Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 11 травня 2026 р.
Справа: №127/12685/26
Суддя: Тишківський С. Л.
Справа № 127/12685/26
Провадження № 3/127/2663/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 травня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 173 КУпАП -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12.04.2026 серії ВАД № 324343: «12.04.2026 року за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 близько 19 год 45 хв вчинив дрібне хуліганство, а саме штовхнув громадянина, гучно себе поводив, чим порушив громадський порядок і спокій громадян».
ОСОБА_1 у судове засідання з`явився, суду повідомив, що на зупинці до нього підійшов невідомий йому чоловік, який пропонував придбати наркотичні засоби, на що ОСОБА_1 категорично відмовився. Після чого, невідомий чоловік повернувся з предметом схожим на ніж, тому ОСОБА_1 був змушений крикнути на відштовхнути його. Раніше цього чоловіка не бачив. Свою винуватість заперечив.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Тобто, об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що призвели до порушення громадського порядку і спокою громадян. Означені, передбачені диспозицією ст. 173 КУпАП стани: «порушення громадського порядку» та «порушення спокою громадян» – є обов`язковими альтернативними елементами об`єктивної сторони дрібного хуліганства.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 12.04.2026 серії ВАД № 324343, у розділі потерпілий, працівником поліції, що складав протокол, зазначено: «відсутній». Пояснення потерпілого в матеріалах справи відсутні.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, працівниками поліції до суду, крім протоколу про адміністративне правопорушення, надано лише рапорт поліцейського та пояснення свідка.
Однак, рапорт суд оцінює виключно як службовий документ, який містить інформацію про вчиненні поліцейськими дії та мотиви, якими керувались поліцейські, встановлюючи осіб, причетних до вчинення адміністративних правопорушень.
Із письмових пояснень ОСОБА_2 від 12.04.2026, що містяться в матеріалах справи вбачається, що останній на зупинці познайомився із хлопцем на ім`я ОСОБА_3 . Під час спілкування, до них підійшов невідомий чоловік темної зовнішності, який висловлював в сторону ОСОБА_3 незрозумілі речі. В ході розмови у ОСОБА_3 виникла агресія і він штовхнув невідомого громадянина.
Письмові пояснення свідка повністю підтверджують пояснення ОСОБА_1 , надані ним під час судового засідання.
Відеозапису до матеріалів справи про адміністративне правопорушення працівниками поліції не долучено.
Отже, доказів, що діями ОСОБА_1 12.04.2026 було порушено громадський порядок, або порушено спокій громадян – не надано.
Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок або спокій громадян і прагне до цього.
З пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засідання вбачається, що він не мав наміру порушувати громадський порядок або спокій громадян, а лише крикнув та відштовхнув невідомого йому чоловіка, який наближався з предметом в руках, схожим на ніж.
Зазначені у протоколі обставини не розкриті з точки зору їх відповідності диспозиції статті 173 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 і не є підтвердженими відповідними доказами.
Слід зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших доказів, не може бути достатнім доказом винуватості особи.
Таким чином, при наявності двох протилежних версій, одна з яких жодним чином не підтверджена матеріалами справи, а інша жодним чином не спростована, приймаючи до уваги норми статті 62 Конституції України, що всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173, ст. ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua