Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №670/336/26 — Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/336/26

Провадження № 3/670/71/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року селище Віньківці

Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Голуб О.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч № НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2026 до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1 від 07.05.2026, 01.04.2026 о 14 год 46 хв ОСОБА_1 , перебуваючи в залі судового засідання у приміщенні Віньковецького районного суд Хмельницької області, за адресою вул. Лесі Українки, 2, с-ще Віньківці Хмельницького району Хмельницької області, під час судового засідання, яке відбувалось у режимі відеоконференції з Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області, розташованого за адресою: вул. Данила Галицького, буд. 7, м. Кам`янець-Подільський, у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, висловлювався нецензурною лайкою та ігнорував зауваження головуючого в судовому засіданні. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у суді правил.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані у протоколі за ч.1 ст.185-3 КУпАП.

Протокол складений та підписаний судовим розпорядником Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Фединим Р.В.

Розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, суддя дійшов до такого висновку.

Чинне законодавство вимагає від учасників процесу або присутніх у судовому засіданні осіб поваги до суду як одного з інститутів державної влади. Питання визначення поняття «неповаги до суду», процедури притягнення винних осіб до відповідальності та визначення заходів впливу на порушника визначається Законом України «Про судоустрій та статус суддів», КУпАП, а також іншими процесуальними законами.

Повага до суду є важливим елементом правової культури та забезпечення ефективного розгляду справ.

Неповага до суду – дії або бездіяльність, які принижують гідність і авторитет суду, перешкоджають здійсненню правосуддя або порушують встановлений порядок у судовому засіданні. Це може бути як відверте зневажливе ставлення до судді, прокурора, інших учасників процесу, так і порушення правил поведінки у залі суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» незалежність судді забезпечується, в тому числі, відповідальністю за неповагу до суду чи судді.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Конституції за неповагу до суду і судді винні особи притягуються до юридичної відповідальності.

Положеннями ч. 4 ст. 330 Кримінального процесуального кодексу України передбачене притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом, за неповагу до суду. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

Отже, за прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом, питання про притягнення до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні оголошується перерва.

В той же час, порядок та процедура притягнення осіб до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.

Так, адміністративна відповідальність за прояв неповаги до суду передбачена ст. 185-3 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 258 КУпАП визначено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених у частині третій статті 238), частиною третьою статті 109, статтею 110, частинами першою, другою і третьою статті 114, статтею 115, частинами першою, другою статті 116-1, частинами першою, другою і третьою статті 116-3, статтями 119, 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

При цьому частиною дев`ятою статті 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), а також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

Отже, в незалежності від того чи оспорює особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 185-3 КУпАП, допущене порушення, чи ні, протокол про адміністративне правопорушення не складається, про що прямо зазначено у ч.1, 9 ст. 258 КУпАП.

При цьому, як вбачається з аналізу норм, що врегульовують особливості процедури розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 185-3 КУпАП, вони зводяться до: ? визначення підвідомчості справ тим судам, у яких під час розгляду ними справ фактично мало місце порушення (ст. 221-1 КУпАП справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 цього Кодексу). При цьому, це єдиний склад адміністративного правопорушення, за яким справи можуть розглядати місцеві господарські і адміністративні суди, всі апеляційні суди і Верховний Суд як суди першої інстанції.

Відтак, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє зробити висновок, що питання про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності за неповагу до суду вирішується суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення.

Аналогічні за змістом висновки наведені у Рекомендаціях щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, які схвалені рішенням Ради суддів України від 04.11.20216 № 74 із змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів № 62 від 26.10.2018 року № 62.

Так, положеннями наведених Рекомендацій щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, наданих Радою суддів України визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 КУпАП.

Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду суд вирішує негайно, без складання протоколу про адміністративне правопорушення, після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.

З моменту оголошення перерви в судовому розгляді справи для розгляду питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду дії суду переходять в площину адміністративного процесу, у зв`язку із чим суд повинен керуватися нормативними положеннями статей 276-285 КУпАП, які визначають загальний порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення та винесення щодо них постанов.

Відповідно до зазначених норм, розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з того, що головуючий на засіданні оголошує: склад суду, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки, права та обов`язки інших осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення (законні представники та представники, захисник, свідок, експерт, перекладач), передбачені статтями 268-274 КУпАП.

Після роз`яснення прав та обов`язків, суд переходить до заслуховування осіб, які беруть участь у розгляді даної справи, дослідження доказів, вирішення клопотань.

Відповідно до статті 284 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Вимоги до змісту постанови суду про накладення адміністративного стягнення закріплені у частині 2 статті 283 КУпАП.

Одночасно із загальними вимогами до процесу судового розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 185-3 КУпАП, аналіз законодавче закріплених положень дозволяє виокремити наступні його особливості.

Частиною 2 статті 277 КУпАП встановлений скорочений строк розгляду справ про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 185-3 КУпАП, - протягом доби. Разом із тим, зазначений строк слід обраховувати з дня виявлення правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 185-3 не складається.

Реалізація прав та процесуальних гарантій учасників судового процесу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП, повинна здійснюватися таким чином, щоб це не перешкоджало розгляду справи у встановлені статтею 277 КУпАП строки. Разом із тим, у питанні дотримання прав та процесуальних гарантій учасників судового процесу слід передусім неухильно дотримуватись прецедентної практики Європейського суду з прав людини, висловленої у чисельних рішеннях Суду («Озтюрк проти Німеччини», «Енгель та інші проти Нідерландів», «Гурепка проти України» та інші), згідно з якою справи про адміністративні правопорушення, при наявності певних умов, повинні розглядатись за процедурою та з дотриманням процесуальних гарантій передбачених національним законодавством для кримінальних проваджень.

За загальним правилом, встановленим статтею 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 КУпАП, розглядаються в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Разом з тим, у випадку притягнення особи до відповідальності за статтею 185-3 КУпАП, справу може бути розглянуто і за відсутності такої особи, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, (частина 1 статті 268 КУпАП).

Оскільки питання про притягнення до відповідальності за прояв неповаги до суду має вирішуватися судом негайно після вчинення правопорушення та без складання протоколу про адміністративне правопорушення, то в таких справах власний єдиний унікальний номер і номер провадження (справи) за індексом «3» не присвоюється. З огляду на це, судам рекомендовано долучати постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 185-3 КУпАП до матеріалів справи (провадження), в якій було допущено прояв неповаги до суду, і обліковувати її за тим самим єдиним унікальним номером.

Підсумовуючи викладене можна констатувати, що згідно з ч. 1, 9 ст. 258 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається.

За змістом ст. 221, 221-1 КУпАП справи даної категорії розглядаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, місцевими господарськими та адміністративними судами, апеляційними судами та Верховним Судом. Така справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП.

Таким чином, з моменту оголошення перерви у судовому розгляді справи або одразу після закінчення судового засідання суд фактично констатує вчинення особою дій, ознаки яких підпадають під дію статті 185-3 КУпАП, завершує стадію порушення справи про адміністративне правопорушення і переходить до наступної стадії, якою є розгляд справи про адміністративне правопорушення. Зважаючи на це, інші підготовчі дії до розгляду справи про адміністративне правопорушення, які передбачені ст. 278 КУпАП, судом (суддею) не проводяться.

На відміну від загального правила, відповідно до якого копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, у випадку притягнення до відповідальності за статтею 185-3 КУпАП, копія постанови вручається відразу на місці вчинення правопорушення (частина 1, 5 статті 285 КУпАП).

Зазначені висновки повністю узгоджуються з Рекомендаціями щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, надані Радою суддів України у рішенні в редакції від 26.10.2018 №62, які направлені судам для використання в роботі.

Суддя зауважує, що хоча наведені Рекомендації не мають обов`язковості для їх застосування, однак, вони базуються на аналізі норм права щодо порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 185-3 КУпАП, а також не суперечать нормам КУпАП та ст. 330 КПК України, ст. 216 ЦПК України, ст. 200 ГПК України, ст. 198 КАСУ України.

Відтак, у разі наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, склад суду , який розглядав справу в межах якої було вчинено діяння з приводу неповаги до суду, був наділений повноваженнями притягувати винну особу до відповідальності, без складання відповідного протоколу.

Однак розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП у судовому засіданні 01.04.2026 невідкладно не здійснювався, пояснення ним також надані не були, при цьому судовим розпорядником складено протокол про адміністративне правопорушення лише 07.05.2026 за відсутності ОСОБА_1 та визначено місцем його розгляду – Віньковецький районний суд Хмельницької області.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає, що складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 185-3 КУпАП стосовно ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 258 КУпАП, встановленому порядку та процедурі розгляду справи про адміністративне правопорушення за даною статтею.

Таким чином, суддя дійшов висновку, що наведені вище обставини зумовили невідповідність нормам ст. 7 КУпАП України, яка передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, та на основі суворого додержання законності, що є підставою для закриття справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.

З огляду на наведене, а також на те, що норми КУпАП не передбачають направлення справи за підсудністю до іншого суду, а зазначені процесуальні недоліки не можливо усунути при розгляді адміністративних матеріалів суддею Віньковецького районного суду Хмельницької області, тому наявні підстави для закриття справи.

На підставі викладеного, рішення Ради суддів України від 26.10.2018 № 62, керуючись ст. 7, 221, 247, 258, 268, 283, 284 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП – закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Віньковецький районний суд Хмельницької області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя О.Є. Голуб