Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №570/1256/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1256/26

Номер провадження 3/570/640/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Красовський О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП №1 Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, паспорт НОМЕР_1 , за ч.5 ст.126 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

09 березня 2026 року інспектором відділення поліції №1 (м.Рівне) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції Стрільчук Ю.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №610804 стосовно ОСОБА_2 за ч.5 ст.126 КУпАП. Згідно протоколу, 09.03.2026 о 20:39 год. в с. Зоря Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом Daewoo Lanos номерний знак НОМЕР_2 , при цьому не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії. Порушення вчинив повторно протягом року, був притягнути до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.

На розгляд справи ОСОБА_3 не з`явився.

Від захисника – адвоката Орловської Я. надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Зазначається, що на підтвердження повторності вчинення адміністративного правопорушення до матеріалів справи було надано роздруківку з ІП «Адмінпрактика», у якій зазначено, що 24.09.2025 ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП постановою Рівненського районного суду Рівненської області. Однак, зазначені докази не є достатніми та належними для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, оскільки до матеріалів справи не долучено копії відповідної постанови суду про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.ч.2-4 ст.126 КУпАП. Також станом на час складання протоколу ОСОБА_3 довіритель проходив процедуру отримання права на керування транспортними засобами та фактично завершив навчання у встановленому порядку. Зазначена обставина підтверджується тим, що посвідчення водія на його ім`я було видане 11 березня 2026 року (тобто через 2 дні після складання протоколу), що виключає суспільну небезпеку діяння. Особа фактично здійснила усі залежні від неї дії для набуття права керування, пройшла відповідне навчання та здала усі іспити і держава визнала це право, видавши посвідчення через 2 дні. За таких обставин на нього поширюється дія примітки до ст.126 КУпАП, відповідно до якої положення ч.2 цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються керуванню транспортним засобом. За наведеного просить суд закрити провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що справа підлягає до закриття.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якими доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Обов`язок доведення вини особи в адміністративному правопорушенні повністю покладається на орган, що склав протокол, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.

За змістом диспозиції ч.5 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті.

Частиною 2 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

На підтвердження повторності вчинення адміністративного правопорушення до матеріалів справи було надано роздруківку з ІП «Адмінпрактика», у якій зазначено, що 24.09.2025 ОСОБА_3 був притягнений до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 21.10.2025.

Однак, зазначені докази не є достатніми та належними для підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

До матеріалів справи не долучено копії відповідної постанови суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.126 КУпАП.

За таких обставин неможливо встановити зміст зазначеної постанови, факт її ухвалення, а також перевірити, чи набрала постанова законної сили, що є необхідною умовою для підтвердження повторності адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, відсутній обов`язковий елемент складу правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Подібна позиція висловлена у постанові Рівненського апеляційного суду від 27 січня 2025 року у справі №559/4337/24, постанові від 17 квітня 2026 року у справі №559/4534/24, а також у постанові Київського апеляційного суду від 06 березня 2024 року по справі №759/23977/23.

При цьому, суд не вправі самостійно змінювати фабулу протоколу, яка є викладом обставин складу адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особі, кваліфікувати її дії та самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, для притягнення особи до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП необхідно, щоб її дії містили склад правопорушення, передбачений, зокрема, ч.2 цієї статті.

Станом на час складання протоколу ОСОБА_3 проходив процедуру отримання права на керування транспортними засобами та фактично завершив навчання у встановленому порядку. Зазначена обставина підтверджується тим, що посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 було видане 11 березня 2026 року (тобто через 2 дні після складання протоколу), що виключає суспільну небезпеку діяння.

Особа фактично здійснила усі залежні від неї дії для набуття права керування, пройшла відповідне навчання та здала усі іспити і держава визнала це право, видавши посвідчення через два дні.

За таких обставин на ОСОБА_2 поширюється дія примітки до ст.126 КУпАП, відповідно до якої положення ч.2 цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому порядку навчаються керуванню транспортним засобом.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (п.161 рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», заява №25).

Суд також враховує, що ОСОБА_4 є особою з інвалідністю з дитинства. У зв`язку з цим можливість користування автомобілем для нього є не лише питанням зручності чи комфорту, а об`єктивною життєвою необхідністю, зумовленою станом здоров`я та обмеженнями у пересуванні. Таким чином обставини, пов`язані зі станом здоров`я особи, свідчать про відсутність у її діях будь-якого зневажливого ставлення до вимог законодавства, а лише про наявність об`єктивних життєвих факторів, які вплинули на її поведінку.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до положень п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при наявності обставин, передбачених ст.247 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Красовський О.О.