Постанова від 07 травня 2026 р. у справі №711/485/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/339/26 Справа № 711/485/26 Категорія: ч. 1 ст. 173-2 КУпАПГоловуючий у І інстанції Бащенко С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Джирми А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2026 року, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої АДРЕСА_1 , працюючої вчителем у школі № 20

у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 березня 2026 рокуОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 грн., постановлено стягнути судовий збір на користь держави в сумі 665,6 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 17.01.2026 року, близько 16-30 год., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно чоловіка своєї доньки гр. ОСОБА_2 1989 р.н., а саме: умисні дії психологічного та економічного, які полягали в тому, що ОСОБА_1 не впускала ОСОБА_2 до квартири, чим завдала шкоди його психічному здоров`ю.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила її скасувати , а справу закрити за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам.

Розгляд справи судом першої інстанції здійснено у її відсутність, вона не була належним чином повідомленою про дату час та місце судового розгляду.

У протоколі не викладено суть правопорушення згідно диспозиції ст. 173-2 КУпАП. Відсутні докази щодо завдання шкоди психологічного та економічного характеру. У протоколі описуються події конфлікту між нею та її зятем. З рапорту поліцейського встановлено, що початок конфлікту того дні розпочався мі ж її донькою та зятем.

З матеріалів справи вбачається, що даний конфлікт є сімейною сваркою та не має в собі ознак правопорушення передбаченого із сімей ним насильство, яке повинно мати тривалий характер. У разі відсутності одного із елементів складу правопорушення, вважається відсутній склад адміністративного правопорушення повністю.

У протоколі не зазначено які саме дії були вчинені щодо потерпілого та наслідки, які настали в результаті дій психологічного та економічного характеру, які передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про психологічне та економічне насилля.

Заслухавши думку ОСОБА_1 , яка підтримала подану апеляційну скаргу, просила її задовольнити, думки ОСОБА_2 та його представника – адвоката Джирму А.В., які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, просили постанову суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, які надійшли з місцевого суду і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, перевіряючи законність постановленого судом рішення, апеляційний суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Як вбачається із постанови судді районного суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за те, що вона 17.01.2026 близько 16-00 години, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно чоловіка своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: умисні дії психологічного та економічного, які полягали у тому, що ОСОБА_1 не впускала ОСОБА_2 до квартири, чим завдала шкоди його психічному здоров`ю.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно з положеннями ч. 7ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251,252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286934 від 17.01.2026, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.01.2026, копію тимчасового заборонного припису стосовно кривдника від 17.01.2026, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , копію рапорту інспектора поліції, відеозаписи з бодікамер працівників поліції, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, копію ТЗПСК.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286943 від 17.01.2026, ОСОБА_1 17.01.2026 близько 16-00 години, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство відносно чоловіка своєї доньки ОСОБА_2 , а саме: умисні дії психологічного та економічного, які полягали у тому, що ОСОБА_1 не впускала ОСОБА_2 до квартири, чим завдала шкоди його психічному здоров`ю.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке за наступних підстав.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП є фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Апеляційний суд зауважує, що норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства:

- фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

- психологічне насильство - насильство, пов`язане з тиском одного члена сім`ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

- економічне насильство - навмисні дії одного члена сім`ї щодо іншого, спрямовані на позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

З аналізу наведених норм права, вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об`єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов`язкової ознаки.

Враховуючи викладене, домашнє насильство має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи фактичне настання фізичної або психологічної шкоди.

Самі по собі, конфліктні стосунки та вживання нецензурної лексики, не утворюють склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП. Тільки у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, зазначені дії становлять собою об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 286934 від 17.01.2026, складений щодо ОСОБА_1 не містить відомостей про наслідки, настання яких є обов`язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

В апеляційному суді ОСОБА_1 пояснила, що того дня прийшов зять і вона не відразу відчинила йому двері. Через деякий час зять прийшов з нарядом поліції.

ОСОБА_2 апеляційному суду пояснив, що того дня приїхав до квартири і хвилин 15 телефонував, двері ніхто не відчиняв, хоча чув, що в квартирі хтось перебуває. Теща відкрила двері, він взяв планшет і поїхав. Потім приїхала його колишня дружина, влаштувала сварку, заважала його перебуванню у квартирі та викликала працівників поліції. Якби його колишня дружина ОСОБА_3 не викликала поліцію, то він би також не викликав поліцію.

Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є колишніми тещею та зятем. На теперішній час між ними склалися неприязні відносини та наявний конфлікт з приводу квартири.

Матеріали справи не містять даних які б свідчили про вчинення домашнього насильства психологічного та економічного характеру з боку ОСОБА_1 при цьому враховуються пояснення ОСОБА_2 про те, що підставою для виклику ним працівників поліції слугували дії його колишньої дружини, а саме те, що вона викликала працівників поліції. Якби колишня дружина не викликала працівників поліції,то він би їх не викликав.

За результатами апеляційного розгляду вважаю, що в даному випадку ОСОБА_2 був здійснений виклик працівників поліції не через дії ОСОБА_1 , а через виклик працівників поліції його колишньою дружиною, що свідчить поро відсутність факту вчинення домашнього насильства з боку останньої.

Отже, викладена в протоколі фабула в порушення вимог ч.1ст.256 КУпАП не містить обов`язкових елементів об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що підлягають доказуванню, а тому не відповідає диспозиції цієї норми КУпАП.

Обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок, як про подію адміністративного правопорушення, так і про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

Усунути вказані вище істотні порушення вимог закону неможливо в ході судового розгляду, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати зазначені в протоколі обставини правопорушення.

Наведене вище узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу (зокрема, рішення у справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року).

Враховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції, у порушення вимог ст. 280 КУпАП, не було з`ясовано усіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення та суд дійшов неправильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

За таких обставин, апеляційний суд, вважає, що постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.03.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Соснівського районного суду м. Черкасивід 12 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження у справі на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В.Биба