Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №447/615/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №3/447/392/26

Справа №447/615/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2026 місто Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Львівської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

без участі особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності

В С Т АН О В И В:

13.02.2026 о 11 год. 22 хв. у с.Болоня по вул. Б.Хмельницького, 11, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, оскільки позбавлений права керування судом. Порушення вчинене повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП згідно постанови серії ЕНА №5046240 від 22.06.2025.

Таким чином ОСОБА_1 порушив п.2.1.а. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП.

У зв`язку з неявкою в судове засідання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 13.05.2026. В судове засідання 13.05.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності в черговий раз не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про виклик до суду повідомлялась належним чином.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП законодавцем закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.5 ст.126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до п.2.1.а. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Суддя, вивчивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 126 КУпАП, підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №504222 від 05.11.2025 року, з якого вбачається, що 13.02.2026 о 11 год. 22 хв. у с.Болоня по вул. Б.Хмельницького, 11, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не пред`явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, оскільки позбавлений права керування судом. Порушення вчинене повторно протягом року, оскільки ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП згідно постанови серії ЕНА №5046240, чим порушив п.2.1.а. ПДР ;

-довідкою про повторність виданою заступником начальника відділення поліції з превентивної діяльності ВнП №2 Стрийського РУП ГУНП у Львівській області майора поліції Володимира Венгера від 18.02.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами будучи позбавленим права керування транспортними засобами, а саме: адміністративна постанова серії ЕНА №5046240 від 22.06.2025 Відділення поліції №2 (м. Миколаїв) Стрийського РУП ГУНП у Львівській області за ч4 ст.126 КУпАП на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400 гривень. За відомостями «ГСЦ Посвідчення водія» інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не числиться;

-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6659051 від 13.02.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , та був не пристебнутим ременем безпечи, чим порушив п.2.3. ПДР. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП;

Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкцією частини 5 статті 126 КУпАП передбачено стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року N 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч.6 ст.121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Разом з тим, до матеріалів справи не долучено доказів, що транспортний засіб «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить йому на праві власності, а відтак у суду відсутні об`єктивні підстави для вирішення питання про оплатне вилучення вказаного транспортного засобу.

Враховуючи вищенаведене, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, приходжу до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.5 ст. 126 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Окрім цього, у відповідності до положень ст.40-1 КпАП України, слід також стягнути з нього судовий збір.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 27, 33, 40-1, 126, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області.

Суддя Роман ДЖУС