Рішення від 06 травня 2026 р. у справі №607/2609/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

07.05.2026 Справа №607/2609/26 Провадження №2/607/3154/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Хавщ Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі за текстом – ТОВ «Коллект Центр») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.04.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (далі за текстом – ТОВ «Служба миттєвого кредитування») та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг № 2110180910204 (далі за текстом – Договір № 2110180910204).

За умовами Договору № 2110180910204 відповідачу надано кредит у сумі 5100 грн на строк 16 днів. Визначено процентну ставку у розмірі 2% від суми кредиту за 1 день користування кредитом.

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало свої зобов`язання за Договором № 2110180910204 у повному обсязі.

01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі за текстом – ТОВ «Вердикт Капітал») уклали договір факторингу № 1-12, за умовами якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 2110180910204.

10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, за умовами якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 2110180910204.

Відповідач покладені Договором № 2110180910204 зобов`язання не виконав, унаслідок чого станом на 30.01.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 39933 грн, а саме: тіло кредиту – 5100 грн; проценти за користування кредитом – 34833 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.

11.03.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» подав до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відповідь на відзив, в якій додатково зазначив, що проценти за користування кредитом нараховані правомірно та відповідно до умов договору. Також вказав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Вважає, що не заслуговують на увагу посилання відповідача на досвід адвоката та обсяг складеного документу, оскільки сторонами погоджено саме такі умови надання юридичної допомоги. Заперечення відповідача не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та є лише особистою думкою відповідача.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

09.03.2026 представник відповідача адвокат Гуревич Р.Г. через систему «Електронний суд» подав до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відзив, в якому відповідач позов визнав частково, а саме тіло кредиту у сумі 5100 грн та проценти за користування кредитом у сумі 1632 грн. Адвокат зазначив, що умовами кредитного договору визначено строк кредитування 16 днів та зазначено суму процентів за користування кредитом у розмірі 1632 грн. Натомість позивач заявив вимогу про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 34833 грн, що не відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства. Також представник відповідача зазначив, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та завищеними щодо іншої сторони спору, та вважає, що розмір таких витрат має становити 1000 грн.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

06.02.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

07.05.2026 у судове засідання уповноважений представник позивача ТОВ «Коллект Центр», належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, не з`явився. Подав заяву, в якій просив позов задовольнити та розгляд справи здійснювати без його участі.

07.05.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Гуревич Р.Г., належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, не з`явилися. Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи без його та відповідача участі. Також просив при ухваленні рішення врахувати обставини, викладені у відзиві.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

12.04.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали договір про надання фінансових послуг № 2110180910204, додатками до якого є: Заява-анкета, Графік платежів, Паспорт кредиту. Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Служба миттєвого кредитування».

Договір підписаний кредитодавцем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора 2110180910204Z та позичальником електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора D4.

Підписанням Договору № 2110180910204 відповідач підтвердив, що до укладення договору отримав від товариства інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, у тому числі інформацію, що міститься у ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. 4.9 Договору № 2110180910204).

За цим договором товариство зобов?язується надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті та складає 5100 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил (п. 1.1 Договору № 2110180910204).

Кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід?ємною його частиною. Орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів (п. 1.2, 1.3 Договору № 2110180910204).

Проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування протягом фактичного строку користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у такому розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4(а);

в) починаючи з 15 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4(б);

г) починаючи з 30 дня, наступного за орієнтовним строком повернення кредиту, процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4(в);

д) тип процентної ставки - фіксована.

Нараховані проценти підлягають обов?язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов?язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом (п. 1.4, 1.4.1, 1.4.2 Договору № 2110180910204).

Відповідно до повідомлення ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 29.12.2025 на підставі договору, укладеного між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ ФК «Вей Фор Пей», останнім здійснено переказ грошових коштів на платіжну картку клієнта, а саме:

- номер карти: НОМЕР_1 ;

- банк-емітент: MONObank;

- категорія карти: MasterCard;

- час запиту: 12.04.2021;

- номер договору: 2110180910204;

- сума переказу: 5100 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Служба миттєвого кредитування», за період з 12.04.2021 до 30.11.2021 за Договором № 2110180910204 виникла заборгованість у загальному розмірі 39933 грн. Проценти нараховані за період з 12.04.2021 до 30.11.2021.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Вердикт Капітал», за період з 01.12.2021 до 11.04.2022 за Договором № 2110180910204 виникла заборгованість у загальному розмірі 91567,44 грн, а саме: тіло кредиту – 5100 грн; проценти за користування кредитом – 86467,44 грн. Проценти нараховані за період з 01.12.2021 до 11.04.2022.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Коллект Центр», станом на 19.01.2026 за Договором № 2110180910204 наявна заборгованість у загальному розмірі 91567,44 грн, а саме: тіло кредиту – 5100 грн; проценти за користування кредитом – 86467,44 грн.

01.12.2021 ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 1-12, за умовами якого клієнт – первісний фактор зобов`язався відступити за плату право грошової вимоги у сумі 60183678 грн, а фактор зобов`язався, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту.

Право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників (Додаток № 2), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги (п. 6.1.4 договору факторингу № 1-12).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 та акта прийому-передачі указаного реєстру від ТОВ «Служба миттєвого кредитування» до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги у сумі 39933 грн за кредитним договором № 2110180910204, боржником у якому є відповідач.

Указані реєстр та акт містять печатки та підписані підписами клієнта та фактора.

З платіжного доручення № 307600018 від 03.12.2021 встановлено, що ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «Служба миттєвого кредитування» грошові кошти у сумі 5535543,12 грн з призначенням платежу «Оплата лоту згідно договору факторингу № 1-12 від 01.12.2021 без ПДВ».

10.03.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-03/2023/01, за умовами якого первісний кредитор відступив шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора.

Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п. 5.2 Договору № 10-03/2023/01).

Відповідно до Реєстру боржників до договору № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 та акта прийому-передачі указаного реєстру до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги у сумі 91567,44 грн за кредитним договором № 2110180910204, боржником у якому є відповідач.

Указані реєстр та акт містять печатки та підписані підписами первісного та нового кредитора.

2. Норми права, які застосував суд

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом – Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що згідно з вимогами викладених вище положень закону ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання фінансових послуг № 2110180910204 від 12.04.2021. Між сторонами була досягнута згода щодо всіх істотних умов договору та договір підписаний відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Відтак у сторін Договору № 2110180910204 відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Позивач довів суду, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» виконало умови Договору № 2110180910204 та надало відповідачу кредит у сумі 5100 грн.

Однак відповідач покладені Договором № 2110180910204 зобов`язання не виконав, прострочив повернення кредитних коштів та не сплатив проценти за користування кредитом. Докази зворотного суду не надані.

Крім цього, позивач довів, що унаслідок укладення зазначених вище договорів факторингу та відступлення прав вимоги кінцевим кредитором з правом вимоги до відповідача за Договором № 2110180910204 станом на даний час є ТОВ «Коллект Центр».

Щодо заборгованості за процентами суд зазначає таке

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13 та від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наведене дає підстави дійти висновку, що протягом дії договірних відносин розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору, а після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов`язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Як зазначив суд вище, умовами Договору № 2110180910204 від 12.04.2021 визначено, що кредит надається на строк, зазначений у заяві-анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід?ємною його частиною.

Відповідно до заяви-анкети визначено орієнтовний строк повернення кредиту – 16 днів з моменту отримання кредиту.

Згідно із паспортом споживчого кредиту, який є додатком до Договору № 2110180910204, строк кредитування становить 16 днів.

Також в заяві-анкеті зазначені такі умови укладення договору: «Строком на 365 днів з правом повернення достроково та зобов`язуюсь повернути кредит у розмірі 5100 грн та сплатити проценти у розмірі 1632 грн».

Такі умови договору, на думку суду, є суперечними та не узгоджуються між собою.

Суд враховує, що визначення строку кредитування є істотною умовою кредитного договору, оскільки безпосередньо впливає на обсяг прав та обов`язків сторін, у тому числі щодо нарахування процентів за користування кредитом.

При цьому зі змісту договору, заяви-анкети, графіка платежів та паспорта споживчого кредиту вбачається, що саме строк 16 днів був визначений сторонами як строк фактичного користування кредитом та строк виконання основного зобов`язання позичальника щодо повернення кредитних коштів і сплати процентів.

Зазначення у заяві-анкеті формулювання «строком на 365 днів з правом повернення достроково» саме по собі не свідчить про погодження сторонами строку нарахування процентів протягом 365 днів, оскільки така умова не узгоджується з іншими положеннями договору та його додатками, які визначають конкретний строк повернення кредиту — 16 днів.

Враховуючи неоднозначність умов договору щодо строку кредитування, суд застосовує принцип contra proferentem, відповідно до якого неясні та суперечливі умови договору тлумачаться проти сторони, яка їх сформулювала.

У постанові Верховного Суду від 05.12.2022 у справі № 753/8945/19 зазначено, що: «Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem» - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (not individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the dominant influence of one of the party).».

Contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність. Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань). Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (постанова Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 613/1436/17).

Разом з тим як ТОВ «Служба миттєвого кредитування», так і позивач, нараховуючи заборгованість за Договором № 2110180910204, виходили з іншого строку кредитування та процентної ставки, що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін договору, в той час, коли відповідач як споживач банківських послуг є слабшою стороною цих правовідносин.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах відповідач є споживачем фінансових послуг, який не має професійних знань у сфері кредитування та не впливає на зміст типових умов договору, сформульованих фінансовою установою.

Тому ризик неясності, суперечливості або неоднозначності умов договору покладається саме на кредитодавця як професійного учасника ринку фінансових послуг.

Таким чином зазначення в кредитному договорі різних строків кредитування призвело до неясності такої умови договору як строк кредитування, що в даному випадку слід тлумачити проти того, хто їх написав (Contra proferentem).

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що умовами Договору № 2110180910204, які є чіткими та зрозумілими для усіх сторін цього договору і не підлягають подвійному тлумаченню, є ті умови, що строк кредитування за договором становить 16 днів.

Відтак саме в межах цього строку повинні нараховуватись проценти за користування кредитом та їх розмір становить 1632 грн (5100 грн (сума кредиту) х 2% х 16 днів = 1632 грн).

Суд також враховує, що саме розрахунок процентів за 16 днів користування кредитом узгоджується із паспортом споживчого кредиту та графіком платежів, які були надані відповідачу до укладення договору та містили інформацію про загальну вартість кредиту.

Інше тлумачення умов договору фактично призвело б до необмеженого нарахування процентів у значно більшому розмірі, ніж той, який був доведений до відома споживача при укладенні договору, що суперечило б принципам добросовісності, розумності та справедливості, визначеним ст. 3 ЦК України.

Указане узгоджується з умовами Договору № 2110180910204, якими визначено вартість кредиту, та з графіком платежів, який є додатком до цього договору.

Нарахування процентів за користування кредитом у період з 28.04.2021 до 11.04.2022 не ґрунтується на вимогах закону та не може покладатись в основу розрахунку суми заборгованості відповідача за Договором № 2110180910204.

При цьому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що після спливу 16-денного строку кредитування між сторонами було досягнуто домовленості про пролонгацію строку кредиту чи зміну умов договору.

Позивачем не надано доказів підписання відповідачем додаткових угод, здійснення дій щодо акцепту пролонгації договору, підтвердження продовження строку кредитування за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором або вчинення інших дій, які б свідчили про погодження відповідачем нових строків користування кредитом.

Сам по собі факт неповернення кредиту після спливу строку кредитування не є достатньою правовою підставою для автоматичного продовження строку дії кредитного договору та подальшого нарахування договірних процентів.

Відповідно до принципу змагальності сторін саме позивач зобов`язаний довести належними та допустимими доказами розмір заявленої до стягнення заборгованості, підстави та періоди її нарахування.

Однак позивач не надав суду належного обґрунтування правових підстав нарахування процентів після спливу погодженого сторонами строку кредитування.

Відтак розмір заборгованості відповідача заДоговором № 2110180910204 становить 6732 грн (5100 грн (тіло кредиту) + 1632 грн (проценти за користування кредитом) = 6732 грн).

За таких обставин наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 2110180910204 у сумі 6732 грн доведена позивачем належними та достатніми доказами.

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованості за кредитним договором № 2110180910204 від 12.04.2021 у сумі 6732 грн.

Вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у сумі ще 33201 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 0604930115 від 29.01.2026.

Позов задоволено частково у сумі 6732 грн, що становить 16,86% від заявленої суми.

Судовий збір у сумі 448,88 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Судовий збір у сумі 2213,52 грн (83,14% від заявленої суми) необхідно покласти на позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 137 ЦПК України). Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 встановлено, що адвокатське бюро «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» дійшли згоди, що клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 4.1 договору вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги (форма акту про надання юридичної допомоги визначена Додатком № 2 до договору) (п. 4.3 договору про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024).

При цьому витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01.09.2021 у справі № 178/1522/18, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 2163 від 01.12.2025 та витягу з акта про надання юридичної допомоги № 17 від 31.12.2025 сторони засвідчують, що виконавець надав, а клієнт отримав такі послуги: надання усної консультації – 2 год., вартість 4000 грн; складання позовної заяви – 3 год., вартість 9000 грн. Загальна вартість наданих послуг становить 13000 грн.

Суд враховує, що представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Також суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, невеликий обсяг наданих суду доказів, відсутність значної кількості процесуальних документів, поданих під час розгляду даної справи, та відсутність представника позивача у судових засіданнях під час розгляду справи.

При цьому при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн, які позивач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості.

Ураховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у сумі 674,40 грн. Витрати у сумі 3325,60 грн необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 2110180910204 від 12.04.2021 у сумі 6732 (шість тисяч сімсот тридцять дві) гривні.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у виді судового збору у сумі 448 (чотириста сорок вісім) гривень 88 копійок та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 674 (шістсот сімдесят чотири) гривні 40 копійок.

Судовий збір у сумі 2213 (дві тисячі двісті тринадцять) гривень 52 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3325 (три тисячі триста двадцять п`ять) гривень 60 копійок покласти на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя І. В. Марциновська

Повне судове рішення складене 12.05.2026.