Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №930/891/25 — Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/891/25

Провадження №2/930/113/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06.05.2026 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області у складі судді Войницької Т.Є.,

за участі секретаря судового засідання Шелест Л.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "ФК "Еліт Фінанс" звернулось до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №491007409 від 09.07.2019 року у розмірі 37791,95 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 09.07.2019 року між АТ «Альфа банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №491007409, у відповідності до умов якого АТ «Альфа банк» надав позичальнику кредит в розмірі 27 349,92 грн. на строк 60 місяців на споживчі потреби, з відсотковою сплатою 32% річних. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язався у визначені строки здійснювати погашення суми заборгованості, проценти за користування кредитом.

У порушення умов кредитного договору № 491007409 від 09.07.2019 року про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує щомісячні платежі, в результаті чого станом на 20.09.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 37791,95 грн., а саме: 25 685,24 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 106,71 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Між АТ "Альфа-банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" 20.09.2021 року укладено договір, відповідно до умов якого АТ «Альфа-банк» відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" право вимоги за кредитним договором № 491007409 від 20.09.2021 року.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 16.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням осіб.

У судове засідання представник позивача не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно і належним чином, однак зворотнє поштове відправлення повернулося з відміткою «адресат відсутній» за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 3 частини 8статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2ст. 247ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що представник позивача цього не заперечує, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.07.2019 року між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №491007409, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит шляхом перерахування на картковий рахунок грошових коштів в розмірі 27 349,92 грн. на строк 60 місяців, зі сплатою 32% річних за користування кредитом. Згідно умов договору ОСОБА_1 зобов`язався у визначені строки здійснювати погашення суми заборгованості, проценти за користування кредитом.

АТ «Альфа-Банк» свої зобов`язання перед відповідачем виконало за кредитним договором, надавши останньому кредит у розмірі 27 349,92 гривні шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості, доданого до позовної заяви, станом на 20.09.2021 року за кредитним договором № 491007409 від 09.07.2019 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі в розмірі 37791,95 грн., а саме: 25 685,24 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 12 106,71 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

З копії договору факторингу № 3 від 20.09.2021 року встановлено, що АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" право вимоги за кредитним договором № 491007409 від 09.07.2019 року.

Підстави виникнення цивільних прав та обов`язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статей 527, 530 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у встановлений договором строк.

В силу вимог статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 1050 ЦК України встановлено що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Положенням статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання перед банком, який уступив своє право вимоги позивачу, останній внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати зазначену заборгованість за вказаним кредитним договором, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №491007409 від 09.07.2019 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає задоволенню повністю, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 3028, 00 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд ураховує таке.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 та п. 4 ч. 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно до положень ч. 1 та ч. 4ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано наступні докази: копію Договору про надання правничої допомоги № 03-07/24 від 03.07.2024; Акт приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 на загальну суму 9200,00 грн.; копію платіжної інструкції №4921 від 01.10.2024 року..

Вирішуючи питання відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує предмет позовних вимог та категорію справи, яка є малозначною та однотипною, обсяг виконаної роботи адвокатом, який свідчить про те, що справа не потребувала встановлення значного обсягу фактичних обставин та збору великої кількості доказів, а також те, що розгляд справи відбувся за відсутності сторін та їх представників на підставі наявних матеріалів, а тому вважає, що заявлена до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 200,00 грн. є завищеною, а тому не може бути задоволена судом.

Таким чином, з урахуванням принципів розумності, співмірності, пропорційності та справедливості, зважаючи на складність справи, характер виконаної адвокатом роботи, фактично витрачений адвокатом час на підготовку документів , суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 526,625,629,634,1050,1054 ЦК України,ст.ст.4,13,81,263-265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором №491007409 від 09.07.2019 в загальному розмірі 37791,95 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» судові витрати по справі, а саме: 3028,00 грн. судового збору та 5000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Т. Є. Войницька