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу, ремонт автомобіля марки «Renault Premium» є економічно необґрунтованим, а тому він вважається фізично знищеним.

Таким чином розмір матеріальної шкоди становить розмір вартості транспортного засобу, а саме 212 490 гривень, що визначена експертним дослідженням.

Після розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач звернувся до АТ «СТ «ТАС» з метою отримання страхового відшкодування, однак листом №1891 від 14 грудня 2023 року АТ «СГ «ТАС» відмовило у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що відповідно до пп. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» заявником було перевищено термін подачі заяви про страхове відшкодування.

ОСОБА_1 вказує, що він діяв добросовісно, законно та докладав всіх зусиль, щоб підтвердити свою невинуватість в ДТП та винуватість ОСОБА_2 , проте від незалежних від нього обставин справа розглядалась судом з 2019 року до вересня місяця 2023 року.

Тому лише у вересні 2023 року в судовому порядку позивач підтвердив винуватість ОСОБА_2 у скоєнні ДТП.

Отже, ОСОБА_1 вважає, що він має право на відшкодування шкоди спричиненої ДТП від страховика в розмірі 98 000 грн, а решта суми страхового відшкодування разом із франшизою підлягає стягненню за рахунок винуватця ДТП, що складає 114 490 грн.

Крім того позивач вказує, що внаслідок знищення його автомобіля йому було завдано моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 30 000 гривень, що підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_2 ..

Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 червня 2025 року провадження у справі закрито в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ПЦПК України у зв`язку із його смертю.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 березня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з АТ «СГ «ТАС» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди спричиненої ДТП 98 000 (дев`яносто вісім тисяч) грн. 00 коп.

Не погодившись із вказаним рішенням, АТ «СГ «ТАС» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У скарзі зазначає, що позивач пропустив річний термін на звернення із заявою про страхове відшкодування і в силу п. 37.1.4 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01 липня 2004 року не має права на отримання страхового відшкодування. Крім цього, у зв`язку із фізичним знищенням транспортного засобу, відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП та з вирахування франшизи, у зв`язку з чим рішення суду порушує п.30.2 ст. 30 Закону №1961-IV від 01 липня 2004 року. Позивачем пропущено строк позовної давності.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

У судове засідання, призначене на 12 травня 2026 року, учасники справи не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, відповідно до якої неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів прийшла до висновку про розгляд заяви у відсутність належно повідомлених учасників справи.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 листопада 2019 року о 04 год. 20 хв. на автодорозі Р-33 104 км + 100 м сталась дорожньо - транспортна пригода за участі транспортних засобів «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 під час буксирування напівпричіпу «СЗАП», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортним засобом «Renault Premium», д.н.з. НОМЕР_3 , який буксирував напівпричіп «Feper 24 PWBN», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 ..

Проведеною перевіркою причин та обставин ДТП працівниками поліції було складено адміністративний матеріал на водія ОСОБА_2 , за те що він 19 листопада 2019 року о 04-20 год. на автодорозі Р-33104 км.+100 м., керуючи автомобілем «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 та буксируючи напівпричіп «СЗАП», д.н.з. НОМЕР_2 в темну пору доби, всупереч вимог п.19.4. ПДР України, під час вимушеної зупинки не увімкнув габаритні або стоянкові вогні (ліхтарі), аварійну світлову сигналізацію, що призвело до зіткнення з автомобілем «Renault Premium», д.н.з. НОМЕР_3 , який буксирував напівпричіп «Feper 24 PWBN», д.н.з. НОМЕР_4 , та рухався позаду в попутному напрямку, внаслідок чого автомобіль «Renault Premium», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 зіткнувся із задньою частиною напівпричіпу «СЗАП», д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

Адміністративний матеріал було складено на водія ОСОБА_1 за те, що він 19 листопада 2019 року о 04:20 год. на автодорозі Р-33 104 км.+100 м., керуючи автомобілем «Renault Premium», д.н.з. НОМЕР_3 та буксируючи напівпричіп «Feper 24 PWBN» д.н.з. НОМЕР_4 , всупереч вимог п.12.1. ПДР України не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, в результаті чого допустив зіткнення з причіпом «СЗАП», д.н.з. НОМЕР_2 вантажного автомобіля «КАМАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , що стояв в крайньому правому боці проїжджої частини по ходу руху, в результаті чого транспортні засоби отримали технічні пошкодження.

За результатами розгляду Гайсинським районним судом Вінницької області справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у скоєнні ДТП, що сталася 19 листопада 2019 року, вина ОСОБА_2 була доведена, однак на підставі ст. 38 КУпАП провадження у справі щодо водія останнього закрито у зв`язку із спливом трьохмісячного строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Провадження у справі щодо водія ОСОБА_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУПАП.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 вересня 2023 року у справі №129/3291/19 вступило в законну силу.

Таким чином, обставини ДТП, що відбулося 19 листопада 2019 року за участі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та винуватість водія ОСОБА_2 у скоєнні ДТП, що встановлені постановою Гайсинського районного суду від 26 вересня 2023 року у справі №129/3291/19 мають преюдиційне значення та є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій ОСОБА_2 ..

Цивільно - правова відповідальність водія ОСОБА_2 на дату ДТП, тобто 19 листопада 2019 року була застрахована в АТ «СГ «ТАС», згідно полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО №6423527 від 13 вересня 2019 року.

Згідно полісу обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АО №6423527 від 13 вересня 2019 року строк дії полісу з 14 вересня 2019 року по 13 вересня 2020 року.

Страхова сума за шкоду заподіяну майну згідно полісу складає 100000 грн. 00 коп., розмір франшизи: 2000 грн. забезпечений полісом транспортний засіб КАМАЗ 55102, д.н.з. НОМЕР_1 .

Згідно експертного дослідження №1E121 від 05 лютого 2021 року, розмір матеріальної шкоди спричиненої ДТП власнику транспортного засобу «Renault Premium» д.н.з. НОМЕР_3 складає 212 490 грн. 00 коп.

Розмір матеріальної шкоди обчислений із розрахунку того, що експертним дослідженням встановлено вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Renault Premium» д.н.з. НОМЕР_3 , який складає 340 903 грн. 33 коп.

Враховуючи, що вартість відновлювального ремонту перевищує вартість транспортного засобу, тому ремонт автомобіля марки «Renault Premium» д.н.з. НОМЕР_3 є економічно необґрунтованим, а тому вважається фізично знищеним, таким чином розмір матеріальної шкоди спричиненої ДТП власнику транспортного засобу «Renault Premium» д.н.з. НОМЕР_3 становить розмір вартості транспортного засобу 212 490 грн. 00 коп., що визначена експертним дослідженням №1\E\21 від 05 лютого 2021 року.

Після розгляду справи в порядку, передбаченому КУпАП, потерпілий ОСОБА_1 звернувся на адресу АТ «СТ «ТАС» щоб отримати страхове відшкодування спричиненої внаслідок ДТП шкоди.

Однак, згідно листа № 1891 від 14 грудня 2023 року АТ «СГ «ТАС» відмовило у виплаті страхового відшкодування на тій підставі, що відповідно до пп. 37.1.4 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування є: неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 було перевищено термін подачі заяви про страхове відшкодування, тому АТ «СГ «ТАС» було прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення з АТ «СГ «ТАС» 98 000 грн у відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до статей 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

Згідно з пунктом 1 статті 35.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суд від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 зазначено, що Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з огляду на принцип добросовісності визначає, якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки. Аналізуючи вказані норми законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що законодавство у страхових правовідносинах передбачає здійснення прав та обов`язків з дотриманням принципу добросовісності всіма учасниками цих правовідносин і не дотримання цього принципу може мати наслідком відмову в захисті порушеного права, зокрема у праві на відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці особи взагалі, та звільняє страховика від обов`язку відшкодування шкоди при недобросовісній поведінці винної особи та потерпілого.

Закон передбачає, що потерпілий, який володіє правом на майнове відшкодування заподіяної йому шкоди, повинен вчинити ряд активних дій, які б свідчили про його волевиявлення щодо здійснення цього права. Вказані активні дії потерпілого закон пов`язує, зокрема, із поданням заяви про страхове відшкодування впродовж визначеного законом строку (підпункт 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відтак, право потерпілого на отримання відшкодування завданої йому шкоди шляхом виконання страховиком узятих на себе зобов`язань не є безумовним, а пов`язується з поданням до такого страховика заяви про здійснення страхової виплати (відшкодування), що у свою чергу законодавець обмежує річним строком з моменту скоєння відповідної ДТП (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15 дійшла правового висновку про те, що зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк є присічним і поновленню не підлягає.

Із аналізу положень спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» можна зробити висновок, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачені у статті 37 цього Закону, їх перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.

Тому саме річний строк звернення із заявою про виплату страхового відшкодування є припинювальним і з його спливом у страховика настає право на відмову у виплаті страхового відшкодування.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки позивач звернувся до АТ «СГ «ТАС» із заявою про виплату страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб лише 31 жовтня 2023 року, тобто з пропуском визначеного положеннями підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» річного строку для такого звернення, так як дорожньо-транспортна пригода мала місце 19 листопада 2019 року, страховик на законних підставах прийняв рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Відповідно, звернення до суду із даним позовом, а саме 24 липня 2024 року також відбулося поза межами встановленого законом річного строку.

ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує про те, що він діяв добросовісно та докладав зусиль, щоб підвередити свою невинуватість у ДТП та винуватість ОСОБА_2 , проте справа про адміністративне правопорушення розглядалася судом від незалежних від нього причин тривалий час.

Апеляційний суд зауважує, що необхідності в очікуванні судового рішення, яким би визнавалась (чи спростовувалася) вина учасника ДТП не має, адже наявність такого судового рішення при зверненні до страхової компанії не вимагається законодавством. Таке судове рішення не вимагала страхова компанія.

Відповідно до п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до заяви про страхове відшкодування додаються, зокрема: а) паспорт громадянина чи інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування, у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Про «добросовісність» у поведінці можна було б говорити в разі, якщо б таке рішення суду вимагала страхова компанія для здійснення страхового відшкодування, яка потім відмовила у відшкодуванні через пропущення страхувальником строків (чи з інших причин).

Тривалість розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо встановлення вини учасників дорожньо-транспортної пригоди не береться судом до уваги, оскільки існування справи на розгляді в суді не може свідчити про неможливість звернення потерпілого до страховика з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування, чи пред`явлення позову про відшкодування шкоди за дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану ДТП, наступає незалежно від вини завдавача шкоди.

Подібний за змістом правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 686/20281/21 , від 17 квітня 2024 року у справі № 552/7011/22, від 24 квітня 2024 року у справі № 243/880/23.

Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу, і надавати оцінку решті доводам апеляційної скарги не має правового значення.

У п. 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України зазначено, що підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи положення ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням вимог апеляційної скарги, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 816,80 грн.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» задовольнити.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 10 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок ДТП – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (ЄДРПОУ 30115243) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в розмірі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 травня 2026 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.Ю. Береговий

О.С. Панасюк