Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №650/4188/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 650/4188/25 Головуючий в І інстанції: Сікора О.О.

Номер провадження: 22-ц/819/793/26 Доповідач: Базіль Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді (судді-доповідача) - Базіль Л.В.,

суддів: Бездрабко В.О., Приходько Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», в інтересах якого діє представник Крюкова Марина Володимирівна на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2026 року ухвалене у складі судді Сікори О.О., повний текст рішення складено 19.02.2026 року у справі № 650/4188/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в особі представника Столітнього М.М. подало до суду позов до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 6245881 в електронній формі, відповідно до якого позичальнику надано кредит в розмірі 5500,00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на її банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності та платності. Строк надання кредиту становить 360 днів, розмір денної процентної ставки - 1,99 %, знижена процентна ставка 1,6915% на день, застосовується за умови, якщо позичальник до 15.01.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

25.09.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором № 6245881 від 05.01.2023 року.

Наразі заборгованість відповідача перед позивачем за цим кредитним договором не сплачена і складає 5500,00 грн – тіло кредиту та 7661,51 грн – нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 98 календарних днів – 10726,10 грн, всього -23887,61 грн, які позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн; в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: 1 = ((si * s): 100) -s, де І сума інфляційних втрат; si індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 переведення відсотків, Розрахунок 3% річних: С* 3: 100: 365 Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних: 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»; роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»

заборгованість за кредитним договором № 6245881 від 05.01.2023 року у розмірі 13161 грн 51 коп., з яких 5500,00 грн – сума основного боргу (тіло кредиту), 7661,51 грн проценти за користування кредитом. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

«Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» витрати на судовий збір у розмірі 1334 грн 74 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5510 грн 00 коп. В іншій частині судові витрати покладено на позивача.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведений як факт укладення кредитного договору та перерахування позичальнику кредитних коштів на його банківську картку в сумі 5500,00 грн, так і правомірність нарахування процентів за користування кредитом в сумі 7661,51 грн, проте встановивши, що позивач після переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_2 нарахував проценти за 98 календарних днів (з 25.09.2023 по 31.12.2023 рік) у сумі 10726,10 грн, вважав, що нарахування таких додаткових процентів створює дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, як слабкої сторони

у правовідносинах, оскільки такі відсотки нараховані за завищеними відсотками, що не відповідає засадам пропорційності та справедливості, призводить до необґрунтованого збільшення боргу, а тому відмовив у їх стягненні.

Суд також вказав, що відсутні правові підстави для застосування ст.265 ЦПК України, оскільки вимоги за ст. 625 ЦК України (інфляційні втрати та 3% річних) позивач не заявляв.

Відшкодовуючи позивачу судові витрати суд виходив з пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Капітал» просить рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19.02.2026 року скасувати

та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 8000,00 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновок суду щодо відсутності правових підстав стягувати з відповідача відсотки у період з 25.09.2023 – 31.12.2023 року є помилковим, оскільки відповідно до умов укладеного між позивачем та первісним кредитором договору, позивач набув усі права вимоги за основним зобов`язанням, включаючи як вже існуючу заборгованість, так і майбутню вимогу, яка передбачена договором. Оскільки договором факторингу прямо передбачено право позивача на отримання майбутньої вимоги, а також на нарахування відсотків у разі прострочення оплати, вважає, що нарахування відсотків з 25.09.2023 – 31.12.2023 рік є законним та обґрунтованим.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Письмовий відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» в установлені судом строки не надходив, що у відповідності до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.

Порядок розгляду

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи

у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев`ята статті

19 ЦПК України).

Приписами п. 1 ч.1 ст. 176 ЦПК України регламентовано, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів — сумою, яка стягується.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах

з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову становить 23887,61 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб на момент подання позову, розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Позиція апеляційного суду

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність

і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2026 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованості за кредитним договором № 6245881 від 05.01.2023 року у розмірі 13161,51 грн, ніким із учасників справи не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні нарахованих позивачем процентів за 98 календарних днів з 25.09.2023 по 31.12.2023 у сумі 10 726,10 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Із матеріалів справи слідує, що 05.01.2023 року між ТОВ «Авентус Україна»

та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ

«Авентус Україна» укладено електронний договір № 6245881 про надання споживчого кредиту.

ОСОБА_2 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором М9532.

Згідно пункту 1.2 договору про надання споживчого кредиту на умовах встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші зобов`язання, передбачені договором.

За умовами договору про надання споживчого кредиту: сума кредиту (загальний розмір) складає 5500,00 грн (п. 1.3 кредитного договору); строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі (п. 1.4кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору про надання споживчого кредиту № 6245881 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 …7336 . Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту

(загального розміру) за реквізитами згідно п.2.1 договору (п.2.4).

На підставі укладеного 19 січня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ

«Пейтек Україна» договору №190122-1 «Про організацію переказу грошових коштів», 05 січня 2023 року проведено зарахування коштів в розмірі 5500,00 грн на картку НОМЕР_2 , належну відповідачці, що підтверджено листом ТОВ «Пейтек Україна» вих.№ 20231010-6 від 10.10.2023 року (а.с.67,69).

Номер рахунку, на який перераховані кошти, відповідає номеру рахунку, зазначеному у п.2.1 договору про надання споживчого кредиту № 6245881.

При укладенні договору сторони погодили нарахування процентів на наступних умовах: 1) п. 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, п.1.5.2 Знижена процентна ставка 1,692 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 15.01.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

З картки обліку договору (розрахунку заборгованості) за договором № 6245881

від 05.01.2023 року вбачається, що станом на 24.09.2023 року ТОВ «Авентус Україна» здійснило нарахування заборгованості за кредитом на суму 13161,50 грн, з яких заборгованість за основним боргом – 5500,00 грн, за процентами – 7661,50 грн нарахованих за період з 05.01.2023 по 24.09.2023 рік.(а.с.27-32).

25 вересня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на підставі договору факторингу № 25.09/23-Ф за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»» набуло право грошової вимоги до відповідача.

За даними розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за договором № 6245881 про надання споживчого кредиту від 05.01.2023 року у період

з 25.09.2023 – 31.12.2023 рік нарахована заборгованість за процентами у сумі 10726,10 на

основну суму боргу 5500,00 грн за ставкою 1,99%(а.с.33).

Відповідач ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_3 » у зв`язку із укладенням 08

серпня 2023 року шлюбу, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 (а.с.104).

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права

Вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про

надання споживчого кредиту, укладеного в електронній формі, а спір щодо його виконання відповідачем.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені

Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час

виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття

(акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція

укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом пере направлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція

укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається

в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати

відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови,

передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями,

підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Встановлені у справі обставини свідчать про те, що укладений 05.01.2023 року

між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_2 договір в електронному вигляді

з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України

«Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які виникають із кредитного договору.

Згідно з пунктами 1 і 2 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути

замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за

правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва.

За змістом ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного

кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із правочинів відступлення права вимоги є договір факторингу.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу

(фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату

(у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується

відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання

зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він

відступає.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому

(майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2023 року між ТОВ «Фінансова

Компанія «Фінтраст Україна» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір факторингу

№ 25.09/23-Ф, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в

розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта (ТОВ «Авентус Україна»)

до фактора (позивача) вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 25.09.2023 до договору факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 в сумі 13161,51 грн, з яких: сума заборгованості за основним боргом 5500,00 грн, сума заборгованості за відсотками 7661,51 грн.

Сторонами договору факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023 року визначено, що

фактор ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває права вимоги в момент підписання сторонами договору акту прийому-передачі реєстру боржників.

Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №25.09/23-Ф

від 25.09.2023 підписано його сторонами 25.09.2023 року.

Таким чином, з моменту підписання обома сторонами договору факторингу, акту прийому-передачі реєстру боржників, до ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст Україна» разом із правом вимоги боргу в сумі 13 161,51 грн перейшли і всі умови договору, зокрема право нараховувати відсотки, передбачені умовами договору.

Доказів здійснення відповідачем оплати за договором кредиту матеріали справи не містять.

З огляду на встановлені обставини слідує, що позивач правомірно нарахував

передбачені договором кредиту відсотки, що становлять 1,99% в день за користування

кредитом у період з 25.09.2023 по 31.12.2023 рік, що охоплюється строком кредитного договору.

Суд першої інстанції вирішуючи спір не звернув уваги на те, що фактор (позивач) набув всіх прав первісного кредитора, включаючи право на отримання відсотків, передбачених кредитним договором, та як наслідок дійшов помилкового висновку про відмову у їх стягненні.

За таких обставин доводи скаржника щодо неправомірності відмови у стягненні

нарахованих позивачем процентів за 98 календарних днів (з 25.09.2023 по 31.12.2023 рік)

в межах строку кредитного договору у сумі 10 726,10 грн знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, а тому рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог у цій частині.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про нарахування інфляційних втрат і 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України в порядку положень ч.10,11 ст.265 ЦПК України є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки суд по суті спору не вирішував зазначених вимог.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що у відповідності до п. 18 Перехідних

положень Цивільного Кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Щодо судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову – на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК

України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач в суді першої інстанції поніс судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу, які просив відшкодувати в сумі 10000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено, судовий збір за подання позову який

підлягає стягненню з відповідачки становить 2422,40 грн.

В порядку перерозподілу судових витрат у зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд апеляційної інстанції вважає за необхідно зменшити заявлений до відшкодування розмір

витрат позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції до 3000,00 грн .

При визначені суми відшкодування апеляційний суд виходить з критерію розумності заявленого розміру судових витрат, враховує обставин цієї справи, де предметом позову

є стягнення кредитної заборгованості в розмірі 23887,61 грн, зважає на клопотання відповідача в суді першої інстанції про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу та зауважує, що вартість наданих адвокатом правничих послуг в суді першої інстанції в сумі 10000,00 грн є необґрунтованою та не пропорційною до предмета спору, складності справи, а час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт

(наданих послуг), який в загальному складає 12 годин є завищеним та не відповідає критеріям розумності.

У зв`язку з викладеним рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає зміні.

Із матеріалів справи вбачається, що в суді апеляційної інстанції правову допомогу

позивачу надавала адвокат Крюкова М. В. на підставі договору про надання правової

допомоги № 07/07-2022 від 07 липня 2022 року, який підписаний сторонами. Відповідно до платіжної інструкції №8311 від 12.03.2026 року за написання та подання апеляційної скарги позивач на користь адвоката Крюкової М.В. сплатив 8000,00 грн (а.с.203, 205-206).

У постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, обґрунтовуючи праві

підстави стягнення витрат на професійну правову допомогу, Велика Палата Верховного суду вказала, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності

адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію

розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Оцінюючи клопотання позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних

з правничою допомогою адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 8000,00 грн, які були сплачені позивачем адвокату за написання та подання апеляційної скарги у даній справі, суд виходить з критерію розумності їхнього розміру, та оцінюючи характер наданої адвокатом правової допомоги (написання апеляційної скарги), враховуючи, що ця справа є незначної складності, розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, приходить до

висновку, що справедливим відшкодуванням позивачу судових витрат, понесених ним на

правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є 3000,00 грн.

Крім того, сплачений позивачем судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у відповідності до приписів ст.141 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 13 травня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України , суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», в інтересах якого діє представник Крюкова Марина Володимирівна

задовольнити частково.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 19 лютого 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості

за відсотками за період з 25.09.2023 по 31.12.2023 рік скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства

з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 10726,10 грн

заборгованості за процентами, які нараховані за період з 25.09.2023 по 31.12.2023 рік.

Змінити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції.

Збільшити розмір стягнутого з ОСОБА_1 на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінтраст Капітал понесені судові витрати по сплаті судового збору з 1334,74 грн до 2422,40 грн.

Зменшити розмір стягнутого з ОСОБА_1 на Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінтраст Капітал витрати на правничу допомогу з 5510,00 грн до 3000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства

з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Фінтраст Капітал 3633,60 грн судового збору сплаченого при поданні апеляційної скарги та 3000,00 грн витрат на професійну

правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення

і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча Л.В. Базіль

Судді В.О. Бездрабко

Л.А. Приходько