Вирок від 13 травня 2026 р. у справі №592/4777/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/4777/26

Провадження № 1-кп/592/795/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ковпаківського районного суду м. Суми кримінальне провадження №12026200480000569, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2026, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимості особи погашені у встановленому законом порядку,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389-2 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , постановою Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 у справі № 591/3587/19 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт строком 240 годин.

28.08.2019 року ОСОБА_4 уповноваженим органом з питань пробації під підпис було роз`яснено порядок і умови відбування покарання у виді громадських робіт, про що свідчить підписана власноруч підписка, а також було доведено та роз`яснено, що згідно з вимогами ст. 325-1, 325-3 КУпАП особи, на яких накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт, зобов`язані: додержуватися встановленого порядку і умов відбування покарання; працювати на визначених для них об`єктах і відпрацьовувати встановлений судом строк суспільно корисних робіт; з`являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання. Поважними причинами неявки особи до уповноваженого органу з питань пробації або до місця відбування суспільно корисних робіт у визначений строк є несвоєчасне одержання повідомлення, хвороба та інші обставини, що об`єктивно позбавляють можливості своєчасно прибути та підтверджені належними документами.

Також ОСОБА_4 було ознайомлено з вимогами ст. 325-4 КУпАП, якою визначено відповідальність за ухилення від відбування суспільно корисних робіт, та роз`яснено, що саме вважається ухиленням від відбування зазначеного виду адміністративного стягнення і його правові наслідки, серед іншого, можливість притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, а в разі злісного ухилення — до кримінальної відповідальності за ст. 389-2 КК України.

24.03.2021 ОСОБА_4 , за місцем фактичного на той момент мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , вручене під підпис направлення до Вільшанської селищної ради Недригайлівського району Сумської області, відповідно до якого він повинен був приступити до відбування суспільно корисних робіт, однак у визначений час ОСОБА_4 до місця відбування суспільно корисних робіт не прибув, у зв`язку з чим ухилявся від їх відбування, шляхом неприбуття до визначеного місця виконання покладених на нього обов`язків постановою суду.

У зв`язку з невідбуттям суспільно корисних робіт постановою Недригайлівського районного суду Сумської області від 29.09.2021 у справі № 582/692/21 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 діб.

Після застосування до нього адміністративного стягнення за ухилення від відбування суспільно корисних робіт ОСОБА_4 , за місцем реєстрації, перебуваючи під контролем уповноваженого органу з питань пробації, отримав направлення для їх відбування до КП «Паркінг» Сумської міської ради, де відповідно до наказу КП «Паркінг» СМР № 1/0311-К від 03.11.2025 ОСОБА_4 тимчасово призначено на посаду прибиральника території, для відбування суспільно корисних робіт, терміном на 240 годин, на погоджених об`єктах, однак у визначений час він до місця їх відбування не прибув, на телефонні дзвінки представників органу пробації та КП «Паркінг» СМР не відповідав, у зв`язку з чим КП «Паркінг» СМР № 1/0311-К від 03.11.2025 було скасовано.

Тобто, ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, спрямованим на ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, маючи реальну можливість виконувати покладені на нього обов`язки та не маючи об`єктивних перешкод для їх виконання, що підтверджується відсутністю перебування на амбулаторному чи стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров`я м. Суми, серед іншого, в комунальних некомерційних підприємствах, спеціалізованих наркологічних та психіатричних установах, а також інших медичних закладах, які надають відповідну допомогу, шляхом ухилення від відбування згаданого вище стягнення, який виразився у неявці до місця відбування суспільно корисних робіт та невиконання останнім покладених на нього обов`язків постановою суду.

Відповідно до інформації, отриманої з КП «Паркінг» Сумської міської ради та Вільшанської селищної ради Недригайлівського району Сумської області ОСОБА_4 відпрацьовано 0 годин із призначених постановою Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 у справі № 591/3587/19, 240 годин суспільно корисних робіт.

Зазначені дії особи є невиконанням встановлених обов`язків (бездіяльність) щодо відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, оскільки ОСОБА_4 без поважних причин не прибув до місця їх відбування та не приступив до виконання робіт.

Відповідно до положень ст. 325-1 КУпАП суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначається органами місцевого самоврядування.

Згідно з вимогами ст. 325-3 КУпАП особа, на яку накладено адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт, зобов`язана додержуватися встановленого порядку та умов їх відбування, з`являтися до місця виконання таких робіт, відпрацьовувати встановлений судом строк та виконувати покладені на неї обов`язки.

Відповідно до ст. 325-4 КУпАП в разі ухилення від відбування суспільно корисних робіт особа підлягає адміністративній відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, а в разі злісного ухилення — кримінальній відповідальності.

Факт притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП свідчить про те, що він уже допускав ухилення від відбування суспільно корисних робіт та був належним чином попереджений про правові наслідки таких дій.

Ухиленням від відбування суспільно корисних робіт є невиконання обов`язку приступити до їх відбування, неявка до місця виконання робіт без поважних причин та не відпрацювання встановленого строку.

Отже, ОСОБА_4 , будучи належним чином ознайомленим з порядком та умовами відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, попередженим про відповідальність за ухилення, зокрема, після притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183-2 КУпАП, діючи умисно, з єдиною метою, направленою на злісне ухилення від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, усвідомлюючи обов`язок відбування призначеного судом стягнення та маючи реальну можливість його виконувати, повторно не приступив до відбування суспільно корисних робіт, чим ухилився від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Відтак, у результаті вчинення вищевказаних умисних протиправних та незаконних дій, що виразилися в ухиленні особи від відбування адміністративного стягнення у вигляді 240 годин суспільно корисних робіт, накладених постановою Зарічного районного суду м. Суми від 03.06.2019 у справі № 591/3587/19, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України, тобто злісного ухилення від відбування покарання, не пов`язаного з позбавленням волі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення за фактичних обставин, установлених під час досудового розслідування та викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі та пояснив, що дійсно постановою Зарічного районного суду м. Суми на нього було накладено адміністративне стягнення у виді суспільно-корисних робіт строком 240 годин. На початку 2021 року йому вручене направлення до Вільшанської сільської ради Недригайлівського району Сумської області та попереджено про наслідки ухилення від виконання зазначених робіт. Зазначив, що він їх не відбув, хворів, але документів не надавав, а тому на нього було накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 10 діб на підставі постанови суду. В подальшому, наприкінці 2025 року, точну дату він не пам`ятає, в м. Суми в Центрі пробації йому вручили направлення до КП «Паркінг» Сумської міської ради для відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт. Однак, він не пішов, оскільки захворів, але ні центр пробації, ні КП «Паркінг» він не повідомляв. Після одужання, приблизно через 5 чи 6 днів, та до цього часу ні до Центру пробації, ні до КП «Паркінг» він жодного разу не з`явився та не телефонував, ніяких документів щодо причин своєї неявки не надавав, поважної причини для нез`явлення не мав, наслідки усвідомлював. Щиро розкаюється у вчиненому, просить вибачення та суворо не карати.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Ураховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, як вони викладені вище, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу вважав, що дослідження доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.

Отже, суд вважав за можливе з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 389-2 КК України, як злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.

Вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України, суд вважає доведеною.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до положень статті 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що обвинувачений вчинив нетяжкий злочин, ставлення ОСОБА_4 до скоєного, що полягає у визнанні ним вини, шкодуванні про вчинене, дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на диспансерному обліку в лікаря-психіатра не перебуває, перебуває під динамічним спостереженням у лікаря-нарколога, судимості погашені у порядку, передбаченому ст. 89 КК України, неодружений, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття та визнання вини.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого суд не встановив.

Ураховуючи сукупність зазначених обставин, наявність низки обставин, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, і другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 389-2 КК України із застосуванням ст. 75 КК України – звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу від прокурора не надходили.

Керуючись статтями 349, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389-2 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_5