Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №554/2156/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/2156/25 Номер провадження 33/814/166/26Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я. М. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.

ПОСТАНОВА

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В., із секретарем Плаксюк І.Ю.,

за участі:

захисника – адвоката Делії В.М.,

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Делії В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 13 серпня 2025 року,

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605, 60 грн. в дохід держави.

Постановою судді ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 15.02.2025 року, о 02.26 год., по вул.Київське Шосе, 44, в м.Полтава, керував автомобілем „Volkswagen Passat”, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України.

В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що ПДР України ОСОБА_1 не порушував, тому у працівників поліції були відсутні законні підстави для зупинення транспортного засобу.

Наявний в матеріалах справи відеозапис не в повній мірі відображає обставин події, оскільки складається із фрагментів, які могли бути оброблені, а тому не являється допустимим доказом.

Наявне в матеріалах справи направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння містить ознаки підробки, оскільки наведений у ньому час його складення не відповідає часовому проміжку пропозиції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Справу про адміністративне правопорушення суддею розглянуто за відсутності захисника Делії В.М., який перебував на лікарняному, тобто позбавлено ОСОБА_1 можливості скористатися професійною допомогою адвоката, чим порушено його право на захист.

Під час апеляційного розгляду захисник просив закрити провадження у справі з огляду на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, тобто протокол складено не уповноваженою особою.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши захисника Делію В.М. та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя місцевого суду вказаних вимог закону дотримався та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Висновок судді ґрунтується на об`єктивних даних, що маються у справі та були досліджені у судовому засіданні.

Диспозиція ч.1 ст.130 КпАП України передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 факт вживання алкогольних напоїв не заперечив. Вказав, що сів за кермо транспортного засобу у зв`язку із терміновим викликом.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та координації рухів). Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, що підтверджується направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 15.02.2026 року.

Відповідно до наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції виявили у водія транспортного засобу „Volkswagen Passat”, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. На вимогу поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки ці докази є об`єктивними, відповідають вимогам ст.251 КпАП України, узгоджуються між собою і нічим не спростовані.

Доводи захисника про складання матеріалів не уповноваженими на те посадовими особами спростовуються таким.

Відповідно до положень ст.266-1 КпАП України огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців ЗСУ, які виконують обов`язки військової служби , на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться:

- посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління ВСП у ЗСУ або командиром (начальником) військової частини (установи організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого військового формування, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів;

- посадовою особою закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення відповідного огляду (у разі незгоди військовозобов`язаного, резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця ЗСУ на проведення огляду уповноваженими особами з використанням технічних засобів та тестів або незгоди з його результатами).

У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що у ніч з 14.02.2025 року на 15.02.2025 року його викликав керівник для виконання службового завдання. На виконання наказу він зібрався та мав виїхати з прибудинкової території, але був зупинений працівниками патрульної поліції.

Такі пояснення підтвердив і допитаний в якості свідка керівник ОСОБА_1 .

Однак, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 перебував за кермом цивільного транспортного засобу під час комендантської години, у нічний час доби, був одягнений не у формений одяг військовослужбовця. На запитання поліцейських про те, чому він не реагував на вимогу про зупинку транспортного засобу, ОСОБА_1 відповів, що їхав додому.

Тобто, зі спілкування на місці події вбачається, що ОСОБА_1 саме повернувся додому, і ОСОБА_1 цього факту не оспорює.

Будь яких об`єктивних даних, що ОСОБА_1 на момент зупинки виконував обов`язки військової служби, апелянти суду не надали.

Тому підстав кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ст.172-20 КпАП України, всупереч доводам захисника, немає.

Відповідно до положень ч.2 ст.266 КпАП України огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, матеріали про адміністративне правопорушення було складено заступником командира 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП. Тому, підстав вважати, що поліцейський, в даному випадку, не являється уповноваженою на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння особою, немає.

Твердження про те, що відеозапис неналежний доказ, є неогрунтованими.

Відповідно до ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ніхто не заперечує, що на відео зображений саме ОСОБА_1 з наявними ознаками алкогольного сп`яніння, транспортний засіб „Volkswagen Passat”, номерний знак якого чітко проглядається, час, пора року, обставини події відповідають обставинам даної справи. При цьому відеозапис наданий уповноваженими особами 3 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області ДПП, в зв`язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції.

Всупереч доводам апелянта, відсутні і об`єктивні дані про те, що не зафіксований на відео певний проміжок часу може впливати на висновок про доведеність вини ОСОБА_1 .

Доводи ОСОБА_1 щодо порушення його прав, передбачених ст.268 КпАП України, є непереконливими.

Своїми правами у відповідності до вимог ст.ст. 268, 271 КпАП України ОСОБА_1 скористався під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, де була присутній запрошений ним захисник Делія В.М.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння сама по собі є самостійним складом правопорушення і доведеність факту вчинення цього правопорушення не залежить від того, чи були у поліцейських підстави зупиняти транспортний засіб. Тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Допущення незначних порушень при оформленні направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, зокрема у частині зазначення невірного часу складення, який не відповідає часовому проміжку пропозиції щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не спростовують висновків судді про винуватість ОСОБА_1 та не можуть слугувати підставою для скасування чи зміни прийнятого рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст.256 КпАП України уповноваженою на те особою. Фактичні обставини правопорушення конкретизовано, викладено вірно і в правильній формі, вказано всю необхідну інформацію. Під час складання протоколу істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.

Тому посилання захисника щодо недоведеності вини ОСОБА_1 , а також допущення порушень в ході складання протоколу та під час розгляду справи у місцевому суді є надуманими та такими, що повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Враховуючи вищенаведене, постанова судді місцевого суду є законною і підстав для її зміни чи скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Делії В.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 13 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Л.В. Нізельковська