Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №276/426/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Суд: Хорошівський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №276/426/26

Суддя: БОБЕР Д. О.

Справа № 276/426/26

Провадження по справі №2/276/498/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Бобра Д.О.,

при секретарі судового засідання: Свиридок А.В.,

розглянувши в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю, -

в с т а н о в и в:

Позивач 16.03.2026 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1821155100:02:002:0203 та житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 , що придбані за договором купівлі-продажу земельної ділянки з розташованим на ній об`єктом нерухомого майна від 05 грудня 2024 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу в реєстрі за №1484.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що вона у період з 28 березня 2023 року по 27 травня 2025 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який розірвано рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 27.05.2025 року. Під час перебування у шлюбі позивачем 05.12.2024 укладено договір, на підставі якого придбано земельну ділянку з кадастровим номером: 1821155100:02:002:0203 та житловий будинок, що розміщений на даній земельній ділянці, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, позивач вважає, що вказане нерухоме майно є особистою приватною власністю, адже, ще до реєстрації шлюбу, а саме 24.08.2019 року нею отримано розписку від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружини ОСОБА_4 - Продавця згідно договору купівлі-продажу від 05.12.2024 року), згідно якої позивач передала їй завдаток за купівлю нерухомого майна у сумі 22500,00 грн. та зобов`язалася щомісячно сплачувати грошові кошти у сумі 3000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 , до повного погашення повної вартості майна, яке було оцінено в суму 87 000,00 грн. З метою виконання умов розписки позивач щомісячно до 27 числа перераховувала на вказаний банківський рахунок (обумовлений у розписці) кошти усумі 3000 грн. Виплативши всю суму, що була обумовлена та вказана у розписці, ОСОБА_3 надано іншу розписку від 29.08.2021 року, згідно якої, вона отримала від позивача повну суму - 87000,00 грн за вказане нерухоме майно. Також позивач вказує, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_4 , з метою належного оформлення правовстановлюючих документів між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки з розташованими на ній об`єктом нерухомого майна від 05.12.2024 року, тобто вже коли позивач перебувала у шлюбі з відповідачем.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 18.03.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Хорошівського районного суду Житомирської області від 16.04.2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи повідомленим в установленому законом порядку про час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не подавав.

22.04.2026 засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява ОСОБА_2 , в якій він просить проводити розгляд справи без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належним чином повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження і постановити заочне рішення.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Судом встановлено, що 28.03.2023 між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Хорошівського районного суду Житомирської області від 27.05.2025 року, справа №276/514/25.

Згідно із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.04.2015 та свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1821155100:02:002:0203 та житлового будинку, розміщених в АДРЕСА_2 (а.сп. 24, 26, 28-32).

Відповідно до розписки, складеної 24.08.2019, ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_6 завдаток у розмірі 22500 грн за будинок, розташований в АДРЕСА_2 , а ОСОБА_6 зобов`язалася щомісячно виплачувати на картковий рахунок № НОМЕР_1 по 3000 грн за вказаний будинок до повного погашення загальної вартості будинку в сумі 87000 грн.

Згідно дублікатів чеків АТ «КБ «Приватбанк» за період з вересня 2019 року по серпень 2021 року позивачем перераховано на вказану у розписці платіжну картку грошові кошти в сумі 51570 грн (а.сп. 15-20).

29.08.2021 ОСОБА_3 видано розписку про те, що вона отримала від ОСОБА_7 87000 за будинок, який знаходиться за адресою АДРЕСА_2 (а.сп. 14).

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки з розташованим на ній об`єктом нерухомого майна від 05 грудня 2024 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу в реєстрі за №1484, ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 0,1335 га з кадастровим номером 1821155100:02:002:0203 та розташований на ній житловий будинок з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка та житловий будинок належить продавцю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29 листопада 2024 року. Згідно із п.7 вказаного договору продаж здійснено за 107000 грн, які отримані продавцем від покупця повністю до підписання цього договору. Згідно із п.6 договору земельна ділянка та житловий будинок набувається покупцем за згодою чоловіка ОСОБА_2 відповідно до ст.57 Сімейного кодексу України.

Згідно з ч. 3ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 60 Сімейного кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя відповідно до положень ч. 1 ст.61 Сімейного кодексу України може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто.

Cтатус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

У зв`язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна.

Враховуючи викладене та, беручи до уваги, що земельну ділянку з кадастровим номером 1821155100:02:002:0203 та житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 позивач фактично придбала за особисті кошти ще до укладення шлюбу з відповідачем, що підтверджується копіями розписок колишнього власника ОСОБА_3 та банківськими чеками, а також узгоджується зі змістом п. 6 договору купівлі-продажу земельної ділянки з розташованим на ній об`єктом нерухомого майна від 05 грудня 2024 року, а відповідач жодних доводів щодо належності цього майна до спільної сумісної власності подружжя не заявляв, суд приходить до висновку, що земельна ділянка з кадастровим номером 1821155100:02:002:0203 та житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_1 , а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст.57, 60 СК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання нерухомого майна особистою приватною власністю задовольнити.

Визнатиза ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право особистої приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1821155100:02:002:0203 та житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 , що придбані за договором купівлі-продажу земельної ділянки з розташованим на ній об`єктом нерухомого майна від 05 грудня 2024 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу в реєстрі за №1484.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Д.О. Бобер

Оригінал: reyestr.court.gov.ua