Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №356/127/26 — Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/230/26

Справа № 356/127/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2026 Березанський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Дудар Т.В.

за участю секретаря Харченко Ж.В.

розглянувши в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

До Березанського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач та відповідач по справі уклали шлюб, який було зареєстровано 18.05.2022 Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 59 (свідоцтво серія НОМЕР_1 ).

Від шлюбу сторони мають дитину, неповнолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серія НОМЕР_2 , актовий запис №12).

Як вказує позивачка, спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства, різні погляди на життя. Сумісне життя і збереження сім`ї стали неможливими.

Також, в позові зазначено, що спільне господарство між сторонами не ведеться. Кожен з них не бажає підтримувати сімейні відносини.

Позивачка підкреслила, що підстав для примирення не вбачає, вважає, що сім`я розпалась остаточно і її збереження буде суперечити спільним інтересам.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивачка вважає свої вимоги законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, оскільки шлюб носить формальний характер, а подальше його збереження суперечить інтересам сторін, є недоречним і неможливим, а призначення строку на примирення недоцільним.

Відтак позивачка просить суд постановити рішення по справі, яким розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, 18.05.2022 Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 59 (свідоцтво серія НОМЕР_1 ). Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Вказана вимога ЦПК України роз`яснена судом сторонам в ухвалі про відкриття провадження у справі.

16.03.2026 ухвалою Березанського міського суду Київської області було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати суддею одноособово в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 16.03.2026, копія позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу ОСОБА_2 надсилалась судом в порядку ст. 272 ЦПК України на адресу його зареєстрованого місця проживання.

Однак, конверти повернулись до суду з відміткою органів поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 22-23; 26-27).

Як встановлено п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Так, відповідач ОСОБА_2 не повідомив суду іншої адреси, на яку слід надсилати поштову кореспонденцію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу приписів процесуального законодавства відповідачу вручено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 16.03.2026 та копію позовної заяви з додатками.

Позивач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримала, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 24).

Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, а також надав сторонам строк для подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Кожен з учасників справи мав право безпосередньо знайомитися з матеріалами справи, аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом, наданим ст. 178 ЦПК України, та не подав відзив.

В силу приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За вказаних обставин фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює, що відповідає ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

В силу приписів ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено загальні засади регулювання сімейних відносин.

Так, згідно з ч. 1, 6 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Частиною першою статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом. (ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 та ОСОБА_4 18.05.2022 зареєстрували шлюб, про що 18.05.2022 Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено відповідний актовий запис за № 59. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу: ОСОБА_5 (а.с. 6).

Згідно з копією повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.01.2023, Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 04.02.2022 зроблено відповідний актовий запис за № 12. Батько: ОСОБА_2 , мати: ОСОБА_1 (а.с. 7).

Відповідно до копії відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за № 10-13-55 від 03.02.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 9).

Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позивача та відповідача відсутнє взаєморозуміння, різні погляди на життя та сімейні відносини.

Як стверджує позивач, спільне господарство між нею та відповідачем не ведеться, кожен з них не бажає підтримувати сімейні відносини. Вважає, що сім`я розпалась остаточно і її збереження буде суперечити спільним інтересам, а призначення строку на примирення буде недоцільним.

Відповідач ОСОБА_2 жодним чином заявлені до нього позовні вимоги не спростував, не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими законом, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Зважаючи на те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відмова в розірванні шлюбу матиме ознаки примушування до шлюбу, що є недопустимим.

Відтак, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог п.п. 3 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, і питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивач при пред`явленні позову до суду сплатила судовий збір в сумі 1331,20 гривень (а.с. 3).

Отже, з огляду на задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1331,20 гривень витрат зі сплати судового збору.

На підставі ст. 7, 24, 105, 112 СК України, ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-274, 279, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 травня 2022 року Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №59 від 18.05.2022.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.В. Дудар