Вирок від 12 травня 2026 р. у справі №544/846/26 — Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/846/26

пров. № 1-кп/544/111/2026

Номер рядка звіту 197

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12026170580000099 від 13.03.2026 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Пирятин Лубенського району Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працюючого, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст..89 КК України не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 у березні 2025 року, у вечірній час доби, точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи неподалік виїзду з міста Пирятин Лубенського району Полтавської області по вулиці Сумській, виявив на узбіччі дороги білу коробку, в якій знаходилися два корпуси гранати Ф-1 та два запали до гранати УЗРГМ. Діючи всупереч Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів з гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї або вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, ОСОБА_4 , не маючи передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів, будучи обізнаним, що виявлені ним предмети являються вибуховим пристроєм, забрав вказані знайдені два корпуси гранати та два запали до гранат, тим самим незаконно придбав вибуховий пристрій.

Після чого, вищевказані знайдені та привласнені два корпуси гранати та два запали до гранати ОСОБА_4 приніс додому за місцем своєї реєстрації та фактичного проживання: за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав у приміщенні будинку без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, 20.03.2026, в період часу з 06:37год по 08:06год працівниками відділення поліції №1 Лубенського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції України в ході проведення обшуку за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , в приміщенні будинку було виявлено та вилучено вищевказані знайдені та привласнені ОСОБА_4 два корпуси гранати типу Ф-1 та два запали до гранати, які відповідно до висновку експертизи №СЕ-19/117-26/5506-ВТХ від 25.03.2026 є уніфікованими запалами ручної гранати модернізовані УЗРГМ та корпусами ручної осколкової гранати Ф-1, споряджені всередині, які у разі поєднання в єдину конструкції будуть відноситись до категорії вибухових пристроїв (боєприпасів), які ОСОБА_4 незаконно придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи фактичних обставин справи, свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, пояснив, що приблизно навесні 2025 року біля дорожнього знаку «Пирятин», встановлено на в`їзді в місто, знайшов білу коробку з двома гранатами та двома запалами до гранати, які приніс додому, де і зберігав. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суд суворо його не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, суд находить їх достатніми та істинними.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч.3 ст.263 КК України як носіння, зберігання та придбання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України є тяжким злочином; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, який свою вину визнав, у скоєному розкаявся; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він долікарів нарколога та психіатра не звертався, що свідчить про його осудність; за місцем проживання характеризується позитивно; має на утриманні неповнолітню дитину; до адміністративної відповідальності не притягувався; в силу ст..89 КК України несудимий.

За сукупності наведених вище обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також думку прокурора, суд уважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.

При призначенні покарання суд також приймає до уваги висновок органу пробації, в якому вказано про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

За наведених вище обставин суд уважає, що обвинувачений загрози для суспільства не становить, тому приходить до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства та вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням вимог ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим, адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, а також відповідатиме його меті, гуманності, справедливості, співмірності та індивідуалізації і не потягне за собою порушення засад виваженості.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України та розпорядження КМУ «Про передачу майна для потреб ЗСУ» №186-р від 26.02.2022.

Судові витрати необхідно стягнути з ОСОБА_4 на підставі ст.124, 126 КПК України.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Керуючись ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, і призначити покарання за даним законом у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 у виді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Речові докази: два корпуса гранати Ф-1 з позначенням «2 К-360 Т», два запали до гранати з маркуванням «218-73 УЗРГМ 583», що знаходяться на зберіганні у ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області - з набранням вироком законної сили передати на потреби Збройних Сил України.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні №12026170580000099 від 13.03.2026 в сумі 3565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст.394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1