Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №296/13173/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/13173/25

2/296/1938/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

"28" квітня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі

головуючої судді- Пилипюк Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

19 листопада 2025 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ТзОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява подана представником позивача через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».

Позов обґрунтовано тим, що 29 травня 2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №71857665 (далі по тексу рішення - Кредитний договір), який підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Відповідно до умов Кредитного договору ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» надає позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 6 500 гривень на строк 30 днів (з 29 травня 2025 року по 27 червня 2025 року) зі сплатою процентів у розмірі 0,35%, які сплачуються щоденно, комісія за надання кредиту – 15 % від суми кредиту.

16 жовтня 2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №16/10/25, відповідно до умов якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до фізичних осіб- боржників, у тому числі, до ОСОБА_1 за Кредитним договором №71857665 від 29 травня 2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 16 жовтня 2025 року до договору факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 19 057,50 гривень, з яких: 6 500 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 682,50 гривень - сума заборгованості за відсотками, 975 гривень - сума заборгованості за комісією, 10 900 гривень – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором №71857665 від 29 травня 2025 року в розмірі 19 057,50 гривень. Також позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 гривень.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 04 грудня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет» у судове засідання не з`явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, а також надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем належно виконано вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України та надіслано відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання копію позовної заяви з додатками. Крім того, відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судова повістка надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Однак, відповідне поштове відправлення повернуте на адресу суду неврученим відповідачу з відміткою пошти про причину повернення – «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що отримав судову повістку. Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Таким чином, суд ураховує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату розгляду справи в призначене судове засідання не з`явився, не повідомив суду причини своєї неявки, жодних клопотань не заявляє та не подав суду письмового відзиву на позовну заяву. А тому, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення у цій справі.

За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 29 травня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71857665, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (Кредит), на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

Істотні умови Договору позики № 71857665 від 29 травня 2025 року:

- сума кредиту – 6 500 гривень;

- строк кредитування/Строк договору 30 днів;

- процентна ставка в день 0,35 % (фіксована);

- комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 975 гривень).

З п. 12 «Юридичні адреси та реквізити сторін» Кредитного договору встановлено, що відповідач ОСОБА_1 підписав кредитний договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «47272».

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал Банк» підтверджує, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 . Випискою про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 підтверджено, що йому 29 травня 2025 року було зараховано кредит у розмірі 6 500 гривень.

16 жовтня 2025 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №16/10/25, у відповідності до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 16 жовтня 2025 року до договору факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 19 057,50 гривень, з яких: 6 500 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 682,50 гривень - сума заборгованості за відсотками, 975 гривень - сума заборгованості за комісією, 10 900 гривень – сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Статтею 1077ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 2 ст. 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Отже, позивач наданими суду письмовими доказами підтвердив своє право вимоги за Кредитним договором, який укладений між ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У відповідності до ст. 639 ЦК України Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Пунктом 5 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Суд установив, що ОСОБА_1 29 травня 2025 року уклав з ТзОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Кредитний договір, на підставі якого отримав кредит в розмірі 6 500 гривень строком на 30 днів, з процентною ставкою 0,35% в день. Відповідач належним чином не виконав зобов`язання за Кредитним договором, допустив прострочення виконання грошового зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ураховуючи, що відповідач в обумовлений договором строк кредит не повернув, то позов про стягнення заборгованості, що складається з тіла кредиту та процентів за користування кредитом підлягає до задоволення.

Комісія за надання кредиту в розмірі 975 гривень передбачена п. 2.2.4 Кредитного договору.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, зокрема за надання кредиту.

З Кредитного договору вбачається, що кредитором встановлена одноразова комісія саме за надання кредиту, а не за його обслуговування, відповідач, підписуючи кредитний договір, погодився з цією умовою договору, а тому виходячи із положень чинного законодавства та існуючої судової практики Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення вимог позову про стягнення комісії.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 10 900 гривень за неналежне виконання зобов`язання суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, а в подальшому його дія неодноразово продовжувалася. Дія воєнного стану в Україні наразі триває.

Оскільки неустойка позивачем нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати неустойки.

А тому, вимоги позову про стягнення неустойки до задоволення не підлягають.

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 8 157 гривень, з яких: 6 500 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 682,5 гривень - сума заборгованості за відсотками; 975 гривень – сума заборгованості за комісією. Такий розмір заборгованості є обґрунтованим, оскільки відповідає умовам Кредитного договору та водночас не спростований відповідачем.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову (на 42,8 % від ціни позову), то з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1 036,79 гривень.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України).

Суд установив, що 25 серпня 2025 року між ТзОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Ю. О. укладено договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №25-08/25/ФП. На підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг, виконаних робіт та їх вартості стороною позивача надано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП, відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю. О. надала позивачу такі послуги вартістю 4 500 гривень. Копією платіжної інструкції № 579939289.1 від 27 жовтня 2025 року підтверджено сплату позивачем гонорару адвоката.

Таким чином, витрати за надану професійну правничу допомогу, які поніс позивач є реальними, доведеними, тобто є такими, що підтверджені належними доказами, а тому підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідач щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявляв.

Тож, з урахування принципу пропорційності розподілу судових витрат суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 н користь ТзОВ «Фінпром Маркет» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1926 гривень.

Керуючись ст. 12-13, 76-81, 89, 247, 258, 263-265, 274-275, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 71857665 від 29 травня 2025 року в розмірі 8 157 (вісім тисяч сто п`ятдесят сім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 1 036 (одна тисяча тридцять шість) гривень 79 копійок судового збору, а також 1 926 (одна тисяча дев`ятсот двадцять шість) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346;

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 .

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК