Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №361/35/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

14 травня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 361/35/26

Головуючий у першій інстанції – Іванюк Т. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1232/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Скрипки А.А., Шитченко Н.В.

секретар : Шапко В.М.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .

Оскаржується ухвала Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2026 року, суддя Іванюк Т.І., місце постановлення оскаржуваної ухвали – селище Козелець.

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 борг за розпискою від 25.04.2023 у розмірі 5 834,41 доларів США, що еквівалентно 245 862,03 грн, 546,62 Євро, що еквівалентно 27 052,22 грн, судовий збір в розмірі 2 729,15 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 42 140,00 грн.

Вимоги мотивовані тим, що 25.04.2023 між сторонами складено розписку, відповідно до якої відповідач отримав у борг грошові кошти у розмірі 8 000,00 доларів США та 450,00 Євро, які зобов`язався повернути до 31.12.2024 без нарахування відсотків. Крім того, умовами розписки передбачено, що у разі прострочення виконання зобов`язань відповідач зобов`язується сплатити пеню у розмірі 1,5% від суми боргу за кожен місяць прострочення. У період з лютого 2024 року по квітень 2025 року відповідач на виконання досудової вимоги про повернення грошових коштів, повернув лише 3 100,00 доларів США. Тому позивач звернувся із даним позовом, оскільки відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов`язання.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2026 року клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у цивільній справі №361/35/26 за позовом ОСОБА_1 , представник: ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що ухвала суду є незаконною.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що сам по собі факт проходження військової служби у Збройних Силах України не є безумовною підставою для зупинення провадження у справі та не свідчить автоматично про неможливість реалізації особою своїх процесуальних прав та обов`язків.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що довідка форми №5 не містить відомостей щодо безпосередньої участі відповідача у виконанні бойових завдань або перебування у зоні бойових дій. А оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідач перебуває у складі військової частини, яка безпосередньо виконує бойові завдання у зоні бойових дій, то відсутні і правові підстави для зупинення провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

З довідки форми 5 від 26.03.2026 №2574/1203, військового квитка серії НОМЕР_1 , вбачається, що старший солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 (а.с.68-69, 70).

Постановляючи ухвалу про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 під час воєнного стану, введеного на території України, перебуває на військовій службі, а тому суд зобов`язаний, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України зупинити провадження у цій справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі військових формувань, що переведені на воєнний стан.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки зазначені доводи протирічать приписам ст. 251 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 31 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: